02 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4589/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними та скасувати пункти 2 та 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 №194 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу без поважних причин».
В обґрунтування позову позивач вказав, що 09.12.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №1937 щодо позивача призначено службове розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу з лікувального закладу без поважних причин. Цим же наказом позивача відсторонено від виконання службових обов'язків за посадою на час проведення службового розслідування. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №3 від 06.01.2025 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2024 №1937 до 31.01.2025.
Згідно із наказом від 31.01.2025 ВЧ НОМЕР_1 №194 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу без поважних причин» (далі - наказ від 31.01.2025) молодшого сержанта ОСОБА_1 за невихід на службу без поважних причин, що виявилось у нез'явленні вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах правового режиму воєнного стану, грубе порушення вимог статей 11, 16, 128 Статуту, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту щодо обов'язку дотримання дисципліни, належного виконання обов'язків військової служби, утримання від негідних вчинків - визнати винним, але до дисциплінарної відповідальності не притягувати, у зв'язку із звільненням військовослужбовця з військової служби у запас та виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.09.2024 №269.
У зв'язку з наявністю у діях молодшого сержанта ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, яке полягало у нез'явленні вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах правового режиму воєнного стану, командиру кулеметного відділення кулеметного взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_2 до 20.02.2025 направити у встановленому порядку:
- заяву-повідомлення про вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону;
- заяву-повідомлення про вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування та документів, визначених Інструкцією щодо взаємодії органів прокуратури, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час протидії кримінальним правопорушенням, передбаченим статтями 407-408 Кримінального кодексу України, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України від 03 жовтня 2024 року №375/233/672/657/485 на адресу Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові….».
Однак, ознайомившись із наказом від 31.01.2025 позивач вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в частині, що відноситься позивача, а саме п. 2 та п. 3 резолютивної частини наказу, у зв'язку з порушенням процедури проведення службового розслідування та не встановлення і недоведеності обставин, які свідчать про вину ОСОБА_1 . З наведених підстав просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відзив на позов до суду не надходив.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Молодший сержант ОСОБА_1 , колишній військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.09.2024 №269 молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.09.2024 №401-РC з військової служби у запас виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 відкрито провадження у справі №140/13627/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 24.05.2024 по 02.07.2024 в розрахунку відповідно до займаної посади; зобов'язання провести нарахування та виплату грошового забезпечення, в розрахунку відповідно до займаної посади з врахуванням всіх його складових на момент припинення виплати, за період з 24.05.2024 по 02.07.2024.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі №140/13627/24 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Отримавши вищезазначену ухвалу позивачу стало відомо, що 12.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до моменту завершення службового розслідування, призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.12.2024 №1937.
Для з'ясування обставин 07.01.2025 адвокат Світлицька З.О. в інтересах ОСОБА_1 подала адвокатський запит на електронну пошту ВЧ НОМЕР_1 із проханням: надати копії матеріалів службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2024 №1937, та інформацію про результати його розгляду (завершення чи поточну стадію проведення).
Листом від 20.01.2025 адвокату Світлицькій З.О. було надіслано документи, які наявні у військовій частині та повідомлено, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.01.2025 продовжено термін службового розслідування до 31.01.2025. Додано копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.12.2024 у №1937 та копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.01.2025 №36.
17.03.2025 адвокат Світлицька З. О. в інтересах ОСОБА_1 повторно звернулася до ВЧ НОМЕР_1 з проханням:
1. надати копії матеріалів службового розслідування призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.12.2024 №1937, та інформацію і копії документів про результати його розгляду;
2. надати копії документів, які підтверджують інформування ОСОБА_1 про початок проведення службового розслідування, про його результати, а також копії документів, які підтверджують надання можливості ОСОБА_1 для надання пояснень стосовно предмету службового розслідування.
Листом від 04.04.2025 №2471 адвокату Світлицькій З. О. було надіслано документи, які наявні у військовій частині, а саме додаток на 55 арк., копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.01.2025 №194 на 8 арк, копію акту службового розслідування на 8 арк, копії матеріалів службового розслідування на 39арк.
31.01.2025 наказом ВЧ НОМЕР_1 №194 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу без поважних причин» (далі - наказ від 31.01.2025) молодшого сержанта ОСОБА_1 за невихід на службу без поважних причин, що виявилось у нез'явленні вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах правового режиму воєнного стану, грубе порушення вимог статей 11, 16, 128 Статуту, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту щодо обов'язку дотримання дисципліни, належного виконання обов'язків військової служби, утримання від негідних вчинків - визнати винним, але до дисциплінарної відповідальності не притягувати, у зв'язку із звільненням військовослужбовця з військової служби у запас та виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.09.2024 №269.
У зв'язку з наявністю у діях молодшого сержанта ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, яке полягало у нез'явленні вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах правового режиму воєнного стану, командиру кулеметного відділення кулеметного взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_2 до 20.02.2025 направити у встановленому порядку:
- заяву-повідомлення про вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону;
- заяву-повідомлення про вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування та документів, визначених Інструкцією щодо взаємодії органів прокуратури, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час протидії кримінальним правопорушенням, передбаченим статтями 407-408 Кримінального кодексу України, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України від 03 жовтня 2024 року №375/233/672/657/485 на адресу Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові….».
Назарук С.В. вважає, що виданий наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.01.2025 №194 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в частині, п. 2 та п. 3 резолютивної частини наказу, у зв'язку з порушенням процедури проведення службового розслідування та невстановлення і недоведеності обставин, які свідчать про вину позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 №757/2022 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі - Статут внутрішньої служби), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
В силу вимог статті 12 Статуту внутрішньої служби про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Згідно статті 14 Статуту внутрішньої служби із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
В силу статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України», дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (стаття 5 Дисциплінарного статуту).
Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок № 608).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №608 виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі:
- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
- дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
- втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
- повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
- скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування не призначається:
- у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг, за винятком випадків, визначених в абзаці тринадцятому пункту 1 цього розділу;
- якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення:
- неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
- причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
- ступеня вини військовослужбовця;
- порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
- причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
- причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу III Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
На підставі пунктів 1-4 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 1 розділу VI Порядку №608).
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з пункту 2 цього розділу дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Судом встановлено, що 31.01.2025 наказом ВЧ НОМЕР_1 №194 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу без поважних причин» (далі - наказ від 31.01.2025) молодшого сержанта ОСОБА_1 за невихід на службу без поважних причин, що виявилось у нез'явленні вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах правового режиму воєнного стану, грубе порушення вимог статей 11, 16, 128 Статуту, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту щодо обов'язку дотримання дисципліни, належного виконання обов'язків військової служби, утримання від негідних вчинків - визнати винним, але до дисциплінарної відповідальності не притягувати, у зв'язку із звільненням військовослужбовця з військової служби у запас та виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.09.2024 №269.
У зв'язку з наявністю у діях молодшого сержанта ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, яке полягало у нез'явленні вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах правового режиму воєнного стану, командиру кулеметного відділення кулеметного взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_2 до 20.02.2025 направити у встановленому порядку заяву-повідомлення про вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону; заяву-повідомлення про вчинення молодшим сержантом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування та документів, визначених Інструкцією щодо взаємодії органів прокуратури, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час протидії кримінальним правопорушенням, передбаченим статтями 407-408 Кримінального кодексу України, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України від 03 жовтня 2024 року №375/233/672/657/485 на адресу Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові….».
З описової частини наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.01.2025 №194 вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2024 №157 молодший сержант ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 , та знаходився на лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ) вважається таким, що з 23.05.2024 переведений на лікування у Комунальне некомерційне підприємство «Волинська обласна психіатрична лікарня міста Луцька» Волинської обласної ради.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2024 №192 молодший сержант ОСОБА_1 03.07.2024 прибув до ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.09.2024 №269 молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.09.2024 №401-РС з військової служби у запас виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
27.11.2024 до ВЧ НОМЕР_1 надійшла ухвала про відкриття провадження у від 26 листопада 2024 року у справі №140/13627/24 за позовом молодшого сержанта ОСОБА_3 , колишнього військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
З доданих до позовної заяви молодшого сержанта ОСОБА_1 копій медичних документів встановлено, що відповідно до виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №2360, виданого Комунальним підприємством «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради 30.04.2024 військовослужбовця було виписано з лікувального закладу.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №3713 23.05.2024 молодший сержант ОСОБА_1 був госпіталізований до Комунального підприємства «Волинська психіатрична лікарня міста Луцька» Волинської обласної ради, у якому перебував на стаціонарному лікуванні до 01.07.2024.
Вищевказані медичні документи молодшим сержантом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 не надавались. Молодший сержант ОСОБА_1 встановленим порядком не звертався до командування 2 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 , посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 для отримання відпустки, вихідного дня, вибуття на лікування тощо.
Наказів, виконання яких передбачало б відсутність по місцю служби молодшого ОСОБА_1 посадовими особами НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 не віддавалось.
Таким чином, з наданих медичних документів вбачається, що у період з 01.05.2024 по 22.05.2024, та 02.07.2024 молодший сержант ОСОБА_1 був відсутній на військовій службі без поважних причин.
Отже, молодший сержант ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи на меті намір ухилитись від виконання обов'язків військової служби, 01.05.20255 не з'явився вчасно на службу - пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 з лікувального закладу - Комунального підприємства «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради без поважних причин, перебуваючи поза місцем проходження військової служби понад три доби в умовах правового режиму воєнного стану (з 01.05.2024 по 22.05.2024), а також 02.07.2024 не з'явився вчасно на службу - пункту постійної дислокації ВЧ НОМЕР_1 з лікувального закладу - Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня міста Луцька» Волинської обласної ради без поважних причин, перебуваючи поза місцем проходження військової служби понад три години в умовах правового режиму воєнного стану (02.07.2024), використовував службовий час на свій власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, чим вчинив кримінальне правопорушення - нез'явлення вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад 3 доби, вчинене в умовах правового режиму воєнного стану.
Враховуючи наведене, в діях молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення - нез'явлення вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби в умовах правового режиму воєнного стану, відповідальність за вчинення якого передбачена статтями Кримінального кодексу України.
Також, згідно наказу від 31.01.2025 вбачається, що службове розслідування проводилося відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608).
Суд зауважує, що з вище наведених норм законодавства вбачається, що норми Дисциплінарного статуту та Порядку №608, якими регулюється процедура проведення службового розслідування, поширюються лише на військовослужбовців та інших осіб, які проходять службу. Службове розслідування призначається не стосовно події, а стосовно військовослужбовця, дії якого оцінюються під час проведення службового розслідування.
Призначати службове розслідування може командир, який може накладати на підлеглого військовослужбовця дисциплінарне стягнення.
Крім того, накладення дисциплінарного стягнення є остаточною стадією проведення службового розслідування. Тобто, оскільки станом на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, не проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , звільнений з військової служби без зарахування до оперативного резерву першої черги військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із станом здоров'я (зазначено у наказі від 18.09.2024 №269), то на нього не поширюються наведені норми.
Також, суд зазначає, що на момент звільнення позивача відповідачу мало бути відомо про всі періоди його лікуванні і в разі відсутності його на службі у певний період такі обставини повинні були бути відомі відповідачу як до звільнення, так і на момент звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
В той же час, статутом внутрішньої служби ЗСУ не передбачено обов'язок військовослужбовця повідомляти про вибуття з лікарських закладів. Зокрема, Порядком 901 передбачено, що лише за згодою військовослужбовця у разі відсутності технічної можливості для надсилання документів в електронній формі через систему електронного документообігу такий військовослужбовець в день виписки із закладу охорони здоров'я може отримати особисто медичні та інші документи і подати їх до військової частини, в якій він проходить військову службу (п. 7 Порядку №901).
Разом з тим, оскільки відповідачем при надані відповіді на адвокатський запит від 17.03.2025 не надано копії документів, які підтверджують інформування ОСОБА_1 про початок проведення службового розслідування, про його результати, а також копії документів, які підтверджують надання можливості ОСОБА_1 для надання пояснень стосовно предмету службового розслідування, суд вважає, що ВЧ НОМЕР_1 порушено процедуру проведення службового розслідування, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку №608 посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до п. 1 Розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Однак, відповідачем не надано доказів, що у матеріалах службового розслідування містяться пояснення ОСОБА_1 чи акт про його відмову він надання пояснень.
Отже, оцінивши обставини та доводи, викладені у наказі командира ВЧ від 31.01.2025 №194, який був описаний вище, можна констатувати, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах в частині не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з'ясував неповно, не відібрав пояснення у осіб, яким було відомо про обставини справи, не встановив у інший спосіб, не підтвердив документально викладене у наказі від 31.01.2025 №194.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню повність шляхом визнання протиправними та скасування пункту 2 та 3 наказу командира НОМЕР_5 від 31.01.2025 №194 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу без поважних причин».
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . Код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування наказу, задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 №194 «Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 на службу без поважних причин».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський