01 липня 2025 рокуСправа №160/17812/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянув у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в загальному провадженні у справі № 160/17812/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, 37, код ЄДРПОУ 32679601) до відповідача-1: Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), відповідача-2: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
18 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12246528/32679601 від 23.12.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №58 від 10.01.2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №58 від 10.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12246527/32679601 від 23.12.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №266 від 30.01.2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №266 від 30.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації. 6. Встановити судовий контроль в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 20 червня 2025 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що відповідач зацікавлений у розгляді справи у порядку загального позовного провадження з огляду на закріплений статтею 10 Кодексу адміністративного судочинства України принцип гласності судового процесу та, що у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження Відповідач-2 може бути фактично позбавлений права на касаційний розгляд справи.
Суд розглянув клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цього клопотання, зазначає таке.
Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із пунктом 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
В свою чергу, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в загальному провадженні у справі № 160/17812/25.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук