30 червня 2025 рокуСправа №160/26995/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження військової служби з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року - базового місяця січень 2016 року під час виплати індексації за рішенням суду;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, згідно п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 №1078 з встановленням для обчислення індексації грошового забезпечення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) - базового місяця січень 2008 року (з урахуванням вже виплачених грошових коштів за індексацію за попереднім рішенням суду).
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Проте у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі. Зазначено, що позивач звернулась до суду з позовом про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 року по 23.12.2021 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року (справа № 160/3223/22). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року задоволено вимоги позивача щодо виплати індексації та частково виконано у добровільному порядку, виплачено грошові кошти за індексацію у розмірі 4492,47 грн. Проте, позивачем зауважено, що дана сума розрахована із застосуванням базового місяця - січень 2016 року, в той час, інші військові частини розраховували стягувачів з урахуванням базового місяца - січень 2008 року. Позивач вважає, що оскільки у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підвищення тарифних ставок (окладів) відповідно до законодавства не відбулось, то індексацію необхідно нараховувати з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
21.11.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що військовою частиною нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, проводилось відповідно до Порядку № 1078, з урахуванням вимог пункту 5 Порядку № 1078 та урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.
28.11.2023 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Позивач також просила зупинити провадження.
Ухвалою суду від 26.12.2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі №160/26995/23. Зупинено провадження в адміністративній справі №160/26995/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3223/22.
Ухвалою суду від 30.06.2025 року провадження по справі поновлено.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходила війскову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2021 року №76-РС, позивача звільнено з військової служби відповідно до п. "а", пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Як зазначила позивач, під час виключення її зі списків, вона не отримала належних грошових коштів за індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі №160/3223/22 року, яке набрало законної сили 25.02.2025 року, зокрема, було задоволено вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.
На виконання рішення суду, позивачу виплачено грошові кошти за індексацією у розмірі 4425,08 грн. згідно з довідкою Приватбанку від 22.06.2023р.
Позивач зверталась із скаргою до військової частини НОМЕР_1 вх.№582 від 02.06.2023р. про калькуляцію.
Військовою частиною НОМЕР_1 надана відповідь на скаргу від 06.06.2023р. та надано запитувана довідка-розрахунок.
Як зазначила позивач, сума індексації грошового забезпечення розраховано не відповідно до вимог законодавства, а саме, індексація грошового забезпечення на виконання рішення суду проведена з січня 2016 р.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Пункт 1 цього Порядку визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З аналізу приписів Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.
З огляду на викладене, суд вважає помилковою позицію відповідача щодо визначення місяця січень 2016 року в якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для нарахування позивачу індексації за спірний період, а такі дії протиправними.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.06.2016 по 28.02.2018 суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.0.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням в якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності своїх дій згідно з вимогами з ч. 2 статті 2 КАС України.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження військової служби з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року - базового місяця - січень 2016 року під час виплати індексації за рішенням суду.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, згідно п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 №1078, з встановленням для обчислення індексації грошового забезпечення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) - базового місяця січень 2008 року, з урахуванням вже виплачених грошових коштів за індексацію за попереднім рішенням суду.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник