Справа № 991/6725/25
Провадження № 1?кс/991/6794/25
01 липня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
25.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (далі - ГО «ПГК») ОСОБА_3 , яка подана у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі ? НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ? ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення.
На підставі протоколу автоматичного визначенні слідчого судді від 25.06.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування скарги
Як слідує зі скарги, 20.06.2025 голова Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 звернувся до НАБ України із заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 3662 КК України, зокрема ? за умисне внесення суб'єктом декларування, а саме ОСОБА_4 , завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, відображені в указаній заяві відомості не були внесені в ЄРДР.
З урахуванням наведеного, заявник просить слідчого судді постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов'язати уповноважену особу НАБ України виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, що викладені у заяві голови ГО «ПГК» ОСОБА_3 .
Позиції учасників справи
Заявник ОСОБА_3 та представник НАБ України, будучи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибули.
Водночас, у своїй скарзі заявник ОСОБА_3 прохав здійснити розгляд скарги у його відсутність.
Представник НАБ України подав слідчому судді заперечення, у яких прохав здійснити розгляд скарги у його відсутність.
За наведених обставин та відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність осіб, які не прибули у судове засідання.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).
У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз у взаємозв'язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.
Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Велика Палата Верховного суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Обставини справи
Як уже згадувалося раніше, 25.06.2025 ОСОБА_3 , як голова ГО «ПГК» звернувся до слідчого судді зі скаргою (вих. № 1071/25 від 25.06.2025) на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви від 20.06.2025.
У вказаній заяві голова ГО «ПГК» ОСОБА_3 повідомив НАБ України про те, що суб'єкт декларування ? ОСОБА_4 умисно, свідомо внесла недостовірні відомості до декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Серед іншого у заяві вказано, що ОСОБА_4 користується квартирою та нежитловим приміщенням приблизною вартістю 1 700 000 грн, які перебувають у власності її матері - ОСОБА_5 , проте не зазначає вказані відомості у декларації.
Крім того, 05.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_5 , під час депутатської каденції доньки ОСОБА_4 , стала власницею квартири, загальною площею 50,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитловим приміщенням площею 6,1 кв. м.
У той же час, в архівних деклараціях ОСОБА_4 (до 2021 року), у розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування», була зазначена її мати - ОСОБА_5 , яка не мала жодних доходів чи заощаджень, окрім пенсії в розмірі 21 000 грн на рік. Відтак, незрозуміло, звідки у останньої з'явилися кошти на придбання нерухомого майна.
Заявник посилається на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з яким 09.08.2021 ОСОБА_6 ? чоловік ОСОБА_4 набув у власність квартиру загальною площею 43,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки НАЗК № 673/24 від 13.12.2024, вартість зазначеної квартири становить 987 750 грн. Проте в декларації за 2023 рік ці відомості відсутні.
Також заявник зазначає, що сукупний дохід родини у 2021 році становив 656 960 грн, з яких 554 100 грн отримано від відчуження рухомого майна. Водночас у декларації не зазначено, яке саме майно було відчужене. Попри це, у власності сім'ї з'явився новий транспортний засіб ? легковий автомобіль марки Volvo, модель XC40, 2021 року випуску, вартістю 1 203 237 грн.
Викладені у заяві голови ГО «ПГК» ОСОБА_3 обставини свідчать про наявність достатніх і переконливих підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Зокрема, щодо недекларування недостовірної інформації
Не оцінюючи обґрунтованість такої заяви, вважаю, що заявником наведено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та яке може стати предметом перевірки у кримінальному процесуальному порядку.
На переконання слідчого судді наведені обставини можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень та заслуговують на перевірку засобами кримінального процесу.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу голови ГО «ПГК» ОСОБА_3 , слід задовольнити та зобов'язати уповноважену особу НАБ України внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви від 20.06.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
Скаргу голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 про кримінальні правопорушення від 20.06.2025 вих. № 1050/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7