cправа №947/4480/25
провадження №1-кп/947/763/25
02 липня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024162480000712 від 03.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Казаклія, Чадир - Лунгського району, Республіка Молдова, громадянка України, із середньо - спеціально освітою, неодруженої, непрацюючої, яка має на утримані неповнолітнью дитину, раніше несудиму, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі.
1. Відповідно до обвинувального акту від 28.01.2025 року по кримінальному провадженню №12024162480000712 від 03.06.2024 року, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
2. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Погододився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої, речових доказів.
3. Обвинувачена ОСОБА_3 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнала повністю, погодилася не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Показання давати погодилася.
4. Захисник запропонував розглядати кримінальне провадження в спрощеному порядку.
5. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченої, доведена повністю.
6. Просив визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді п'яти (5) років позбавлення волі.
7. При цьому, враховуючи особу обвинуваченої та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, вважав за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік і покласти на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
8. На стадії судових дебатів обвинувачена погодилась з прокурором, від інших висловлювань відмовилася.
9. Захисник на стадії судових дебатів, просив врахувати особу обвинуваченої, наявність у нього неповнолітньої дитини та матері, яка має інвалідність та потребує догляду, а також добровільне відшкодування шкоди потерпілій. Погодився з прокурором в частині виду та розміру покарання.
10. Під час останнього слова, обвинувачена заявила, що дуже шкодує про вчинене та обіцяє такого більше не вчиняти.
IІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
11. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:
12. 20 квітня 2024 року, у ОСОБА_3 , яка перебувала у орендованій квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_6 , виник умисел на таємне викрадення майна, що знаходилось в вищевказаній квартирі, та належало ОСОБА_6 .
13. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 таємно викрала майно, що належить ОСОБА_6 , а саме жіночий пуховик чорного кольору «Colins since 1983» вартістю 383 грн, плаття рожевого кольору «Emo» вартістю 750 грн, жіночі туфлі «Pazolini» сірого кольору вартістю 825 грн, жіночі туфлі (балетки) рожевого кольору вартістю 163,33 грн, жіночу шкіряну куртку бордового кольору «Bermans» вартістю 1666,67 грн.
14. В подальшому, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 3788 грн.
15. Згідно з ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
16. Відповідно до ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність настає за крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
17. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який станом на 20.04.2024 року продовжував діяти на території України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 року №3564-ІХ.
18. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
19. Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, роз'яснивши учасникам судового розгляду положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши їх думки щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку та через відсутність їх заперечень проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.
20. Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 підтвердила суду обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, оголошені прокурором в судовому засіданні та надалі з'ясовані у неї судом. Пояснила, що бачила та розуміла, що бере чужі речі. Погодилася із сумою викраденого майна.
V. Призначення покарання.
21. При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
22. Так, ОСОБА_3 відповідно до ч.5 ст.12 КК України, вчинила кримінальне правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочин, раніше не судима, на обліках у медичних установах не перебуває, офіційно непрацює, неодружена, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає з матір'ю, яка є особою з інвалідністю, за місцем проживання характеризується позитивно.
23. Згідно з досудовою доповіддю від 22.05.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як середня; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, також як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високого рівня небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків передбачені ч.1 ст.76 КК України та додаткового обов'язку, передбачені ч.3 ст.76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою: «Зміна прокримінального мислення».
24. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння судовому розгляду та добровільне відшкодування завданого збитку.
25. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.
26. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
27. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, її ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі у мінімального розміру, яке на думку суду є необхідним й достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
28. Водночас, враховуючи особу обвинуваченої, зокрема відсутність судимостей, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, матері, яка є особою з інвалідністю та досудову доповідь органу пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому також вважає за можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із випробуванням, та покласти на нього додатково обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
29. При цьому, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не знаходить достатніх підстав для застосування ст.69 КК України.
VІ. Цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження.
30. Цивільний позов у кримінальному провадження не пред'явлено.
31. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
32. Таким чином, арешт накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 17.06.2024 року (справа №947/18761/24, провадження №1-кс/947/7909/24) підлягають скасуванню.
VIІ. Речові докази.
33. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
VIІI. Процесуальні витрати.
34. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не заявлені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років.
2. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк один (1) рік.
3. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов'язків: 2.1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 2.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 2.4. виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення»; 2.5. працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
4. Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 17.06.2024 року (справа №947/18761/24, провадження №1-кс/947/7909/24) на: жіночий пуховик чорного кольору «Colins since 1983»; плаття рожевого кольору «Emo» 38 розміру; жіночі туфлі «Pazolini» сірого кольору 35 розміру; жіночі туфлі (балетки) рожевого кольору 35 розміру; жіночу шкіряну куртку бардового кольору «Bermans» - скасувати.
5. Речові докази: жіночий пуховик чорного кольору «Colins since 1983»; плаття рожевого кольору «Emo» 38 розміру; жіночі туфлі «Pazolini» сірого кольору 35 розміру; жіночі туфлі (балетки) рожевого кольору 35 розміру; жіночу шкіряну куртку бардового кольору «Bermans» - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
6. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
8. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Суддя ОСОБА_1