02 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1501/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі - ТОВ «ДОК-АГРО», позивач) до Волинської митниці, в якому просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000345/2 від 26.11.2024.
2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці №UA205140/2024/003125 від 26.11.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2024 Волинською митницею були прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000345/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205140/2024/003125 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «ДОК-АГРО» через уповноваженого декларанта ПП «ТРІАДА» на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205140074266U1 від 25.11.2024, за якою задекларовано ввезення, зокрема, такого товару: «Продукти неорганічної хімії: оксид цинку Afox 72 (Zinc Oxide Afox 72) технічний, являє собою порошок коричневого кольору, хімічна формула (Zn72), продукт має наступний склад: оксид цинку (Zinc Oxide ZN) - 73,90%-74%, Pb-0,0014-0,0036%, Fe - 0,3076%-0,3383%, As - 0,0027%-0,0036%, номер партії: V24617, вага нетто - 9000 кг упаковка 9 біг/бегів вагою по 1000 кг кожний на дерев'яних піддонах. Номер партії: V24664, V24665, вага нетто - 13000 кг, упаковка 520 паперових мішків вагою по 25 кг кожний на дерев'яних піддонах. Використовується у виробництві, ливарних стрижнів, керамічній промисловості. Не містить озоноруйнуючих речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, не являється пестицидами та агрохімікатами, не для медичного призначення, не для військового призначення, не являється відходом виробництва. Виробник - Everzinc Nederland B.V., NL торговельна марка - нема даних». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: митна декларація 24UА205140074266U1 від 25.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №18/05/23 від 18.05.2023; специфікація №2 видана 06.11.2024 до контракту №18/05/23 від 18.05.2023; проформа інвойс №FPF/000001/11/2024 від 06.11.2024; комерційний інвойс №FPF/000009/11/2024 від 21.11.2024; сертифікат якості б/н від 15.11.2024; банківський платіжний документ у формі swift від 12.11.2024 на суму 38 380,00 дол. США; специфікацією №2 від 06.11.2024; інвойсу №FPF/000001/11/2024 від 06.11.2024; договір-заявка перевезення вантажів №115-Д від 18.11.2024р; рахунок на оплату ТОВ «100 АВТО» №TAAVT2157 від 25.11.2024; довідка про транспортні витрати ТОВ «100 АВТО» №AAAVT2157 від 25.11.2024.
25.11.2024 декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України із переліком даних та відомостей, які ніби то необхідні митному органу для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.
Позивач у відповідь на них надав додаткові пояснення №26/11 від 26.11.2024. До своїх пояснень декларантом було додано Договір - заявку перевезення вантажів №204-Д від 15.11.2024, яка була укладена між ТОВ «ДОК-АГРО» та ТОВ «100 АВТО», а також пояснення щодо наданого документа. Крім цього, було надано Лист компанії Polish Trading Sp.z.o.o. від 26.11.2024 в якому зазначалося, що всі витрати завантаження, розвантаження були понесені Продавцем.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000345/2 від 26.11.2024.
Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2024 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:
- згідно заявлених умов поставки EXW до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на завантаження, розвантаження, страхування, транспортні витрати. В графах 21, 22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;
- в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №AAAVT2157 від 25.11.2024 зазначений документ - договір-заявка №204-Д від 15.11.2024, який не поданий до митного оформлення;
- відповідно рахунку-фактури №AAAVT2157 від 25.11.2024 послуги надані ТОВ «100АВТО», тоді як в автотранспортній накладній CMR б/н від 21.11.2024 зазначений перевізник - PE FEDIK OLENA;
- відповідно заявленого договору-заявки з перевезення №115-Д від 18.11.2024 сума фрахту становить 56500 грн, в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №AAAVT2157 від 25.11.2024 зазначена загальна сума 55500 грн;
- згідно п.2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) №18/05/23 від 18.05.2023 передбачено, що ціна товару включає вартість товару, вартість упаковки, маркування, проте декларантом не надано числового розрахунку для перевірки зазначеного;
- відповідно п.7.1.3 договору передбачено надання Продавцем Покупцеві відвантажувальних документів в т.ч. пакувального листа, прайс-листа, які не подані до митного оформлення.
- за результатами Акту про проведеного митного огляду товару №24UA205140074266U1 від 25.11.2024 та приєднаних фотознімків, на упаковці відсутнє маркування українською мовою, що суперечить п.5.2 договору (контракту) №18/05/23 від 18.05.2023.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/003125, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №24UA205140079293U6 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: митна декларація 24UА205140074266U1 від 25.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №18/05/23 від 18.05.2023; специфікація №2 видана 06.11.2024 до контракту №18/05/23 від 18.05.2023; проформа інвойс №FPF/000001/11/2024 від 06.11.2024; комерційний інвойс №FPF/000009/11/2024 від 21.11.2024; сертифікат якості б/н від 15.11.2024; банківський платіжний документ у формі swift від 12.11.2024 на суму 38 380,00 дол. США; специфікацією №2 від 06.11.2024; інвойсу №FPF/000001/11/2024 від 06.11.2024; договір-заявка перевезення вантажів №115-Д від 18.11.2024р; рахунок на оплату ТОВ «100 АВТО» №TAAVT2157 від 25.11.2024; довідка про транспортні витрати ТОВ «100 АВТО» №AAAVT2157 від 25.11.2024.
Наявність зазначених документів на момент оформлення митної вартості товару за митною декларацією №24UA205140074266U1 підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/003125.
Наведені вище документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість І. товару і не мали жодних розбіжностей.
Незважаючи на відсутність будь-яких розбіжностей у поданих документах митним органом було сформовано повідомлення декларанту, в якому вимагались додаткові документи, для підтвердження митної вартості керуючись ст. ст.53, 54 Митного кодексу України, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (договір на перевезення, документально підтвердити витрати на навантаження); якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару (сировини).
Хоч декларантом були надані усі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Щодо розбіжності, яку відповідач зазначив в оскаржуваному рішенні, а саме: «згідно заявлених умов поставки EXW до митної вартості включається фактурна вартість товару, витрати на завантаження, розвантаження, страхування, транспортні витрати. В графах 21, 22 Декларації митної вартості (ДМВ) відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості».
18.05.2023 між ТОВ «ДОК - АГРО» (Україна) - Покупець та Polish Trading Sp. z.o.o. (Польща) - Продавець було укладено Контракт №18/05/23 щодо поставки товару.
Пунктом 2.1. Контракту сторони визначили, що «загальна вартість включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, запобігання товару від пошкоджень, витрати по сертифікації Товару, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні Продавця».
Крім цього, п.4.1. Контракту сторонами узгоджено, що товар поставляється на умовах EXW, Люблін, згідно Інкотермс 2020».
Так, за умовами Контракту товар був упакований, промаркований і завантажений та транспорт на складі Продавця, а тому варто вважати, що якщо поставка здійснюється на площах Продавця, то відповідно Продавець відповідає за завантаження.
Додатково, листом від 26.11.2024 Polish Trading Sp. z.o.o. підтвердила інформацію, щодо донесення всіх витрати, що стосуються навантаження товару та проходженням митних процедур на території Польщі. Даний лист був наданий разом із Додатковими поясненнями №26/11 від 26.11.2024, що й відповідно вказано в спірному рішенні, однак зазначений документ взагалі не був прийнятий до уваги Відповідачем, а хибний висновок, що був вказаний у повідомленні митниці від 25.11.2026 був просто перенесений у оскаржуване рішення.
Посилання митниці на те, що продавець мав би надати Покупцю відповідні документи про страхування товару, є необґрунтованими, оскільки умови поставки не передбачають обов'язкового страхування товару, а відносини між Покупцем та Продавцем є їх діловими відносинами, які ґрунтуються на договірних умовах. Якщо Продавець застрахував би товар, то він обов'язково включив би вартість страхування до вартості товару. Відтак, вважаємо, що митний орган не має законних підстав вимагати документи щодо операцій, які не виконувались сторонами контракту та які не є обов'язковими при зазначених у ВМД умовах поставки.
Отже, домовленості сторін, передбачені Контрактом №18/05/23 від 18.05.2023 не покладали на Позивача жодних обов'язків, пов'язаних із навантаженням, розвантаженням, страхуванням, оскільки поставка Товару здійснювалася на торгівельних площах Продавця.
Основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт). Відповідно до ч.4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб'єкти, зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки та. здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону).
Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків, умов постачання та інших умов його виконання.
Отже, враховуючи, що ТОВ «ДОК-АГРО» не понесло жодних витрат на навантаження та страхування товару, а відтак у декларанта не було обов'язку включати їх до поданої декларації митної вартості.
