Справа №760/17172/25 Провадження №1-кс/760/8660/25
02 липня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000474, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України,
23 червня 2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000474, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України.
23 червня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 23 червня 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000474 від 09.04.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Фастівським РВ Головного управління, у ході здійснення контррозвідувальних заходів, спрямованих на протидію розвідувально-підривній діяльності спецслужб рф, отримана інформація щодо фактів підготовки та вчинення терористичних актів на території України представниками спецслужб російської федерації із залученням громадян України. Згідно з отриманою інформацією, один із невстановлених представників спецслужб рф за допомогою месенджера «Телеграм» з використанням нікнеймів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , пропонуючи грошову винагороду здійснює вербування громадян України. В подальшому зазначений співробітник спецслужб рф залучає завербованих громадян до вчинення терористичних актів шляхом здійснення підривів та підпалів адміністративних будівель правоохоронних та судових органів, виправних закладів, органів місцевого самоврядування, банківських установ, ТЦК та СП, їх службових автомобілів, а також до здійснення вбивств військовослужбовців і співробітників вказаних установ. Зокрема, отримано фактичні дані, які підтверджують проведення, за вказівкою зазначеного представника іноземної спецслужби, попередньої розвідки стану охорони, системи відеонагляду та можливих шляхів підходу до адміністративного приміщення ТУ ДБР розташованого в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8. Крім того, згідно з отриманою інформацією, на даний час вищезазначеним представником спецслужб рф через завербованих ним громадян України встановлюється місце фактичного проживання одного із представників органів місцевого самоврядування м. Києва, який займає керівну посаду, з метою можливого подальшого вчинення стосовно нього терористичного акту. Також, за наявними даними, вищезазначеним представником країни-агресора здійснюється збір інформації про працівників правоохоронних органів, військовослужбовців ЗСУ, співробітників ТЦК та СП, які проживають на території Київського регіону, з метою організації вчинення по відношенню до них терористичних актів (підривів з допомогою вибухових пристроїв) 21.06.2025 в порядку статті 208 КПК України затримано громадянку України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, будучи завербованою представником спецслужб рф, вчинила кримінальне правопорушення, що полягає у вчиненні вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини та міг призвести до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення. Крім того, 21.06.2025 проведено огляд місця події в загальнодоступному місці біля будинку АДРЕСА_1 . В ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено: Мобільний телефон iPhone 11, імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; Картонне упакування з-під сім-карти з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та пластикова картка з-під сім-картки з номером мобільного телефону НОМЕР_4 . Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається в тому числі у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення. Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, що належить підозрюваній ОСОБА_7 , на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на майно, вилучене 21 червня 2025 року в ході проведення огляду місця події в загальнодоступному місці біля будинку АДРЕСА_1, під вікнами квартири АДРЕСА_2 . На підставі викладеного, просив накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_7 та яке вилучене в ході проведення огляду місця події в загальнодоступному місці біля будинку АДРЕСА_1, під вікнами квартири АДРЕСА_2 , а саме: Мобільний телефон iPhone 11, імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; Картонне упакування з-під сім-карти з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та пластикова картка з-під сім-картки з номером мобільного телефону НОМЕР_4 .
В судове засідання слідчий з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_7 та її захисник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22025101110000474, 09.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: невстановлена особа з числа спецслужб рф та ОСОБА_7 здійснила замах чинення терористичного акту на території м. Києва (а.с. 4).
Відповідно до Протоколу огляду місця події від 21.06.2025 року, в ході проведення огляду у загальнодоступному місці біля будинку АДРЕСА_1 під вікнами квартири АДРЕСА_2 , розташованої на 3 поверсі виявлено та вилучено: Мобільний телефон iPhone 11, імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; Картонне упакування з-під сім-карти з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та пластикова картка з-під сім-картки з номером мобільного телефону НОМЕР_4 (а.с. 25 - 27).
Постановою про визнання предметів, речей та документів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 21 червня 2025 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110000474 від 09.04.2025 року: Мобільний телефон iPhone 11, імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; Картонне упакування з-під сім-карти з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та пластикова картка з-під сім-картки з номером мобільного телефону НОМЕР_4 (а.с. 41 - 42).
Як вбачається з повідомлення про підозру від 02 червня 2025 року, ОСОБА_7 повідомлено про те, що вона підозрюється у замаху на вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людей або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України.
Слідчим суддею також досліджено Рапорт від 07.04.2025 року (а.с. 5 - 6), Повідомлення про кримінальне правопорушення від 08.04.2025 року (а.с. 6 - 100), Лист Фастівського районного відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (Вих. №51/34-689 від 30.04.2025 року) (а.с. 11), Постанову про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 01.05.2025 року (а.с. 12), Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. ст. 39,40, 41 КПК України) (а.с. 14 - 15), Протокол огляду місця події від 21.06.2025 року (а.с. 18 - 19), Протокол огляду місця події від 21.06.2025 року (а.с. 20 - 21), Протокол обшуку від 21.06.2025 року (а.с. 21 - 24), Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.06.2025 року (а.с. 30 - 31), Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 21.06.2025 року (а.с. 32 - 34), Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 21.06.2025 року (а.с. 34 - 36), Протокол затримання підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2025 року (а.с. 37 - 38), Протокол допиту підозрюваного від 21.06.2025 року (а.с. 39 - 40).
Слідчим суддею встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298 - 2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено 21 червня 2025 року при проведенні огляду місця події біля будинку АДРЕСА_1 під вікнами квартири АДРЕСА_2 , а саме: Мобільний телефон iPhone 11, імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; Картонне упакування з-під сім-карти з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та пластикова картка з-під сім-картки з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110000474 від 09.04.2025 року.
Слідчий звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Тож, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000474, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, та додані до нього матеріали,містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000474, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено 21 червня 2025 року в ході проведення огляду місця події в загальнодоступному місці біля будинку АДРЕСА_1, під вікнами квартири АДРЕСА_2 , а саме: Мобільний телефон iPhone 11, імеі: НОМЕР_1 з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; Картонне упакування з-під сім-карти з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та пластикова картка з-під сім-картки з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1