02 липня 2025 року Справа 160/13051/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправноюта зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ:21910427 щодо непроведення з 05 листопада 2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796 та з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ:21910427 здійснити з 05 листопада 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (10846,37 гри.), у розмірах 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 05 листопада 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДР1ІОУ:21910427 здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (10846,37 гри.), у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що позивач з 2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсії за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що відповідач, починаючи з 01.03.2023 протиправно відмовився проводити перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, установлений Постановою КМУ № 209, установивши натомість в 2023-2024 роках доплату в розмірі по 100 грн, в 2025 році - доплату не в повному обсязі, а на заяву Позивача відмовився провести такий перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд залишити без розгляду позовні вимоги щодо здійснення індексації та перерахунку пенсії із застосуванням коефіціента збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 -2021 роки, з якої сплачено стахові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2023 року у розмірі 1,197, оскільки позивач пропустив строк звернення з позовом до суду.
Суд, дослідивши клопотання відповідача, зазначає наступне.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023, 2024 та 2025 роках позивачці не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Звернувшись до суду з цим позовом 05.05.2025 року, позивачка заявила позовні вимоги з 05.11.2024 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічну правову позицію займає Верїовний Суд у постанові від 13.01.2025 року у справі № 160/29752/23.
За вказаних обставин, позивач не пропустив строк звернення з позовом до суду, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду частини заявлених позовних вимог.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині заявлених позовних вимог, яке викладено у відзиві на позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.В. Златін