Справа №760/5929/25
Провадження №3/760/2740/25
18.06.2025 м.Київ
Cуддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14.02.2025 близько 00 год. 15 хв., за адресою: пров. Шевченка, 29, у м. Київ, водій ОСОБА_1 керував т.з. марки «Peugeot 607» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т.з. із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820 прилад: ARJL-026, результат позитивний 1,46 проміле, тест №3638, з результатом згоден, чим порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляди справи, шляхом направлення судових повісток про вилик в судове засідання на вказаний ОСОБА_1 номер мобільного телефону, про що матеріали справи містять відповідні відомості.
У судовому засіданні захисник Капля О.М. не заперечував щодо розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та підтримав клопотання про закриття провадженні у справі. Дане клопотання мотивував тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки за кермом автомобіля перебував син, а тому на підставі цього провадження підлягає закриттю. Також у вказаному клопотанні наголошував на те, що сторона захисту зверталась із адвокатським запитом до УПП у м. Києві. У відповідь на вказаний запит повідомили, що службовий автомобіль на якому ніс службу інспектор ОСОБА_2 не обладнаний службовим відеореєстратором. Захисник стверджує, що на відео із боді камери чітко було видно, що у службовому авто був відео реєстратор, який був увімкнений та працював, та вказав, що приховування вказаного відео свідчить про одне - на такому відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 не керував авто та в його діях відсутній склад правопорушення.
З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, присутності захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд проводить розгляд справи за відсутності останнього на підставі наявних матеріалів справи.
В судовому засіданні, за клопотанням захисника, допитано свідка ОСОБА_2 , який являється поліцейським УПП у м. Києві ДПП. Даний свідок повідомив, що в день та час події, що зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення автомобіль правопорушника рухався зі сторони Жулянського мосту в сторону с. Жуляни по вул. Шевченка. Автомобіль рухався у комендантську годину, тому було вирішено прослідкувати за транспортним засобом та дізнатися причину порушення комендантської години. Коли транспортний засіб зупинився, то було зафіксовано, що водій ОСОБА_1 у автомобілі був сам. З приводу відповіді на адвокатський запит, пояснив, що відеореєстратор на службовому автомобілі був, але він належить йому особисто і тому стороні захисту на адвокатський запит було відмовлено.
Також свідок ОСОБА_2 надав суду для огляду в судовому засіданні відеозапис із відеореєстратора, який був встановлений на службовому автомобілі та на який звертав увагу захисник. Однак, після перегляду вказаного відеозапису захисник Капля О.М. просив суд не приєднувати його до матеріалів справи, оскільки на переконання останнього такий доказ є недопустими. Оскільки учасниками розгляду справи не долучався відоезапис та не завлялося відповідне клопотання про долучення, суд вказаний відеозапис не враховує під час вирішення справи.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, в тому числі відео з нагрудної бодікамери працівників поліції № 473405, письмове клопотання захисника, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена в повному обсязі.
Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57.
Так, відповідно до змісту ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п. 6,7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 246226 від 14.02.2025 р. а.с. 1, додатком до протоколу результат алкотесту №3638 а.с. 2, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів а.с. 5, відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників поліції, доданих до матеріалів №473405 на якому в тому числі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також показами свідка ОСОБА_2 , що у своїй сукупності свідчить про порушення водієм п. 2.9.а ПДР України.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Суд зауважує, що пояснення ОСОБА_1 , які долученні до матеріалів справи та які надані у судовому засіданні в частині відсутності факту керування транспортним засобом в день та час події, не узгоджуються між собою та не узгоджуються з подіями, що зафіксовані на відео та показами свідка ОСОБА_2 , відтак суд вважає їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Окрім того, на дослідженому відеозапису з БК чітко прослідковується відсутність жодної вказівки ОСОБА_1 на той факт, що автомобілем він не керував, як і не зазаначено жодної з обставин події, про які вказано у письмових та усних поясненнях, зокрема щодо керування транспортним засобом його сином.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження у сукупності досліджених судом доказів і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: ОСОБА_1 , не є інвалідом, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення інших правопорушень в матеріалах справи відстуні.
Обставини, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність, судом не встановлені.
Обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, судом не встановлені.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КпАП України «Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 130, ст. 40-1 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Кравченко