30 червня 2025 рокуСправа №160/11388/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, третя особа - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях в особі Територіального сервісного центру МВС 1243, третя особа - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ: 45291657) в особі Територіального сервісного центру MBG 1243 (ТСЦ МВС №1243) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в перереєстрації транспортного засобу автомобіля «MG 550», 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 на нового власника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ: 45291657) здійснити перереєстрацію транспортного засобу автомобіля «MG 550», 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 на нового власника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 25.04.2025 року позовну заяву залишено без руху. На виконання ухвали від 25.04.2025 року позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі суду та надав позовну заяву в якій відповідачем визначив Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за Договором фінансового лізингу №KRNYA!00000219 від 13.05.2020 р., укладеним з АТ КБ «Приватбанк», він набув право власності на транспортний засіб - автомобіль «MG 550», 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 . Однак, при зверненні до відповідача щодо перереєстрації вказаного транспортного засобу на своє ім'я листом №А-1713/1243/19-2025 від 02 квітня 2025 року відповідач відмовив у здійсненні відповідних дій з посиланням на те, що в Єдиному державному реєстрі боржників наявні відомості щодо АТ КБ «Приватбанк». Таку відмову позивач вважає незаконною та такою, що не відповідає положенням ст.34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач надав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач зазначив, що Відповідно до отриманої інформації з Єдиного реєстру боржників, станом на час звернення позивача із відповідною заявою про перереєстрацію транспортного засобу, відносно власника транспортного засобу АТ КБ «Приватбанк» наявні відомості як боржника по виконавчим провадженням.
Таким чином у відповідача в силу приписів п. 15 Порядку № 1388, не було правових підстав для проведення перереєстрації транспортного засобу у зв'язку із чим відсутні підстави для визнання відмови у проведенні реєстрації незаконною та зобов'язання відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу, оскільки РСЦ ГСЦ МВС в даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (стаття 19 Конституції України).
Третя особа пояснень до позовної заяви не надала.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 травня 2020 року ОСОБА_1 уклала з акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» нотаріально посвідчений Договір фінансового лізингу №KRNYA!00000219 від 13.05.2020 р.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2, пункту 14.1 статті 14 та Додатку №1 «Специфікація» Договору лізингу, предметом правовідносин за Договором був транспортний засіб - автомобіль марки «MG 550», 2012 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 .
За результатами укладення договору лізингу, між позивачем та третьою особою було підписано акт приймання-передачі від 15.05.2020 р., який підтверджує факт отримання позивачем предмету лізингу.
За підсумками правовідносин лізингу та на виконання Договору лізингу, 08 березня 2025 року між позивачем та третьою особою було укладено Договір №б/н купівлі-продажу предмета лізингу.
Крім цього, між позивачем та третьою особою AT КБ «Приватбанк» було підписано Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 08.03.2025 року №KRNYA!00000219, відповідно до якого сторони засвідчили, що всі зобов'язання Сторін відповідно до Договору лізингу було належним чином виконано, претензій стосовно Договору та зобов'язань за ним Сторони не мають.
Пунктом 3 Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 08.03.2025 року, зазначається, предмет лізингу - автомобіль «MG 550» номер кузова (VIN номер): НОМЕР_2 разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу.
ОСОБА_1 та AT КБ «Приватбанк» підписано Акт приймання-передачі транспортного засобу №KRNYA!00000219 від 08.03.2025 року, відповідно до якого від AT КБ «Приватбанк» до позивача здійснено приймання- передача транспортного засобу марки (моделі) «MG 550» номер кузова (VIN номер): НОМЕР_2 .
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) в особі Територіального сервісного центру МВС 1243 (ТСЦ МВС №1243) з заявою, в якій просила здійснити перереєстрацію транспортного засобу, який був предметом лізингу, а саме: автомобіля марки - «MG 550», надавши необхідний пакет документів.
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 отримала лист регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) в особі Територіального сервісного центру МВС 1243 (ТСЦ МВС №1243) №А-1713/1243/19-2025 від 02 квітня 2025 року, яким позивачеві відмовлено в перереєстрації транспортного засобу, у зв'язку з фактом знаходження AT КБ «Приватбанк», який є власником транспортного засобу, в Єдиному державному реєстрі боржників.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі та раніше за текстом Порядок № 1388), встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Згідно п. 3 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до п.7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Пунктом 15 Порядку № 1388 установлено, що у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
Забороняється перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця (п. 41 Порядку № 1388).
Проте, позивача повідомлено, що в Єдиному реєстрі боржників містяться відомості щодо власника транспортного засобу.
Таким чином, у відповідача, в силу приписів п. 15 Порядку № 1388, не було правових підстав для проведення перереєстрації транспортного засобу у зв'язку із чим у суду відсутні підстави для визнання незаконної відмови у проведенні реєстрації та зобов'язання відповідача здійснити перереєстрацію транспортних засобів.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Порядку № 1388 після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.
Але жодних положень, які б визначали окрему процедуру, за якої б положення щодо перевірки відомостей Єдиного реєстру боржників не застосовувалися при проведення перереєстрації транспортного засобу, відчуженого за договором лізингу, у Порядку № 1388 не зазначено.
Суд також зазначає, що без скасування раніше накладених обмежень та направлення такої інформації до відповідача, він не тільки не має права на внесення змін до Єдиного державного реєстру МВС, а й внесення таких змін буде здійснено не у порядку та не у спосіб, передбачений законом, а отже протиправно.
У відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
При цьому, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За правилами цієї статті позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова