Справа № 761/17371/21
Провадження № 2-др/761/14/25
23 червня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору недійсним,
Рішенням від 23.10.2023 р. відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ТОВ «ФК «Гефест», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору недійсним.
04.03.2024 р. ТОВ «ФК «Гефест» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, посилаючись на те, що під час ухвалення рішення судом не вирішено питання про судові витрати, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак у матеріалах справи міститься клопотання її представника про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зі змісту якого вбачається, що останній проти заявлених вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг.
Враховуючи, що заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Зі змісту рішення від 23.10.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ТОВ «ФК «Гефест», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору недійсним, однак питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Гефест» витрат на професійну правничу допомогу, судом не вирішувалось.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси сторони відповідача ТОВ «ФК «Гефест» представляла адвокат Остащенко О.М., повноваження якої підтверджуються ордером від 01.07.2021 р.
Так, на підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги заявником подано до суду договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до нього, акт виконаних робіт, відповідно до яких загальний розмір отриманої професійної правничої допомоги складає 15000,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1. як на підставу для відмови у стягненні понесених витрат на професійну правничу допомогу, посилався на неспівмірність цих судових витрат, які заявлені до стягнення іншою стороною.
Суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена ТОВ «ФК «Гефест» сума є надмірною. При цьому, суд частково погоджується з доводами представника заінтересованої особи ОСОБА_1. про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, надану ТОВ «ФК «Гефест», з реальним обсягом такої допомоги в суді, витраченим часом на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений ТОВ «ФК «Гефест» розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1., є завищеним та неспівмірним із складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг, а тому приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити частково, а розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , з врахуванням заперечень її представника, підлягає зменшенню та стягненню у загальній сумі 7500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору недійсним - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
В решті вимог заява задоволенню не підлягає.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: