Житомирський апеляційний суд
Справа №279/7467/24 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.
Категорія 61 Доповідач Талько О. Б.
17 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Борисюка Р.М.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/7467/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області, приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Галини Сергіївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кужеля Захара Павловича, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 6 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Волкової Н. Я.,-
У грудні 2024 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого до складу спадщини увійшла земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,3124 га, кадастровий номер 1822383600:04:000:0030, розташована на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, що належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ № 140164 від 20.12.2004 року.
Також після смерті батька до складу спадкового майна увійшов житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .
Належність спадкодавцю вказаного житлового будинку підтверджується довідкою, виданою Меленівським старостинським округом Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області №348/10-17/2 від 29.11.2024 року, згідно з записом про особовий рахунок в погосподарській книзі Меленівської сільської ради №4 за 2011- 2015 роки № НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що за життя батько склав заповіт, згідно з яким все належне йому майно, у тому числі й вказаний житловий будинок, заповідав йому.
Відповідно до довідки, виданої Меленівським старостинським округом Іршанської селищної ради Житомирської області Коростенського району від 29.11.2024 року за №347/10-17/2, на день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , згідно запису в погосподарській книзі №4 за 2011 - 2015 роки. Разом з померлим за вищевказаною адресою була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_3 , 1926 року народження.
Згідно з листом приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С. спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 1927 року народження, який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , не заводилась.
Відсутність даних про факт заведення спадкової справи після померлого ОСОБА_2 також підтверджується витягом зі Спадкового реєстру №79294068 від 26 листопада 2024 року.
В свою чергу, дружина померлого ОСОБА_3 , 1926 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 30 серпня 2021 року.
Зауважив, що у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подав, в зв'язку з тим, що не був обізнаний щодо наявності заповіту, складеного померлим на його ім'я.
Таким чином, просив суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 6 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кужель З.П., просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував ту обставину, що позивачу не було відомо про існування заповіту, складеного спадкодавцем на його користь. Про наявність заповіту позивач дізнався випадково при зверненні до селищної ради лише в 2024 році.
Про наявність заповіту не знав, так як на день смерті батька ОСОБА_2 і після неї з ним за однією адресою не проживав і не був зареєстрований, що підтверджується довідкою, виданою Меленівським старостинським округом Іршанської селищної ради Житомирської області Коростенського району від 29.11.2024 року за №347/10-17/2.
Окрім того, позивач є особою похилого віку та тому об'єктивно не міг вжити у встановлений законом строк всіх необхідних та достатніх заходів для прийняття спадщини. Крім того, пропуск строку для прийняття спадщини у даному випадку не має стати причиною усунення позивача від права на спадкування за заповітом після смерті свого рідного батька ОСОБА_2 .
Зауважує, що позивач належить до спадкоємців першої черги і є єдиним спадкоємцем померлого за заповітом, інших спадкоємців, які б претендували б на спадщину, та утриманців немає.
Відсутність заперечень відповідача та третіх сторін по справі щодо визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також відсутність інших спадкоємців свідчить, що права свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. В іншому порядку, ніж судовий, позивач позбавлений можливості захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що батько позивача - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області №347/10-17/2 від 29.11.2024 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований та проживав на день смерті в АДРЕСА_1 , згідно з записом в погосподарській книзі №4 за 2011-2015 роки. Разом з померлим за вищевказаною адресою була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_3 , 1926 р.н.
Згідно з Витягом зі Спадкового реєстру № 79294068 від 26.11.2024 року інформація про спадкову справу щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ № 140164 від 20.12.2004 року, свідчить про те, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,3123 га, кадастровий номер 1822383600:04:000:0030, розташована на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Долучений до матеріалів справи дублікат заповіту , виданий 21 жовтня 2024 року старостою Меленівського старостинського округу Іршанської селищної ради Житомирської області, містить інформацію про те, що 11 травня 2004 року ОСОБА_2 склав заповіт, згідно з яким житловий будинок та все інше майно заповідав сину ОСОБА_1 .
Посвідчувальний напис свідчить про те, що вказаний заповіт посвідчений 11 квітня 2004 року секретарем виконкому Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області та зареєстрований в реєстрі за №37.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За правилами частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Поважними слід вважати причини, пов'язані з об'єктивними непереборними та істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій по прийняттю спадщини.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилався на ту обставину, що він не був обізнаний про наявність заповіту. Складеного спадкодавцем на його ім'я.
Однак, зазначена обставина не свідчить про існування об'єктивних та непереборних перешкод для прийняття ОСОБА_1 спадщини у встановлений законом строк, оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька та мав можливість з'ясувати вказану обставину.
Отже, позивач мав можливість реалізувати свої спадкові права, оскільки для цього у нього не було об'єктивних перешкод.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кужеля Захара Павловича, залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 6 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: