Іменем України
01 липня 2025 року
м. Одеса
Справа № 521/2655/25
Провадження № 2/521/3015/25
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Турава Н.М.,
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»
Представник позивача - Тараненко Артем Ігорович
Відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Малиновського районного суду міста Одеси звернулось із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , за яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 266888723 від 26 листопада 2021 року у розмірі 32112,21 гривень та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, посилаючись на таке.
26 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 266888723 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних Доручень
Право вимоги за кредитним № 266888723 від 26 листопада 2021 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - 05 травня 2022 року, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 175.
30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
26 грудня 2024 ркоу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 26/12/Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором
Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
Відповідач ОСОБА_1 03 червня 2025 року надав до суду заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи документи стосовно неспроможності сплати кредиту та розстрочення сплати кредиту на один рік.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко Артем Ігорович у позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив розстрочити сплату боргу та розглянути справу без його участі.
Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Судом встановлено, що 26 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 266888723 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (Додаток № 3).
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 4), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6CP45. Зокрема, 26 листопада 2021 року Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно- телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 5.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
26 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11200,00 гривень на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних Доручень.
28 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року.
31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 32112,21 гривень.
30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 32112,21 гривень.
26 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 26/12/Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26 грудня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 32112,21 гривень. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26 грудня 2024 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 266888723 від 26 листопада 2021 року перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 32112,21 гривень.
Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №266888723 від 26 листопада 2021 року, становить - 32112,21 гривень, яка складається з наступного: 10956, 16 гривень - заборгованість по кредиту; 21156, 05 гривень - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжними дорученнями та документами, що надані банком про підтвердження перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.
Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву з проханням про розстрочку виконання судового рішення у зв'язку з об'єктивними обставинами - хворобою та смертю батька, вагітністю дружини, що підтверджено доданими документами.
Згідно ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Підстави для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду визначені ст. 435 ЦПК України.
Згідно ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд, беручи до уваги важке матеріальне становище відповідача, що унеможливлює одноразову сплату всієї суми заборгованості, а також дотримання принципів справедливості, розумності та пропорційності, вважає за можливе застосувати положення ст. 267 Цивільного процесуального кодексу України, що передбачає право суду встановити порядок і спосіб виконання рішення.
З урахуванням викладеного, суд вважає доцільним задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на 12 місяців рівними частинами.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
Витрати на професійну правничу складаються: - вивчення матеріалів справи: 2 год.- 1000,00 гривень; - складання адвокатського запиту: 1 год.- 500,00 гривень; - складання клопотання про витребування доказів: 1 год.- 500,00 гривень;- складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн., що підтверджуються актом прийому-передачі наданих послуг від 04 лютого 2025 року (а. с. 17).
Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням Позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору № 27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року, Додаткової угоди до нього № 3 від 27 грудня 2024 року, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року .
Законом України № 1402-VIII від 26 лютого 2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» змінено найменування Малиновського районного суду міста Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Керуючись ст. ст. 16, 526, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ - 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 266888723 від 26 листопада 2021 року у розмірі 32112 (тридцять дві тисячі сто дванадцять) грн 21 коп., яка складається з: 10956 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн 16 коп. - заборгованість по кредиту; 21156 (двадцять одна тисяча сто п'ятдесят шість) грн 05 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Розстрочити виконання судового рішення шляхом сплати заборгованості частинами, а саме по 2676 (дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн 02 коп. терміном на 12 місяців щомісячно до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, що настає за місяцем набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ - 42986956) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ - 42986956) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Роз'яснити сторонам, що у разі невиконання відповідачем умов розстрочки, стягувач має право звернутися до виконавчої служби за примусовим виконанням рішення у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ В.К.Гуревський
Рішення суду в повному обсязі складено 01 липня 2025 року.