01 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1828/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000008/2 від 20.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбала товар (зношені автомобільні шини для легкових автомобілів для подальшої їх переробки, відновлення протектора) та подала через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
За наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а.с. 135, т.1).
У відзиві на позовну заяву (а.с. 138-146, т.1) представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін (а.с. 100, т.2).
У відповіді на відзив позивач не погодилась з аргументами відповідача, наведеними у відзиві, та просила позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 102-107, т.2).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 17.11.2020 між підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою AVISO LOGISTICS (Польща) (Продавець) укладено контракт №К2020-1, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні (далі Товар), в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується Покупцем відповідно до інвойсів, що виставляється Продавцем на кожну партію товару. Ціна товару, що продається за цим контрактом, встановлюється в Євро і вказується в специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. За обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені.
Загальна вартість контракту 400 000 євро. Умови поставки Товару за даним контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів («Incoterms 2000»). Платіж за Товар, за даним контрактом, проводиться на рахунок Продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від Продавця про готовність замовлення до відвантаження (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 контракту) (а.с. 18-19).
Відповідно до умов цього контракту з додатками, рахунку-фактури (інвойсу) №FV0007/01/2025 від 15.01.2024 фірма AVISO LOGISTICS поставила покупцю ОСОБА_1 товар - вживані автомобільні шини у кількості 1600,00 шт. за ціною 800,00 євро/3418,96 злотих, тобто 0,50 євро за 1 шт (а.с. 24, 24 зворот).
20.01.2025 декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару «шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1600 штук. Вага нетто 12500 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв'язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU» подано митну декларацію №24UA205030000752U2, у якій митна вартість визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, тобто за основним методом визначення митної вартості товарів (а.с. 17).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: митна декларація 24UA205030000752U2 від 20.01.2025; контракт № K2020-1 від 17.11.2020 з додатками 1-8 між ФОП ОСОБА_1 та Польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS»; Faktura FV0007/01/2025 від 15.01.2025; платіжна інструкція оплати продавцю 99JBKLP1 від 24.01.2025 на 800 євро відповідно до FV0007/01/2025 від 15.01.2025 та контракту №K2020-1 від 17.11.2020; автотранспортна накладна CMR А№583546 від 15.01.2025; експортна декларація 25PL301010000BGPB0 від 16.01.2025; експортна декларація вивозу товару 25S15ZWO06 від 16.01.2025; висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021; висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 стосовно вартості б/в шин по контракту К2020-1 від 17.11.20; висновок Міндовкілля на ввіз шин №15720/24 від 20.08.2024; договір з перевізником 241 від 10.09.2024; заявка на транспорт №7 від 15.01.2025; рахунок на оплату від перевізника №7 від 15.01.2025 за транспортні послуги; оплата перевізнику - платіжна інструкція №476 від 24.01.2025; довідка про розподіл транспортних витрат №7 від 15.01.2025; договір з ТзОВ «Термінал БК» №5/21 від 11/05/21; заява брокера №1 від 20.01.2025.
Окрім цього, декларантом у відповідності до пункту 3 статті 52 Митного кодексу України подані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами №D-5 від 22.11.2021; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021; комерційна пропозиція третіх осіб №D-5 від 22.11.2021; рахунок продавцю від третіх осіб НОМЕР_1 від 15.01.2025; оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» 1216508660 від 16.01.2025; установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» №09663000 79012 GewA 1; договір Д-10 від 10.01.2022 на поставку давальницької сировини; витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль, дозвіл № НОМЕР_2 від 29.09.2020 року на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_2 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 25.01.2023 (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №3,4 від 25.01.2023; зобов'язання ФОП ОСОБА_2 №5 від 25.01.2023; зобов'язання ФОП ОСОБА_1 №6 від 25.01.2023; виписка з ЄДР код 2643411145 від 04.06.2019 та витяг з реєстру платників єдиного податку, реєстраційний номер 1903103400145 ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія В01 №441674 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_2 ; Karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); звіт центру превентивної медицини Державного управління справами №17 від 21.01.2021; експертний висновок Волинської ТПП №В-1185 від 23.11.2020 щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсів www.olx.pl та www.olx.ua про вартість б/в шин; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 07.03.2023.
Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості UA205030/2025/000008/2 від 20.01.2025 та винесено картку відмови UA205030/2025/000039 від 20.01.2025.
Зазначене рішення мотивоване тим, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності:
- підпис продавця згідно інвойсу від 15.01.2025 №FV0007/01/2025 не відповідає підпису продавця згідно контракту від 17.11.2020 №K2020-1;
- згідно інвойсу від 15.01.2025 №FV0007/01/2025 вартість товару становить 800 євро або 3418,96 pln, згідно митної декларації країни експорту від 16.01.2025 №25PL301010000BGPB0 вартість товарів становить 4060 pln .;
- відповідно до пункту 4.1 додатку №5 від 14.01.2022 платіж за товар проводиться на рахунки Продавця авансом або післяоплатою протягом 10 днів після відвантаження товару, що не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу від 15.01.2025 №FV0007/01/2025 - до 16.03.2025;
- висновок експерта №В-574 від 27.05.2021 не стосується даної партії товару.
В наданому Експертному висновку від 14.05.2021 №21/01/209 та 27.05.2021 №В-574 (які не відносяться до даного оформлення), експерт допускає, а не стверджує, що ймовірне значення вартості «може складати» певну суму, тобто дана інформації може використовуватись для консультацій щодо митної вартості.
Декларантом на вимогу митниці не було надано усіх додаткових документів, про що зазначено у заяві від 20.01.2025 №1.
У зв'язку із цим, митну вартість визначено за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених частини 3 статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом вартості схожого товару: митна декларація №UA206020/2024/11069 від 30.07.2024 - «Пневматичні шини та покришки, що використовувались: пневматичні шини гумові, які були у використанні, (ступінь зносу не більше 30%)- шини які були у використанні - 630 шт..», з країною походження «EU» - 10,06 євро/шт.
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частини 7 статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація типу ІМ40ДЕ №25UA205030000812U1 від 20.01.2025.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема, митна декларація 24UA205030000752U2 від 20.01.2025; контракт № K2020-1 від 17.11.2020 з додатками 1-8 між ФОП ОСОБА_1 та Польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS»; Faktura FV0007/01/2025 від 15.01.2025; платіжна інструкція оплати продавцю 99JBKLP1 від 24.01.2025 на 800 євро відповідно до FV0007/01/2025 від 15.01.2025 та контракту №K2020-1 від 17.11.2020; автотранспортна накладна CMR А№583546 від 15.01.2025; експортна декларація 25PL301010000BGPB0 від 16.01.2025; експортна декларація вивозу товару 25S15ZWO06 від 16.01.2025; висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021; висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 стосовно вартості б/в шин по контракту К2020-1 від 17.11.20; висновок Міндовкілля на ввіз шин №15720/24 від 20.08.2024; договір з перевізником №241 від 10.09.2024; заявка на транспорт №7 від 15.01.2025; рахунок на оплату від перевізника №7 від 15.01.2025 за транспортні послуги; оплата перевізнику - платіжна інструкція №476 від 24.01.2025; довідка про розподіл транспортних витрат №7 від 15.01.2025; договір з ТзОВ «Термінал БК» №5/21 від 11/05/21; заява брокера №1 від 20.01.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 17.11.2020, з додатками до нього, визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Відповідно до інвойсу №FV0007/01/2025 від 15.01.2025 фірма AVISO LOGISTICS поставила покупцю ОСОБА_1 товар - вживані автомобільні шини у кількості 1600,00 шт. за ціною 800,00 євро/3418,96 злотих, тобто 0,50 євро за 1 шт. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.
