СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8879/25
пр. № 1-кп/759/1298/25
02 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025100000000149 від 01.02.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області, українця, гр. України, освіта повна середня, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_4
захисник: ОСОБА_5
обвинувачений: ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути зразком високої культури і дисципліни, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування
пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюється Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1.1. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила), встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до якого ОСОБА_3 , окрім іншого, зобов'язаний дотримуватись пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України:
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не
повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або
здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.;
- п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. п. 12.9 б): водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху транспорту за наступних обставин.
Так, 31.01.2025, приблизно о 22 год. 07 хв., ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Nissan Navaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземної реєстрації), рухаючись в межах другої смуги проїзної частини просп. Берестейського у Святошинському районі міста Києва, зі сторони Кільцевої дороги в напрямку вул. Сулимівської, зі швидкістю 80...88 км/год, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год., перевозив в якості пасажира
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташовувався на передньому пасажирському сидінні.
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України:
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно
реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.;
- п. 12.4: У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
- п. 12.9 б): водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил;
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому що він, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування автомобілем марки «Nissan Navaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземної реєстрації), під час якого, маючи об'єктивну змогу спостерігати за показниками
спідометру та обрати безпечну швидкість руху, умисно порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми односторонніми діями створив для себе умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, рухаючись у другій смузі проїзної частини просп.
Берестейського в м. Києві, зі сторони Кільцевої дороги в напрямку вул. Сулимівської, не переконався що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок керованого ним автомобіля праворуч, в результаті чого, навпроти будинку № 138 по просп. Берестейському у м. Києві, не впорався з керуванням транспортного засобу, допустив втрату його курсової стійкості, перебуваючи в стані заносу, виїхав в першу (крайню праву смугу ) попутного напрямку руху проїзної частини, після
чого виїхав за межі проїзної частини праворуч, де здійснив наїзд на опору рекламного щита (бігборду) та електроопору зовнішнього освітлення.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «Nissan Navaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземної реєстрації) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди в кареті швидкої медичної допомоги під час надання медичної допомоги.
Так ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: на голові: садно
на обличчі в лобній ділянці; забійна рана на переніссі, переломи кісток носа (на дотик); множинні садна на підборідді; на тулубі: кровонапливи на грудях зліва, між середньо-ключичною та задньою пахвовою лініями, на рівні нижнього краю лівої реберної дуги; повний поперечний розрив хребта по диску між І та ІІ хребцями, зі зміщенням нижньої частини хребта попереду; множинні переломи ребер (косо-поперечні переломи 7-9 ребер справа по заднім пахвовим лініям; косі переломи 2-10 ребер зліва по косій від середньо-ключичної лінії до задньої-пахвової лінії косі переломи та 3,5,7,9 ребер зліва по лопатковій лінії) з ушкодженням пристінкової плеври; крововиливи в коренях обох легень (ознака
струсу), вогнища забоїв на обох легенях, розриви обох легень; крововилив в ділянці воріт селезінки (ознака струсу), через капсулярні розриви печінки; в заочеревинній клітковині, більше зліва (ознака струсу), крововиливи в ділянках воріт обох нирок (ознака струсу); на кінцівках: садна на тильних поверхнях кистей обох рук; кровонаплив на внутрішній та задній
поверхнях лівого стегна; множинні кровонапливи на передніх та внутрішніх поверхнях обох колін та гомілок; багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки в нижній третині; перелом правої кульшової западини зі збереженням її криши та частковим зануренням збереженої голівки правої стегнової кістки в порожнину малого тазу, косий перелом нижньої гілки правої лобкової кістки.
Враховуючи характер, локалізацію та зовнішній вигляд ушкоджень, об'єм травми, колір та інтенсивність забарвлення крововиливів B ділянках ушкоджень, а також обставини справи (факт дорожньо-транспортної пригоди), слід вважати, що вищевказані ушкодження утворились від дії тупих предметів незадовго (від декількох хвилин до 30-40 хвилин) до настання смерті при автомобільній травмі - травмі в салоні автомобілю та могли утворитися за обставин ДТП, зазначених в описовій частині постанови.
Враховуючи, що вищезазначені ушкодження, виникли майже одночасно та об'єднані єдиним механізмом травми (автомобільна травма) оцінювати їх за ступенем тяжкості
окремо в даному випадку не є доцільним. Виявлені ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя, переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, з розвитком крововтрати та шоку) та знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_6 , 1972 р.н., настала від закритої травми грудей та живота, на що вказує: двобічний гематоракс (приблизно по 600 мл темної рідкої крові з дрібними згортками; (приблизно темної 200мл гемоперитонеум крові); нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; ознаки шунтування кровоточу в нирках; темно-червоного забарвлення смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.4 та
12.9 б) Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді смерті ОСОБА_6 .
28.04.2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025100000000149 від 01.02.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності його захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаюється в скоєному, критично оцінює свою поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяв розкриттю злочину.
При визначенні виду та розміру покарання сторони враховують характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкiсть; обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його майновий стан, наявність передбачених ст. 66 КК України пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання та узгоджують призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.286 КК України.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, визначенням іспитового строку та відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, визначені судом.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статтями 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Потерпілий проти затвердження угоди не заперечував, при цьому подав письмову заяву.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав себе виннуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025100000000149 від 01.02.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд дійшов висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого ОСОБА_3 надана правильна правова кваліфікація за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть особи, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами цієї угоди покарання.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 314, 373, 374, 475,ч.15 ст.615 КПК України, ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суд,-
Затвердити угоду від 28.04.2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025100000000149 від 01.02.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 10.02.2025 на автомобіль марки «Nissan Navaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземної реєстрації).
Речовий доказ у справі: автомобіль марки «Nissan Navaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземної реєстрації), який перебуває на майданчику тимчасового тримання трансортних засобів (м.Київ, вул.Г.Хоткевича, 20-б), повернути ОСОБА_3 .
Речові докази по справі: мобільний телефон "Samsung" чорного кольору, відпускний квиток на ім"я ОСОБА_3 , військовий квиток на ім"я ОСОБА_3 , передані на зберігальну розписку ОСОБА_3 - залишити у останнього.
Речові докази по справі: гаманець чорного кольору, в якому знаходяться військовий квиток на ім"я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_6 , пластикова картка Приватбанку та відпускне посвідчення на ім"я ОСОБА_6 , передані на зберігальну розписку ОСОБА_7 - залишити у останнього.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/111-25/7480-ІТ у сумі 3 183 грн. 60 коп. та судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/111-25/19408-ІТ від 07.04.2025 у розмірі 2 785 грн. 65 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: ОСОБА_8