Справа №760/18128/25 Провадження №1-кс/760/8998/25
«02» липня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001801, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України -
01 липня 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001801, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України.
«01» липня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 01 липня 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Свої вимоги слідчий обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100030001801, внесеного 21.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України. 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація. Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент російської федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволене. 24 лютого 2022 року о 5 годині Президент російської федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні. Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. збройними силами російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська російської федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей. Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком, який в подальшому був неодноразово продовжений та безперервно триває до цього часу. Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2024 року, Громадянин України ОСОБА_4 , якому достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, будучи негативно налаштованим стосовно держави Україна, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в.т.ч. і шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань . З метою реаліхації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 в російському Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знайшов допис, в якому агітували осіб з числа громадян України залучатися до руху під назвою «Дозор». Після контакту з представниками вказаного руху ОСОБА_4 написала особа в «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_8 » та юзер-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2024 року ОСОБА_4 отримав вказівку від представників руху «Дозор», які є представниками спецслужб рф та діють в їх інтересах - на пошук автотранспорту представників ТЦК та СП з подальшою фотофіксацією для звітності «куратору». Надалі, переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формування, не пізніше липня 2024 року, ОСОБА_4 провів розвідку в спальному районі «Троєщина», де виявив два автомобілі на території ЖК «Милославич» про що доповів «куратору» та відправив їх фотознімки.Під час підготовки до вчинення злочину ОСОБА_4 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місце здійснив покупку бензину для виготовлення запалювальної суміші та двох запальничок. Після чого ОСОБА_4 21.07.2024, точний час розслідуванням не встановлений, знайшов місце в лісосмузі біля вулиці Мисливської в. м. Київ, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, переодягнув речі, приготував «запалювальні суміші» та обладнав «схрон». Цього ж дня, близько 02:30 год. ОСОБА_4 діючи умисно, з метоюумисного знищення чужого майна шляхом підпалу, реалізуючи свій злочинний умисел, здійснив підпал автомобілю «Mitsubishi L200» кольору «хакі» реєстраційний номер НОМЕР_1 ,по вул. Миколи Закревського, буд. 95-В, географічні координати НОМЕР_7, НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 . Далі, діючи умисно, продовжуючи свій злочинний умисел, в проміжок часу приблизно з 02.55 год. по 03.00 год. здійснив підпал автомобіля «Volkswagen Transporter» темно-зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , по АДРЕСА_1 , географічні координати НОМЕР_8, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 . Надалі, ОСОБА_4 . Про результати виконання свого умислу, направленого на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_4 доповів про роботу «куратору» та надіслав йому відеозапис завантажений з Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з фіксацією наслідків підпалу та знищення транспортних засобів, за що отримав 500 USDT. Умислом ОСОБА_4 охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, та безпосередньо транспортному засобу, що перебуває у їхньому користуванні. При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював об'єктивно існуючу небезпеку свого діяння та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків. Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , підозрюється в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 21.07.2024, точний час розслідуванням не встановлений, знайшов місце в лісосмузі біля вулиці Мисливської в. м. Київ, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, переодягнув речі, приготував «запалювальні суміші» та обладнав «схрон». Цього ж дня, близько 02:30 год. ОСОБА_4 діючи умисно, з метоюумисного знищення чужого майна шляхом підпалу, реалізуючи свій злочинний умисел, здійснив підпал автомобілю «Mitsubishi L200» кольору «хакі» реєстраційний номер НОМЕР_1 ,по вул. Миколи Закревського, буд. 95-В, географічні координати НОМЕР_7, НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 . Далі, діючи умисно, продовжуючи свій злочинний умисел, в проміжок часу приблизно з 02.55 год. по 03.00 год. здійснив підпал автомобіля «Volkswagen Transporter» темно-зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , по АДРЕСА_1 , географічні координати НОМЕР_8, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 . Надалі, ОСОБА_4 . Про результати виконання свого умислу, направленого на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_4 доповів про роботу «куратору» та надіслав йому відеозапис завантажений з Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з фіксацією наслідків підпалу та знищення транспортних засобів, за що отримав 500 USDT. Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , підозрюється в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 194 КК України. 07.04.2025 органом досудового розслідування за погодженням із прокурором, в порядку ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів; повідомленням про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження. 02.06.2025 заступником керівника Київської міської прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 07.07.2025. У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) дій, однак через його особливу складність завершити досудове розслідування у 3-х місячний строк, тобто до 07.07.2025,не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: отримати та долучити до матеріалів провадження висновки експертів за результатами проведених експертиз (судової транспортно-товарознавчої експертизи та судової амбулаторної психіатричної експертизи); встановити та допитати інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду. Здобуті таким чином докази забезпечать встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, забезпечать його повне, всебічне та неупереджене розслідування, а також виконання завдань кримінального провадження. Направлення обвинувального акту до суду без проведення експертиз та інших процесуальних дій недоцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин події. Для проведення експертизи та зазначених процесуальних дій необхідний строк не менше шести місяців. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора. У зв'язку з тим, що вказане кримінальне провадження за ОСОБА_4 є особливо складним кримінальним провадженням у зв'язку з його тяжкістю, досудове розслідування по якому не можливо закінчити в строк протягом 2-х місяців з дня повідомлення особі про підозру, виникла необхідність у продовжені строку досудового розслідування до 6-х місяців, що є найкоротшим строком, достатнім для потреб досудового розслідування, так як провести вказані слідчі (розшукові) дії у коротший строк неможливо. На підставі викладеного, з огляду на особливу складність кримінального провадження, потреби в додатковому строку для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, а також неможливість здійснення та завершення вказаних дій раніше з об'єктивних причин, просив продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001801 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, внаслідок особливої складності провадження - до 6 (шести) місяців, тобто до 07.10.2025.
В судове засідання слідчий з'явився, клопотання підтримав, з підстав, які в ньому викладені, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення клопотання заперечував, надав до матеріалів справи письмові заперечення з додатками, які обґрунтовані наступним. Як вбачається зі змісту клопотання про продовження строків досудового розслідування і приєднаних до нього матеріалів, слідчий має наміри здійснити низку процесуальних дій. Зокрема, автор клопотання планує отримати висновки експертів (комп'ютерно-технічної експертизи, судової транспортно-товарознавчої та судової амбулаторної психіатричної експертизи) і приєднати їх до матеріалів досудового розслідування в якості доказів. Окрім того, у переліку процесуальних завдань слідчого фігурують: встановлення та допит інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину; повідомити за необхідності у разі встановлення нових обставин підозрюваному про зміну раніше повідомленої підозри тощо. На нашу думку, анонсовані слідчим наміри щодо проведення запланованих ним слідчих і процесуальних дій необхідно розглядати у взаємозв'язку зі змістом актуального повідомлення Підозрюваного про підозру, а відтак й обставинами притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Означені обставини належать до категорії неординарних! Адже реальна хронологія подій в означеному кримінальному провадженні, зокрема, час і спосіб вилучення стороною обвинувачення речей і документів у підозрюваного істотно відрізняється від офіційної версії слідства. Конкретизуючи факти та обставини, що є джерелом інформації щодо необґрунтованості і недостовірності клопотання слідчого, зазначає про таке. Необґрунтованість підозри. Отже, якщо орієнтуватися на зміст доданих до клопотання матеріалів, то безпосередня процесуальна взаємодія Підозрюваного із представниками сторони обвинувачення розпочалася 04.04.2025. Адже згідно з протоколом обшуку від 04.04.2025 цього дня з 19:05 по 19:47 у помешканні Підозрюваного, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим ОСОБА_6 за участі співробітників ДКР СБУ проведено обшук, за результатами якого були вилучені особисті речі, зокрема, мобільний термінал марки «Samsung Galaxy S 23 Ultra» модель SM -S918B IMEI НОМЕР_5 , з сім-картою НОМЕР_6 . Вилучений у Підозрюваного мобільний термінал як носій відомостей про збережені на ньому програми та файли, включно з видаленими, а також його параметри, історія використання, наразі позиціонуються слідчим як докази. Утім, реальні обставини вилучення вищезазначеного мобільного терміналу, проведення його огляду продукують критичні оцінки сторони захисту щодо «вагомості» цієї речі як доказу вчинення Підозрюваним кримінального правопорушення. Збираючи в порядку ст.ст. 42,93 КПК України відомості щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, ним отримано інформацію про акти свавільних дій співробітників СБУ стосовно його підзахисного. Йдеться про факти незаконного проникнення в житло Підозрюваного, проведення несанкціонованого обшуку і порушення права останнього на свободу та особисту недоторканність, що тривало з 27.03.2025 до 08.04.2025. Моментом відліку вищезазначених подій є 6:40 27.03.2025, коли невідомі особи, одягнені у шапки маски (балаклави), демонтували вхідні двері у квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Після проникнення до житла Підозрюваного (квартира АДРЕСА_5 , невідомі особи застосували фізичну силу до останнього і провели обшук, що тривав до 11:40 27.03.2025. Після закінчення цих дій Підозрюваного у кайданках з одягненим на голову мішком було перевезено до невідомого приміщення, в якому він і перебував до 08.04.2025 у статусі де-факто затриманого без дотримання встановленого чинним КПК України порядку і, звісно, за відсутності судового контролю за законністю таких дій зі сторони слідчих суддів у кримінальному провадженні. Маючи проблеми із психічним здоров'ям, перебуваючи у стресовому стані під абсолютним фізичним і психологічним контролем осіб, які назвалися співробітниками ДКР СБУ, Підозрюваний взаємодіяв з невідомою особою, який заохочував затриманого до співпраці, використовуючи тактику психологічного впливу у рольовій моделі «доброго поліцейського». Окреслюючи цілі і завдання такого співробітництва, співробітник СБУ розкривав перед Підозрюваним його вельми приємні і райдужні перспективи: агентурна діяльність; прикриття зі сторони СБУ; насичене пригодами життя тощо. Одним із чинників, що пробудив такий інтерес до вербування Підозрюваного як агента СБУ, стали його успішні результати співбесіди на посаду радника голови НБУ, проведеної напередодні 27.03.2025. Як запевняє Підозрюваний, його взаємини зі співробітниками СБУ відбувалися за межами конфіденційного співробітництва. Принаймні його не ознайомлювали з постановою слідчого про залучення до конфіденційного співробітництва і не пропонували укладання угоди про конфіденційне співробітництво тощо. Ще одним об'єктом інтересу зі сторони спецслужби стала професійна діяльність Підозрюваного (юрисконсульт адвокатського об'єднання). Перебуваючи фактично у заручниках з повною ізоляцією від зовнішнього світу, Підозрюваний був вимушений посвячувати контактерів із СБУ окремими складовими діяльності означеного адвокатського об'єднання, тобто розкривати адвокатську таємницю. Тим часом, мобільний термінал марки «Samsung Galaxy S 23 Ultra» модель SM - S918B IMEI НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 перебував у володінні співробітників СБУ, які отримали від Підозрюваного код допуску. Очевидно, що за наведених обставин інформаційний контент, на який міститься посилання у клопотанні слідчого, є дефектним, з точки зору процесуального права. Апелюючи до періоду перебування Підозрюваного з 27.03.2025 по 08.04.2025 в імпровізованому місці попереднього ув'язнення - своєрідній Гуантанамо, сторона захисту оперує фактичними даними, зокрема, отриманих батьками Підозрюваного. Так, реагуючи на зникнення 27.03.2025 сина, батьки звернулися до Національної поліції, Омбудсмена і, звісно, СБУ. На підтвердження цього факту приєднує письмову відповідь Омбудсмена, повідомлення слідчого про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_11 (матері) і, письмову відповідь СБУ, в якій викладена офіційна версія подій. Закономірно, що свавільне утримання Підозрюваного в невизначеному процесуальному статусі, в невідомому місці, а відтак повністю ізольованого від оточуючого світу, зумовило порушення інших основоположних прав цієї особи. Наприклад, права на отримання професійної правової допомоги захисника. Прикметно, що навіть після виведення 04.04.2025 Підозрюваного із тіні, так би мовити, понятійних процедур у площину кримінальних процесуальних відносин, сторона обвинувачення та слідчий суддя, який вирішував клопотання про обрання запобіжного заходу, не забезпечили участь захисника у кримінальному провадженні. Попри дискрекційність ч.3 ст.193 КПК України, залучення захисника у такій категорії справи презюмується у ситуації з кримінально-правовою кваліфікацією дій Підозрюваного за ч.1 ст. 114-1 КК України. Підозра за ч.1 ст.114-1 КК України передбачає автоматичне застосування ч.6 ст.176 КПК України з відповідними наслідками в умовах правового режиму воєнного стану. Тим паче, інформаційний контент, який нібито зафіксований за результатами огляду від 05.04.2026 мобільного терміналу марки «Samsung Galaxy S 23 Ultra» модель SM -S918B IMEI НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , усуває будь-які сумніви у реальності перспективи обвинувачення Підозрюваного за іншими статтями розділу І Кримінального кодексу України. Тобто особливо тяжкими злочинами із обов'язковою участю захисника. За умови повного та об'єктивного з'ясування слідчим суддею відомостей про стан здоров'я Підозрюваного отримує логічне пояснення пасивність позиції останнього під час вирішення 08.04.2025 клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу. Негаразди з психічним здоров'ям Підозрюваного відіграли вирішальну роль на початковій стадії застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які можемо розділити на два етапи: перший - непроцесуальний, тобто період між фактичним затриманням Підозрюваного 26.03.2025 і подальшим його утриманням у такому статусі співробітниками СБУ в невідомому місці до 04.04.2025; другий - легальні процесуальні (слідчі) дії, починаючи з 04.04.2025. Сумніви захисту щодо психічного стану Підозрюваного з'явилися після ознайомлення з текстом ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08.04.2025 про обрання запобіжного заходу. Із тексту судового рішення вбачається, що Підозрюваний ще до закінчення досудового розслідування і, тим паче, постановлення судом обвинувального Вироку, вже визнав свою вину та не заперечував проти задоволення клопотання (цитата з ухвали суду у справі № 760/9342/25). За аналогічним сценарієм розвивалися події під час вручення 07.04.2025 Підозрюваному повідомлення про підозру. Як зазначив Підозрюваний, слідчий, який здійснював зазначену процесуальну дію, попросив у Підозрюваного засвідчити власним підписом факт отримання повідомлення про підозру, але відклав цей документ в бік і повідомив: «Це тобі не потрібно». Співробітники СБУ також були обізнані з проблемами психічного здоров'я Підозрюваного, але використовували хворобливий стан останнього у власних інтересах. Як повідомило подружжя ОСОБА_12 (власники квартир АДРЕСА_6 ), після першого обшуку житлового приміщення, в якому проживав Підозрюваний (квартира 74), цього ж дня, тобто 27.03.2025 до квартири останнього у вечірній час повернувся один із співробітників Служби безпеки України, який брав участь у слідчих діях. Відповідаючи на запитання власника квартири щодо причин повернення, слідчий повідомив, що має наміри зібрати одяг та лікарські засоби Підозрюваного. Отож, реалізуючи процесуальні права, гарантовані ст.ст. 22, 45, 46,93 КПК України, захисник звернувся з адвокатським запитом від 21.05.2025 до медичного центру «Smart Medical Center» (TOB «Смарт Медікал Центр»), на який отримано письмову відповідь за вих. №220 від 23.05.2025. Зокрема, медичний заклад інформував про огляд Підозрюваного 15.11.2024 лікарем-психіатром вищої категорії ОСОБА_13 , яка діагностувала наявність захворювання: «F38.1 - Рекурентні розлади настрою [афективні]; Тривожно-диссомнічниіі синдрому). В анамнезі пацієнта негативні зміни його психічного стану позначені 2019, а перше звернення за психіатричною допомогою датоване 2021. Перебіг захворювання супроводжувалося зниженим настроєм, відчуттям здавлювання у грудях у сукупності з домінуванням поганих думок, підвищеної релігійності, тривожності, нервозності. Також лікар-психіатр констатував панічні атаки, втомлюваність, втрату інтересів. Додатково до інформації, зафіксованої у консультативному висновку психіатра від 15.11.2024, Підозрюваний повідомив про хронічний характер, проблем із психічним здоров'ям, що істотно впливало на його самопочуття (фізичне, психічне), а також провокували поведінкові відхилення (розлади). Оскільки психічний стан Підозрюваного є однією з обставин, що підлягає дослідженню у кримінальних процесуальних відносинах, саме сторона захисту ініціювала проведення судово - психіатричної експертизи у кримінальному провадження шляхом зверненням до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.ст.242,244 КПК України. На тлі потенційних обвинувачень, які має висунути сторона обвинувачення Підозрюваному у разі продовження строку досудового розслідування, виділив непересічні науково-педагогічні якості останнього, що контрастують з класичною освітньою сферою, для якої властивий поділ учнів на успішних і так званих безнадійних. Незважаючи на відсутність педагогічної освіти, Підозрюваний здобув собі ім'я харизматичного репетитора, перетворюючи аутсайдерів успішності на призерів олімпіад з фізики, математики, англійської, хімії та біології. Відгуки батьків, учнів та абітурієнтів, додані до цього заперечення, містять схвальні оцінки професійних та особистих якостей Підозрюваного і, звісно, результатів його педагогічної діяльності у царині репетиторства (ІНФОРМАЦІЯ_4). Прагнення Підозрюваного до пізнання і схильність до самоосвіти сповна проявляється у сфері лінгвістики (високі рівні англійської, турецької та розмовний китайської), а також точних науках (фізика, математика). Саме тому, ознайомлення з аргументацією слідчого продукує стан когнітивного дисонансу. Останній у характеристиках особистості Підозрюваного формує штучний образ середньостатистичного палія автомобілів, керованого корисливими мотивами. До складу репутаційних активів Підозрюваного просить віднести і його постійне місце роботи - юрисконсульт в АО «Етерна Ло». З врахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого 4 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001801 від 21.07.2024 року.
Підозрюваний приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор», свого захисника підтримав, просив у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчим суддею було встановлено наступне.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024100030001801, 21.07.2024 року за усною заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 194 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 21.07.2024 року приблизно о 03 год. 05 хв. невстановлена особа, знаходячись за адресою місто Київ, вул. Закревського, 95-В, підпалила автомобіль «Mitsubisi L200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 103, підпалила автомобіль «Volkswagen transporter», реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 7 - 8).
Як вбачається з Повідомлення про підозру від 07 квітня 2025 року ОСОБА_4 повідолено про те, що він обгрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України (а.с. 105 - 111).
Слідчим суддею також досліджено додані слідчим до клопотання Постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 07.04.2025 року (а.с. 20 - 21), Повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 07.04.2025 року (а.с. 24), Рапорт (а.с. 25), Листи 6 управління Департамент контррозвідки Служби Безпеки України від 01.04.2025 року, від 07.04.2025 року (а.с. 26 - 27, 82 - 85),Протокол огляду від 21.07.2024 року (а.с. 28 - 38), Висновок №8 про причину виникнення пожежі, яка сталася 21.07.2024 в автомобілі Mitsubisi L200», реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою Mitsubisi L200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: місто Київ, Деснянський район, вул. Миколи Закревського, 95-В (а.с. 39 - 47), Протокол огляду місця події від 21.07.2024 року (а.с. 48 - 61), Висновок №9 про причину виникнення пожежі, яка сталася 21.07.2024 в автомобілі «Volkswagen transporter», реєстраційний номер НОМЕР_3 за адресою: місто Київ, Деснянський район, вул. Миколи Закревського, 103 (а.с. 62 - 69), Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва (а.с. 70 - 73), Протокол обшуку від 04.04.2025 року (а.с. 74 - 79), Постанову про визнання речовими доказами від 04.04.2025 року (а.с. 80 - 81), Протокол огляду від 05.04.2025 року (а.с. 86 - 104), Ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва (а.с. 112 - 113, 117), Висновок експерта №СЕ-19/111-25/24805-КТ від 28.05.2025 року (а.с. 118 - 125).
Крім того, слідчим суддею досліджено в судовому засіданні додані до клопотання Постанову про призначення судової транспортно - товарознавчої експертизи від 23 квітня 2025 року (а.с. 114 - 115), Постанову про проведення комп'ютерно - технічної експертизи від 22 квітня 2025 року (а.с. 116), Постанову про призначення судової амбулаторної психіатричної експертизи від 13 червня 2025 року (а.с. 126 - 128).
Також, слідчим суддею було досліджено в судовому засіданні надані захисником до заперечень докази, а саме: Лист Головного управління Служби безпеки України, лист Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 12.06.2025 року, Лист Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Консультацію психіатра від 22.05.2024 року, лист Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ МЕДІКАЛ ЦЕНТР» (Вих. №220 від 23.05.2025 року), Протокол допиту потерпілого від 31.03.2025 року, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні «12025100010001434.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Як передбачено ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.
Постановою про продовження строку досудового розслідування від 02 червня 2025 року заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_14 строк досудового розслідування кримінального провадження №12024100030001801, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, продовжено до трьох місяців, тобто до 07.07.2025 року (а.с. 12 - 17).
Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя приймає до уваги ч. 4 ст. 295-1 КПК України, якою законодавець передбачив, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (заява № 5310/71)), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03)).
Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30 січня 2003 року, справа № 1-12/2003, вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Обов'язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов'язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (заява №25444/94)).
У клопотанні про продовження строку досудового розслідування вказано, зокрема, що додатковий строк є необхідним для, наступних слідчих (розшукових) дій: отримати та долучити до матеріалів провадження висновки експертів за результатами проведених експертиз (судової транспортно-товарознавчої експертизи та судової амбулаторної психіатричної експертизи); встановити та допитати інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати з підозрюваним та його захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Слідчий суддя враховує, що слідчим в судовому засіданні було доведено те, що певні дії вказані в клопотанні, не могли бути виконанні в строк передбачений ст. 219 КПК України, оскільки органами досудового розслідування станом на час звернення до суду не проведено усіх слідчих та процесуальних дій без проведення яких неможливо належним чином дослідити обставини вчиненого кримінального правопорушення. У ході проведення вказаних процесуальних дій сторона обвинувачення має на меті отримати докази, на підставі яких у ході судового розгляду можливим буде всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та постановити справедливе, законне і вмотивоване рішення. Крім того, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні призначено ряд експертиз, які наразі не проведені.
Також, слідчим у клопотанні зазначено про необхідність «провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин».
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 295 - 1 КПК України, у клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються, зокрема, процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду.
Тобто, з наведеної норми вбачається, що всі процесуальні дії мають бути чітко конкретизовані та зазначено яке значення для судового розгляду будуть мати результати відповідних процесуальних дій.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначення загальних положень щодо доцільності проведення «інших слідчих (розшукових) дій» без їх конкретизації суперечить положенням ст. 295-1 КПК України.
Також, слідчий суддя критично сприймає твердження слідчого, наведені у клопотанні, щодо необхідності виконання вимог ст. 290 КПК України, оскільки, за змістом ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.
З цього приводу об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду висловила правову позицію в постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684кмо21), зазначивши, що зміни, внесені до ч. 5 ст. 219 КПК (у редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX), не призвели до зміни юридичного змісту вказаної норми, проте останній, у редакції цього Закону, відображений більш точними текстуальними засобами реалізації волі законодавця. Так, з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. При цьому день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» (зава № 10919/05) в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
При вирішенні питання щодо продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя враховує особливу складність провадження та виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та наявна об'єктивна необхідність у продовженні строку досудового розслідування, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року (18731/91)), рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року (заява №12244/86; 12245/86; 12383/86)).
Крім того, слідчий суддя зважає на те, докази на підтвердження тверджень, викладених захисником в письмових запереченнях, наданих до матеріалів справи, та наведених в судовому засіданні, які були підтримані підозрюваним, не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи.
Як передбачено нормами КПК України, будь-який тривалий строк досудового розслідування має бути об'єктивно зумовлений завданнями кримінального провадження, а також якістю та вагомістю зібраної доказової бази, яка б виправдовувала подальше кримінальне переслідування за відповідними фактами та щодо визначеного кола осіб. Вказане набуває особливого значення при вирішенні питання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру, оскільки така особа не має залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти неї і не повинна необмежений час перебувати в стані підозрюваного, без достатніх на те правових підстав та об'єктивних причин.
З врахуванням вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а строк досудового розслідування продовженню до шести місяців, який є достатнім для вчинення всіх необхідних процесуальних та слідчих дій.
При цьому, збалансувавши потреби досудового розслідування щодо його повноти і об'єктивності та інтереси підозрюваного як особи, права якої не повинні значно звужуватися, в тому числі стосовно розгляду кримінального провадження в найкоротший строк, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу органу досудового розслідування на необхідність організації проведення відповідних слідчих дій в розумні строки, особа не повинна необмежений час перебувати в стані підозрюваного та повинна мати можливість постати перед судом та доводити свою правову позицію у змагальному, відкритому судовому процесі (якщо справа буде передана до суду).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 219, 294, 295-1, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенант ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001801, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001801, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, - до шести місяців, тобто до 07 жовтня 2025 року.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити до Київської міської прокуратури.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1