01 липня 2025 року Справа № 160/12236/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
29 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Гриценка Дениса Валерійовича, через систему "Електронний Суд" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати винесені Відповідачем - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 р. за № 2220295-2411-0466- НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 р. за № 2220296-2411-0466- НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказав, що відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення через те, що податкова програма порахувала квартиру АДРЕСА_1 як дві, тобто, одну за адресою: АДРЕСА_2 , а іншу за адресою: АДРЕСА_3 , хоча це одна й та сама квартири, просто вул. Бабушкіна була змінена на вул. Романа Шухевича.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні вимог позовної заяви, посилаючись на те, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна, у ОСОБА_1 обліковуються наступні об'єкти нерухомого майна: квартира, загальною площею 49,0 м2, за адресою: АДРЕСА_4 , дата державної реєстрації права власності 10.07.2009, частка власності 1.; квартира, загальною площею 47,6 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації права власності 07.08.2017, частка власності 1. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єкту оподаткування, які належать ОСОБА_1 за 2023 рік проводився в автоматичному режимі відповідно наявних даних інформаційної - комунікаційної системи ДПС України.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (загальна площа квартири 47,6 кв.м), що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2017 р. за № 94156688.
22.04.2025 р. Позивачкою було отримано винесені 27.09.2024 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області два податкових повідомлення-рішення, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 267 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 № 2220295-2411-0466-UА12020010000033698 за 2023 рік на суму 1492,64 грн. (квартира, загальною площею 49,0 м2, за адресою: АДРЕСА_4 ); податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 № 2220296-2411-0466-UА12020010000033698 за 2023 рік на суму 1450,00 грн. (квартира, загальною площею 47,6 м2, за адресою: АДРЕСА_2 ).
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно ст.265 ПКУ, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів.
Відповідно п. 7.3 ст. 7 Кодексу, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Елементи податку, зокрема об'єкту та бази оподаткування, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом (п. 7.4 ст. 7 Кодексу).
Згідно ст.265 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до її.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Кодексу, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Об'єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 и.266.2 ст.266 Кодексу).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу).
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу, сільським, селищним, міським радам або радам об'єднаних територіальних громад надано право за рішенням на встановлення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості виключно залежно від місця розташування та типів об'єктів.
Згідно пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Кодексу база оподаткування об'єкта/об'єктів
житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (266.8. п.266.8 ст.266 ПКУ).
Нормами Кодексу, при визначенні ставки податку, не передбачено внесення змін рішеннями сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад до бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, зокрема площ квартири/ квартир 60 кв. метрів, які відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу не підлягають оподаткуванню.
Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом, база оподаткування визначається з урахуванням вимог пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості згідно Кодексу.
Згідно пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Кодексу, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК У країни платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (підпункт 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України(підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України).
Відповідно до пункту а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України (далі - ІКС), фізична особа ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС, як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна, у ОСОБА_1 обліковуються наступні об'єкти нерухомого майна:
- квартира, загальною площею 49,0 м2, за адресою: АДРЕСА_4 , дата державної реєстрації права власності 10.07.2009, частка власності 1, житлова площа 30.4. кв.м.;
- квартира, загальною площею 47,6 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації права власності 07.08.2017, частка власності 1, житлова площа 16.7 кв.м.
З вищезазначеного вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні два записи про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме:
1) Об'єкт 1, реєстраційний номер: 1323271012101, дата реєстрації 10.08.2017 року - квартира, загальною площею 47,6 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1, житлова площа 16.7 кв.м.
2) Об'єкт 2, реєстраційний номер: 26424345, дата реєстрації 12.02.2009 року - квартира, загальною площею 49,0 м2, за адресою: АДРЕСА_4 , частка власності 1, житлова площа 30.4 кв.м.
Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Суд звертає увагу, що доказів того, що позивач надавав заяви про проведення звірки в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об'єкти оподаткуванню, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних.
Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Твердження позивача проте, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за одну і ту саму квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1 - суд оцінює критично з огляду на те, що записи в в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мають різні реєстаційні номери, різні дати вчинення, а також квартири мають різну житлову площу.
На підставі викладеного та у відповідності до вимог діючого законодавства підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2024 р. за № 2220295-2411-0466-UA12020010000033698 та податкового повідомлення-рішення від 27.09.2024 р. за № 2220296-2411-0466-UA12020010000033698 відсутні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення суд враховує, чи прийнято воно з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 липня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков