79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.12.07 Справа № 9/208
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Краєвської М.В.
Галушко Н.А.
розглянувши апеляційну скаргу Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки, м.Львів, без № і дати
на рішення господарського суду Львівської області від 08.10.2007р.
у справі № 9/208
за позовом комунальної першої міської поліклініки, м.Львів
до відповідача Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки
третя особа без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
про виселення із займаного приміщення
за участю представників сторін:
від позивача Моравська Н.Б.
від відповідача не з»явився
від третьої особи Золотий Я.М.
Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представникам роз'яснено.
Скаржник явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується долученими до справи поштовими повідомленнями про вручення ухвал Львівського апеляційного господарського суду адресату.
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.10.2007р. у справі № 9/208 (суддя Данко Л.С.) задоволено позов комунальної першої міської поліклініки і зобов»язано виселити Львівську обласну державну стоматологічну поліклініку із займаного орендованого приміщення за адресою: м.Львів, вул.Руська, 20 (4 поверх), загальною площею 55,3 кв.м. у зв»язку із закінченням договору оренди нерухомого майна № П-095 від 04.02.2006р.; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення оскаржується відповідачем у справі -Львівською обласною державною стоматологічною поліклінікою, оскільки, на його думку, рішення суду є необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийнятим з порушенням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що господарським судом не взято до уваги, що договір оренди, укладений між сторонами по справі, є пролонгованим на наступний період; судом не визначено правовий статус наймодавця (позивача) щодо майна, яке надавалось в оренду відповідачу.
Відповідач та третя особа вимоги скаржника заперечили з підстав, викладених у відзивахна апеляційну скаргу (а.с.135-136, 145-146) та усними поясненнями представників в судовому засіданні.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
У відповідності до договору оренди нерухомого майна № П-095 від 04.02.2006р. (а.с.13-14), погодженого управлінням комунального майна від 04.02.2006р. № 2-122/12 (а.с.15), позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (об"єкт оренди), що знаходиться на балансі комунальної 1-ої міської поліклініки (балансоутримувач). Об"єктом оренди є нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Руська, 20 (4 пов.), загальною площею 81,0 кв. м., відповідно до даних технічного паспорта ЛОДКБТІ. Передача-отримання об"єкта оренди відбулися 04.02.2006р. відповідно до п. 3.2. договору за актом прийому - передачі приміщень, який підписано представниками та засвідчено печатками сторін (а.с.17,18,20).
Згідно п. 4.1. договору, останній укладений терміном з 04.02.2006р. до 29.12.2006р. Пунктом 4.8. договору встановлено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах, які були передбачені договором ( п.4.3. договору).
29.12.2006р. зазначений договір припинив свою дію, у зв"язку із закінченням строку, на який його було укладено. Позивач направив відповідачу попередження за № 12 від 03.01.2007р., (вхідний №1 від 04.01.2007р. у вхідній реєстрації відповідача, а.с.22), яким повідомлено, що договір оренди припинив свою дію 29.12.2006р., продовжуватися не буде, і, в якому позивач просить провести розрахунок з орендної плати та повернути об'єкт оренди за актом здачі-приймання до 20.01.2007р.
25.01.2007р. обласній стоматологічній поліклініці позивачем надіслано претензію з вимогою повернути об'єкт оренди, а також звільнити його до 02.02.2007р., яку відповідач отримав під розписку 26.01.2007р. за вх. № 18 (а.с.24). Відповідачем дана претензія залишена без відповіді.
Відповідач в порушення розділу 9 договору, у встановлений термін об»єкт оренди не передав, що послужило підставою для подання позовної заяви про виселення відповідача із займаного приміщення.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», однією із підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ч. І ст. 27 цього Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 1 статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а частиною 1 статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Орендодавцем з дотриманням терміну, встановленого п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», було попереджено орендаря про те, що договір оренди на новий термін не продовжується.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення положень вищезазначених норм закону та умов договору, не вживалися заходи щодо передачі майна позивачу, що підтверджується актом від 22.01.2007р. (а.с.23).
Щодо тверджень скаржника про недослідження судом правового статусу позивача щодо об»єкта оренди, то судова колегія зазначає наступне:
Оскаржуваним рішенням встановлено, що зазначене орендоване нерухоме майно відноситься до комунальної власності міста Львова. Згідно з п. 3.5.1. Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 1.01.2001р. № 880, яке діяло на час припинення договірних стосунків між сторонами, комунальні підприємства, організації, установи освіти, культури, охорони здоров'я, тощо, можуть виступати в окремих випадках орендодавцями майна, що знаходиться на їх балансі за окремим дозволом управління ресурсів (попередника управління комунальною майна та управління комунальної власності). Механізм надання такого погодження визначено Порядком надання дозволу бути орендодавцем майна територіальної громади м. Львова, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.07.2001р. № 308. Вказаним порядком передбачено, що для отримання такого дозволу необхідно подати в управління ресурсів встановлений перелік документів, зокрема, лист-погодження відповідного виконавчого органу, що здійснює управління діяльністю підприємства (установи). Для позивача таким органом є Управління охорони здоров'я Львівської міської ради.
Оскільки Управління охорони здоров'я Львівської міської ради не надавало позивачу погодження на продовження дії договору оренди, тому, позивач і не мав права продовжувати з відповідачем термін дії даного договору (в матеріалах справи таке погодження відсутнє).
Судовою колегією не береться до уваги твердження скаржника про те, що даний договір є пролонгований, оскільки ним проводилась, а позивачем приймалась орендна плата, оскільки така оплата не є орендною, а - платою за фактичне користування приміщенням.
З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки відхилити.
Рішення господарського суду Львівської області від 08.10.2007 р. у справі №9/208 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Краєвська М.В.
суддя Галушко Н.А.