Справа № 761/27306/25
Провадження №1-кп/761/3624/2025
іменем України
02 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12025105100000909, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Білозерка Васильківського району Запорізької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого та засудженого за останнім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 25 квітня 2025 року на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва звільнений від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок в сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 14 червня 2025 року приблизно о 10 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Марка Безручка, буд. 12, від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено та скеровано для подальшої перевірки до відділу превенції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з метою власного вживання без мети збуту.
14 червня 2025 року приблизно о 10 год. 50 хв. ОСОБА_3 , який у правій кишені одягнутих на ньому штанів зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP і знаходився за адресою: м. Київ, вул. Марка Безручка, буд. 14, зупинено працівниками поліції та на запитання поліцейських чи має ОСОБА_3 при собі заборонені предмети, останній відповів, що у правій кишені одягнутих на ньому штанів зберігає особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після чого на місце події викликано слідчо-оперативну групу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.
У подальшому, 14 червня 2025 року у період часу з 12 год. 15 хв. по 12 год. 27 хв. за адресою: м. Київ, вул. Марка Безручка, буд. 14, в ході затримання ОСОБА_3 , під час проведення його особистого обшуку, працівниками поліції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, у останнього вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,473 г.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
За таких обставин, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, доведена повністю.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
В якості даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що згідно з довідкою КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» ОСОБА_3 під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває, відповідно до довідки КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» під наглядом лікаря - психіатра за місцем проживання не перебуває, відповідно до довідки-характеристики ДОП ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві характеризується опосередковано, неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення, раніше судимий, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, одружений.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що вчинене правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі, що є необхідним та достатнім для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Частина перша статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі. Обираючи вказану міру покарання, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт не застосовується до непрацездатних. А призначаючи покарання у виді штрафу, суд згідно із ч. 2 ст. 53 КК України, повинен враховувати і майновий стан винного. Обвинувачений ОСОБА_3 не працює, а тому для його виправлення не доцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, тому, що є обґрунтовані ризики, що призначене судом покарання не буде виконане, а також пробаційний нагляд, оскільки даний вид покарання не створить відносно обвинуваченого належного виховного впливу.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що, відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинене кримінальне правопорушення, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
В рамках даного кримінального провадження залучено експерта, яким проведено судову експертизу матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-25/36558-НЗПРАП від 19 червня 2025 року, вартість якої становить 3565 грн 60 коп., що суд визнає процесуальними витратами, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави - 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривні 60 копійок процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта на проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-25/36558-НЗПРАП від 19 червня 2025 року.
Речові докази:
спеціальний пакет № 3638162, в якому знаходиться психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,473 г, які, відповідно до постанови дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 23 червня 2025 року, визначено передати на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1