Ціна товару в інвойсі №FV0007/01/2025 від 15.01.2025 (800,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205030000752U2.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні про те, що проведення розрахунків за товар, не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу №FV0007/01/2025 від 15.01.2025 - до 16.03.2025, то суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до умов контракту від 17.11.2020 №К2020-1, платіж за товар проводиться на рахунки продавця авансом або післяплатою протягом 10 днів після відвантаження товару (а.с. 25).
Відповідно до інвойсу №FV0007/01/2025 від 15.01.2025 вартість товару становить 800,00 євро/3418,96 злотих. Цим документом визначено спосіб оплати - перерахунок 60 днів, дата оплати до 16.03.2025 (а.с. 26 зворот).
Позивач на виконання умов контракту здійснила оплату в якості післяплати протягом 10 днів після відвантаження придбаного товару - 24.01.2025 в сумі 800 євро, що підтверджується платіжною інструкцією №99JBKLР1 від 24.01.2025 (а.с. 25).
Тобто, оплата була здійснена після відвантаження товару - 20.12.2024, що відповідає обумовленим термінам.
При цьому суд зазначає, що Верховний Суду у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 дійшов висновку, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Відтак, твердження митного органу з даного приводу є безпідставним.
Водночас, відповідач у спірному рішенні як на одну із розбіжностей вказує на те, що згідно інвойсу №FV0007/01/2025 від 15.01.2025 вартість товару становить 800,00 євро або 3418,96 pln, а згідно митної декларації країни експорту №25PL301010000BGPB0 вартість товарів становить 4060 pln.
З цього приводу суд зазначає, що митна декларація країни відправлення №25PL301010000BGPB0 в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Щодо твердження митного органу про те, що наданий експертний висновок від 14.05.2021 №21/01/209 та від 27.05.2021 №В-574 не відносяться до даного митного оформлення, оскільки наведена в них інформація може використовуватися для консультацій, а не для підтвердження визначеної та заявленої декларантом митної вартості товару, то суд зазначає таке.
Як слідує з висновку експерта Білобран С.З. від 14.02.2021 №21/1/209 за результатами проведення судово-товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг від 12.05.2021 №82 (а.с. 29-38) та висновку експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 (а.с. 42) експертами встановлено, що беручи до уваги фактори, які впливають на формування ціни, вартість зношених автомобільних шин, що були у використанні, для легкових автомобілів, що експортуються згідно контракту №К2020-1 від 17.11.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та фірмою AVISO LOGISTICS Sp. z.o.o. може складати певну суму (від 0,46 до 5,60 євро за штуку; від 0,07 до 0,86 євро за штуку та 0,50 євро за штуку).
Вказана вартість 0,50 євро за штуку (залежно від факторів, які впливають на формування ціни) відповідає вартості товару, яка зазначає в інвойсі №FV0007/01/2025 від 15.01.2025.
При цьому, в силу приписів частини другої статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Разом з тим суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить відомостей про те, яким чином такі висновки митного органу впливають на митну вартість товару, який імпортується позивачем.
Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.
Безпідставними, на думку суду є твердження представника відповідача про те, що підпис продавця згідно інвойсу від 15.01.2025 №FV0007/01/2025 не відповідає підпису продавця згідно контракту від 17.11.2020 №K2020-1.
На фактурі FV0007/01/2025 від 15.01.2025 стоїть підпис довіреної особи Sp. z o.o. AVISO LOGISTICS. Право особи ставити підпис на документах, визначено внутрішніми правилами компанії Sp. z o.o. AVISO LOGISTICS, що регулюють порядок підписання документів, а також чинним законодавством і договірними зобов'язаннями.
У свою чергу про необов'язковість підпису у рахунках, що застосовуються у ЗЕД зазначено в Рекомендаціях Європейської економічної комісії ООН від 29.03.2001 р. №18 «Заходи про спрощенню процедур міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/271). У них рекомендується по можливості уникати внесення підписів «від руки» на паперових документах - як наслідок, при митному оформленні рахунок може прийматися без підпису.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання: договору (угоди, контракт) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема щодо ціни товару, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000008/2 від 20.01.2025 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 22.02.2025 № 499 (а.с. 13, т.1).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000008/2 від 20.01.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк