про відмову у відкритті провадженння за скаргою
02 липня 2025 рокуСправа № 495/8234/24
Номер провадження 1-кс/495/1367/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , отримавши скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів,
02.07.2025 слідчому судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до якої скаржник просить скасувати постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 від 21.05.2025 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 28.04.2025 (вх.№ С-428) у кримінальному провадженні №12023166240000020 від 28.10.2023; зобов'язати дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області, який здійснює дізнання у кримінальному провадженні №12023166240000020 від 28.10.2023, розглянути по суті клопотання ОСОБА_2 від 28.04.2025 (вх.№ С-428) у відповідності до норм, викладених у ст.. 220 КПК України.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що 28.04.2025 він направив нa адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання в порядку ст. 220 KПK України. Клопотання зареєстровано канцелярією за вх. №C-428 від 28.04.2025.
У даному клопотанні просив дізнавача: звернутися до слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 із клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи №509/2573/18, яка розглядається у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; отримати документи із матеріалів цивільної справи №509/2573/18 (зробити копії матеріалів та відеозаписів), необхідних для доказування у кримінальному провадженні №12023166240000020 від 28.01.2023.
За результатом розгляду даного клопотання дізнавачем ОСОБА_3 була винесена постанова від 02.05.2025, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні вищезазначеного клопотання вх.№C-428 від 28.04.2025.
Не погодившись із даною постановою, 03.05.2024 він оскаржив її до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 від 09.05.2025 у кримінальній справі №495/8234/24 провадження №1-кс/495/951/2025 було скасовано постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 02.05.2025 про відмову у задоволенні клопотання від 28.04.2025 (вх. С-428) про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи у кримінальному провадженні № 12023166240000020 від 28.01.2023 та зобов?язано дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 розглянути по суті клопотання ОСОБА_2 від 28.04.2025 (вх. С-428) про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи у кримінальному провадженні 12023166240000020 від 28.01.2023, про що прийняти відповідне обґрунтоване та вмотивоване процесуальне рішення із зазначенням обставин кримінального правопорушення, викладенням мотивування чи обґрунтування суті самого клопотання заявника та з детальним визначенням підстав і мотивів прийнятого рішення за результатами розгляду клопотання.
30.06.2025 на адресу моєї електронної пошти я отримав лист за підписом дізнавача Білгород-Дністровського РВП капітана поліції ОСОБА_3 та копію постанови від 21.05.2025 Вхідний номер листа 78592-2025 (226877) від 28.06.2025.
У даному листі дізнавач ОСОБА_3 зазначив, що ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.05.2025 у кримінальній справі №495/8234/24 провадження №1-кс/495/951/2025 скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову дізнавача ОСОБА_3 від 02.05.2025 на клопотання ОСОБА_2 від 28.04.2025 (Bx.№C-428) скасовано та зобов?язано дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 розглянути по суті клопотання ОСОБА_2 від 28.04.2025 (вх.С-428) про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи у кримінальному провадженні 12023166240000020 від 28.01.2023.
На виконання зазначеної ухвали дізнавач ОСОБА_3 повідомив його, що моє клопотання за Вх. №C-428 від 28.04.2025 було повторно розглянуто та винесено постанову від 21.05.2025; додав копію постанови; таку ж копію постанови дізнавач ОСОБА_5 направив у суд, як доказ виконання ухвали.
Спонукало дізнавача ОСОБА_3 швидко та заднім числом 28.06.2025 виконати 5 невиконаних ухвал суду і направити їх ОСОБА_2 та суду відкриття 27.06.2025. щодо нього кримінального провадження за ч.2 статті 382 та ч.1 статті 367 КК України. А як відомо, злочини не відбуваються поодиноко і наміри прикрити один злочин породжують інший злочин. Так, винесені дізнавачем ОСОБА_3 заднім числом постанови є іншим злочином, а саме - внесенням в офіційні документи завідомо неправдивої інформації (ст.366 ККУ), а також використання завідомо підробленого документа (постанови) - він направив ці постанови до суду і йому, а це вже ст.358 ККУ.
Щодо оскарження самої постанови від 21.05.2025 на клопотання С-428 від 28.04.2025.
Скаржник зазначає, що 28.04.2025 він направив на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання в порядку статті 220 КПК України. Дане клопотання було зареєстроване канцелярією за Вх.№C-428 від 28.04.2025.
У даному клопотанні він просив дізнавача: звернутися до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду із клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів: звернутися до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи N?509/2573/18, яка розглядається у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; отримати документи із матеріалів цивільної справи N?509/2573/18 (зробити копії матеріалів та відеозаписів), необхідних для доказування у кримінальному провадженні N?12023166240000020 від 28.01.2023.
30.06.2025 на електронну пошту він отримав постанову від 21.05.2025 за підписом дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 . У даній постанові не зазначено ані її номер, ані номер вхідного документу, на який вона постановлена; зазначена лише дата - «21 травня 2025», яка викликає сумніви у її справжності.
Тому скаржник вказує, що змушений просити суд витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію про реєстраційний номер постанови та дату її винесення, адже несвоєчасне винесення постанови є порушенням ч.1 ст.220 КПК України та може бути підставою для її скасування.
У клопотанні Вx.№C-428 від 28.04.2025 він ставив перед дізнавачем питання щодо необхідності отримання доступу до матеріалів цивільної справи N?509/2573/18, адже саме під час розгляду цивільної справи N?509/2573/18 відбулося кримінальне правопорушення, а, відповідно, і всі докази по даному кримінальному провадженню знаходяться виключно у матеріалах цивільної справи N?509/2573/18 та у документах, створених ІНФОРМАЦІЯ_6 під час розгляду цієї цивільної справи.
Однак в оскаржуваній постанові від 21.05.2025, винесеній повторно на його клопотання Bx.№C-428 від 28.04.2025 не зазначено жодних відомостей про обставини справи в цілому та про обставини, зазначені мною в клопотанні; не зазначено жодного обґрунтування по суті клопотання; абсолютно не зрозуміло, з яких мотивів дізнавач ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову у моєму клопотанні.
Оскаржувана постанова складається лише із посилань на положення КПК України та фактично зводиться до особистої незгоди дізнавача ОСОБА_3 із процесуальним статусом ОСОБА_2 . У даному кримінальному провадженні - потерпілого. Інших підстав чи мотивів, окрім того, що дізнавач ОСОБА_5 не вважає ОСОБА_2 потерпілим, в оскаржуваній постанові не зазначено.
Як зазначалося вище, його статус визначений статтею 55 КПК України і у процесуальний спосіб він цього статусу позбавлений не був.
Отже, вважає, що постанова дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП В Одеській області ОСОБА_3 від 21.05.2025 про відмову у задоволенні клопотання Bx.№C-428 від 28.04.2025 у кримінальному провадженні №12023166240000020 від 28.01.2023р. є такою, що винесена передчасно, без відповідної мотивації та достатнього обґрунтування, із порушенням строків, не оформлена відповідним чином, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.
Дослідивши подану скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість відкриття провадження по вказаній скарзі з таких підстав.
В силу ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною першою 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Також порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено чіткий перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своїй скарзі ОСОБА_2 покликається на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема рішення, дії чи бездіяльність дізнавача. Разом з тим, скаржник не покликається на конкретний пункт частини першої статті 303 КПК України, яким передбачено розгляд скарги на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Проаналізувавши ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя доходить до висновку, що положення вказаної статті не передбачають можливість подання скарг на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Таким чином, скаржником у скарзі ставляться питання, які за змістом ст.303КПК України не є предметом оскарження на стадії досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя доходить до висновку, що у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що частинами 1-3 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом; сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Таким чином, потерпілий не позбавлений права самостійно звернутися до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання про звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати скаржнику разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_6