Відповідач також у рішенні про коригування митної вартості зазначає, що «в рахунку фактурі про надання транспортно - експедиційних послуг №AAAVT2157 від 25.11.2024 зазначений документ - договір- заявка №204-Д від 15.11.2024, який не поданий до митного оформлення. Відповідно рахунку-фактури №AAAVT2157 від 25.11.2024 послуги надані ТОВ «100АВТО», тоді як в автотранспортній накладній CMR б/н від 21.11.2024 зазначений перевізник - РЕ FEDIK OLENA.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, митному органу при поданні пакету документів для розмитнення товару дійсно було помилково надано договір-заявку перевезення вантажів №115-Д від 18.11.2024, яка укладена між ТОВ «100 АВТО» та ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» і стосується зовсім іншого перевезення де Замовником виступала компанія ТОВ «АБМ-ТРЕЙД», а відтак не має до даного розмитнення товару жодного відношення.
В додаткових поясненнях №26/11 від 26.11.2024 позивач вказував на цю обставину та просив відповідача вважати помилково поданим даний документ, а в свою чергу було долучено до пояснень та надано митному органу договір-заявку перевезення вантажів №204-Д від 15.11.2024.
Також щодо твердження відповідача про те, що відповідно до заявленого договору-заявка з перевезення №115-Д від 18.11.2024 сума фрахту становить 56500 грн в рахунку фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №AAAVT від 25.11.2024 зазначена сума 55 500 грн, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу, що договір-заявку перевезення вантажів №115-Д від 18.11.2024 було надано помилково для митного органу, а відтак в додаткових поясненнях №26/11 від 26.11.2024 було надано відповідні пояснення та долучено договір-заявку перевезення вантажів №204-Д від 15.11.2024, яка відповідає дійсній поставці товару.
Однак, митним органом в спірному рішенні було лише констатовано факт отримання даного документа, але не було проведено аналізу та надано жодної оцінки, хоча в даному договорі вказана вартість перевезення 55 500,00 гривень, як і в інших поданих документах.
Таким чином, висновки відповідача слід вважати такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать наявним доказом щодо факту перевезення, вартості, які спростовують будь-які можливі розбіжності стосовно складових митної вартості.
Крім того, щодо твердження відповідача про те, що згідно п. 2.1. зовнішньоекономічного договору (контакту) №18/05/23 від 18.05.2023 передбачено, що ціна включає вартість товару, вартість упаковки, маркування, проте декларантом не надано числового розрахунку для перевірки зазначеного. Відповідно п.7.1.3. договору передбачено надання Продавцем Покупцеві відвантажувальних документів в т.ч. пакувального листа, прайс-листа, які не подані до митного оформлення. За результатами Акту про проведення митного огляду товару №24UА205140074266U1 від 25.іІ.2024р та приєднання фотознімків, на упаковці відсутнє маркування українською мовою, що суперечить п.5.2. договору (контракту) №18/05/23 від 18.05.2023, суд зауважує наступне.
Приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Не може вважатися обґрунтованим сумнівом відсутність відомостей щодо даної складової митної вартості товару така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням за документами поданими позивачем до митного органу з огляду на наступне.
Поставка товарів здійснювалася на підставі контракту №18/05/23 від 18.05.2023, який наданий митному органу, відповідно до Розділу 5 контракту з якого вбачається, що товар поставляється покупцю в тарі постачальника, призначеної для транспортування оксиду цинку Afox 72, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов'язок упаковки і маркування товару покладений на постачальника. Відповідно витрати на матеріали та роботи з пакування та маркування товару покладаються на постачальника. Ці витрати закладаються постачальником у вартість товару самостійно і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.
Окрім того, у самій митній декларації №24UA205140074266U1 від 25.11.2024 у графі 37 було зазначено «ZZ00», що значить тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару.
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Позивачем зазначено "ZZ00" (тара незворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Відтак, в даному випадку ціна товару включає в себе вартість його упаковки та пакування, що виключає неможливість її перевірки та правильність визначення митної вартості.
При цьому слід врахувати також правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в який Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.Ю ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Враховуючи наведені обставини, позивач вважає безпідставним посилання відповідача на те, що при визначенні ціни товару (включена вартість товару, упаковки, маркування) не надано числового розрахунку що в свою чергу ніби то впливає на митну вартість ввезеного товару.
Таким чином, сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеної від 29.05.2019 року, справа №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії Ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів таких відомостей не містить.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (Ь) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (Ь) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Також слід зазначити, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Митного кодексу України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Однак, відповідач не проводив відповідні консультації. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
З огляду на викладене, вважаємо, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 26.11.2024 №UA205140/2024/000345/2 є протиправним.
Також, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/003125 від 26.11.2024 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 26.11.2024 №UA205140/2024/000345/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Згідно частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 6056,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 06.02.2025 №4289.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 26.11.2024 №UA205140/2024/000345/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.11.2024№UA205140/2024/003125.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-а, ідентифікаційний код юридичної особи 40955973).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Ф.А. Волдінер