02.07.2025
Справа № 497/2840/23
Провадження № 6/497/45/25
про розгляд заяви судді про самовідвід
02.07.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Георгієва А.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м.Болград заяву судді Крацової А.В. про самовідвід у справі за заявою приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича у порядку ст.440 ЦПК України у цивільній справі №497/2840/23 за позовом Болградської міської ради Одеської області до гр. ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності про звернення стягнення на незареєстроване в установленому порядку майно боржника,
встановив:
16.06.2025 року до Болградського районного суду Одеської області надійшла вищевказана заява приватного виконавця Притуляка В.М., яка протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 року була розподілена для розгляду судді Кравцової А.В.
Однак, суддя заявила самовідвід, посилаючись на те, що положеннями ст.36ч.п.4 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Так, ч.1ст.447 ЦПК України регламентовано, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Це означає, що суд, який розглянув справу спочатку, також відповідає за контроль за виконанням свого рішення. У розумінні Цивільного процесуального кодексу (ч.ч.11-13 ст.33 ЦПК України), незмінність складу суду означає, що судовий розгляд справи, розпочатий одним суддею чи колегією суддів, має бути завершений цими ж суддями, за винятком випадків, якщо участь судді у розгляді стає неможливою. Це гарантує законність та справедливість судового рішення, оскільки кожен учасник процесу має право на розгляд справи суддею, який вивчив усі матеріали та докази.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що виконання судових рішень розглядається як обов'язкова, невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009р. Європейський суд наголошує, що право на суд, захищене ст.6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (п.51).
Враховуючи, що справа №497/2840/23, провадження №2/497/144/24 за позовом Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності перебувала у провадженні судді Раца В.А., - вищевказана заява підлягає розгляду тим же складом суду, у зв'язку з чим її розгляд не підлягає суддею Кравцовою А.В., а тому, керуючись вимогами ст.ст.36, 271 ЦПК України, суддя заявила самовідвід.
Розглянувши заяву про самовідвід, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Стаття 440 ЦПК України визначає положення щодо звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а, згідно ч.1 цієї статті, - суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Зазначена норма процесуального права містить пряму вказівку на належність суду, уповноваженого розглядати заяву про звернення стягнення на незареєстроване в установленому порядку майно боржника, а поняття «суд» вживається виключно у процесуальному значенні та розуміється як той склад суду, що зазначений в рішенні, у порядку виконання якого постало дане питання.
Положеннями ст.36 ч.1 п.4 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Враховуючи, що справа №497/2840/23, провадження №2/497/144/24 за позовом Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності - в провадженні судді Кравцової А.В. не була, а перебувала у провадженні судді Раца В.А., - вищевказана заява на стадії виконання судового рішення підлягає розгляду тим же складом суду згідно ст.440 ЦПК України.
Таким чином, оскільки рішення суду, яке намагається виконати приватний виконавець Притуляк В.М. було постановлено суддею Раца В.А., а заява про звернення стягнення на незареєстроване в установленому порядку майно боржника визначена автоматизованою системою для розгляду судді Кравцовій А.В., яка в силу вимог ст. 440 ЦПК України не вправі її розглядати, - заява судді Кравцової А.В. про самовідвід підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.14, 34, 36, 440 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Задовольнити заяву судді Кравцової А.В. про самовідвід.
Передати до канцелярії Болградського районного суду Одеської області справу приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича за заявою про звернення стягнення на незареєстроване в установленому порядку майно боржника у порядку ст.440 ЦПК України - виконання рішення у цивільній справі №497/2840/23 (провадження № 6/497/45/25) за позовом Болградської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності, - для належного здійснення повторного автоматизованого її розподілу справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кравцова А.В.