02 липня 2025 року Справа 160/17174/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Букіної Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
На адресу суд від представника відповідача надійшла заява про здійснення подальшого розгляду справи №160/17174/25 за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд виходить з того, що статтею 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Кодексом адміністративного судочинства України передбачений порядок подання відповідачем відзиву на позовну заяву та інших заяв, в тому числі заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Положеннями ст.260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Others v. Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia".
Частина 4 цієї ж статті закріплює повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а саме:
- залишити заяву відповідача без задоволення;
- розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Тобто, конструкція наведеної норм закріплює повноваження суду на вчинення певних процесуальних дій за результатами розгляду заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного. При цьому, відповідні повноваження суд реалізує у той чи інший спосіб залежно від обґрунтованості таких заперечень.
Суд відмічає, що звертаючись до суду із запереченнями проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного представник відповідача лише процитував наведену норму, проте не навів жодних підстав і не надав відповідних доказів неможливості розгляду цієї справи за відсутністю сторін.
При цьому, відповідач також не зазначив, які саме обставини та які докази можливо встановити у судовому засіданні з повідомленням сторін, у зв'язку з чим заяву слід залишити без задоволення.
Слід також зазначити, що суд може й з власної ініціативи змінити порядок розгляду справи, однак наразі необхідних для цього обставин не встановлено.
Керуючись ст. 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Є. Букіна