ун. № 127/25213/22
пр. № 1-кп/759/269/25
05 червня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження № 62022240040000094 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, громадянина України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді старшого інженера служби ракетно - артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 тактичної групи Повітряних Сил «Крим» Збройних Сил України у військовому званні «майор», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408 ч. 1 ст. 111 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_8 ,
Майор ОСОБА_6 , проходячи військову службу за контрактом на посаді старшого інженера служби ракетно - артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 тактичної групи Повітряних Сил «Крим» Збройних Сил України, будучи громадянином України відповідно до ст. 13 Закону України «Про громадянство України» та документованим паспортом громадянина України, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що повинен неухильно виконувати Військову присягу, затверджену Постановою Верховної Ради України від 06.12.1991, а також дотримуватись вимог ст. ст. 11, 12, 14, 15, 16, 49, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІV та п.п. 1, 3, 7, 11 Контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, укладеного на п'ять років з 22 червня 2010 року ОСОБА_6 , що зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку; віддано служити українському народу; сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, зберігати державну та військову таємницю, бути пильним, хоробрим і дисциплінованим, готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не допускати негідних вчинків, однак діючи в порушення вище вказаних норм вчинив кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби та проти основ національної безпеки України, за наступних обставин.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20.02.2014.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономну Республіку Крим та місто Севастополь визначено як тимчасово окуповану території України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно Указу Президента України від 24.03.2014 № 339 «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України», військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 повинні були прибути до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), для подальшого розподілу по військовим частинам Повітряних Сил Збройних Сил України.
Зазначеними Указом Президента України та Директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території у період з 06 до 12 травня 2014 року.
Пунктом прибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 визначено військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
Проте, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про його переведення до нового місця служби, у зв'язку із передислокацією до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), в порушення вищевказаних норм законодавства, у визначений строк (до 12.05.2014 включно), на службу до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), з тимчасово окупованої території АР Крим не з'явився і командуванню про своє місцезнаходження не повідомив, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, чим вчинив дезертирство, тобто нез'явлення на службу у разі переведення з метою ухилитися від військової служби.
Не прибувши 13.05.2014 до нового місця служби, ОСОБА_6 одразу став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до прибуття до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та/або до місця постійної дислокації штабу Повітряних Сил Збройних Силах України, за адресою: АДРЕСА_3 , як за наявності реальної можливості до цього, до даного часу не повідомив про себе до правоохоронних органів та із тимчасово окупованої території АР Крим не прибув, чим підтвердив своє небажання взагалі проходити військову службу у Збройних Силах України.
Окрім того, у березні 2014 року невстановленими військовослужбовцями Збройних сил Російської Федерації здійснено незаконне захоплення зброї та боєприпасів військових частин на території АР Крим та м. Севастополя, в тому числі військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась у АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим бойова та мобілізаційна готовність військової частини НОМЕР_1 була підірвана.
Радою національної безпеки і оборони України у своєму рішенні від 23.03.2014 «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», затвердженого Указом Президента України від 24.03.2014 № 339/2014, доручено Кабінету Міністрів України невідкладно розпочати разом зі Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України, забезпечивши при цьому соціальний захист військовослужбовців і працівників таких військових частин (підрозділів), установ та організацій (пункт 2 вказаного Рішення).
Пунктами 2, 3 спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України» визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України із тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь до визначених пунктів прибуття з 06.05.2014 до 12.05.2014 року. Відповідно до пункту 3 вказаної Директиви та наказу командувача ПС ЗС України військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 повинні були прибути до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), для подальшого розподілу по військовим частинам Повітряних Сил Збройних Сил України.
На початку квітня 2014 року, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, особовому складу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі майору ОСОБА_6 , було усно доведено вищезазначені обставини, пов'язані з окупацією АР Крим, внаслідок збройної агресії Російської Федерації та наголошено на необхідності прийняття кожним військовослужбовцем рішення щодо дотримання Військової присяги на вірність українському народові та необхідності передислокації військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 на материкову територію України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, у тому числі щодо необхідності прибуття до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, відповідно до ст. 13 Закону України «Про громадянство України» та документованим паспортом громадянина України, в травні 2014 року, більш точної дати та часу встановити не виявилось за можливе, але не пізніше 13.05.2014 здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту міжнародного характеру між державами РФ та Україною, чим вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що виразилось у відмові в травні 2014 року, більш точної дати та часу встановити не виявилось за можливе, але не пізніше 13.05.2014, продовжити виконувати обов'язки несення військової служби у рядах Збройних Силах України та виконувати конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України та в укладанні в один з днів 2014 року, більш точної дати та часу встановити не виявилось за можливе, контракту про проходження військової служби за контрактом у ЗС РФ, зарахування до списків особового складу та проходженні включно до 21.09.2018 року, військової служби у складі військового (військових) формувань Збройних Силах Російської Федерації, під час збройного конфлікту міжнародного характеру між державами РФ та Україною, являючись при цьому громадянином України.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 з наступних підстав.
Так, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2022 у межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування (т. 4 а.п. 246-253). Встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також повістки про виклик до слідчого неодноразово у встановлений законом спосіб шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери були направлені ОСОБА_6 , що підтверджується протоколами огляду документів від 29.08.2022, від 30.08.2022, 14.10.2022 (т. 4 а.п. 103-104, 136-137, 256-258). Постановою слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_9 від 25.12.2014 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук (т. 3 а.п. 108-109). Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.09.2022 надано дозвіл на затримання з метою приводу відносно ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судові засідання не прибув, будучи належним чином, в спосіб, передбачений вимогами КПК України шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та Святошинського районного суду м. Києва, повідомленим про розгляд справи, жодних клопотань, заяв, скарг не подавав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2024 судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов'язковою участю захисника. Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_6 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.
Суд, розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, вважає загальновідомим наступне.
06.03.2014 у приміщенні Верховної Ради АР Крим, у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України, п.2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум», Верховною Радою АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума» з визначенням 16.03.2014 датою такого волевиявлення, на яке одним з питань виносилося, зокрема, питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта.
11.03.2014, в порушення вищезазначених вимог законодавства України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнято незаконну постанову № 1727-6/14 «О Декларации о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя», відповідно до якої «в случае если в результате предстоящего 16 марта 2014 года прямого волеизьявления народов Крыма будет прийнято решение о вхождении Крыма, включая Автономную Республику и города Севастополь, в состав России, Крым после референдума будет обьявлен независимым и суверенным государством с республиканской формой правления», «Республика Крым как независимое и суверенное государство в случае соответствующих результатов референдума обратиться к Российской Федерации с предложением о принятии Республики Крым на основе соответствующего межгосударственного договора в состав Российской Федерации в качестве нового субьекта Российской Федерации».
Відповідно до вищезазначених незаконних постанов 16.03.2014 проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Указом Президента України від 07.03.2014 № 261/2014 дія Постанови Верховної Ради АР Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 06.03.2014 зупинена, а рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 визнана неконституційною.
Указом Президента України від 14.03.2014 № 296/2014 дія Постанови Верховної Ради АР Крим від 11.03.2014, якою прийнята «Декларація» та проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим» зупинена, а рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20.03.2014 визнана неконституційною.
Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
В той же час, постановою Ради Федерації Федерального Зібрання Російської Федерації від 01.03.2014 № 48-СФ "Об использовании Вооруженных Сил Российской Федерации на территории Украины", надано згоду Президенту Російської Федерації на використання Збройних Сил Російської Федерації на території України.
На підставі ст. 5 Федерального Конституційного Закону Російської Федерації від 21.03.2014 № 6ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя», Російською Федерацією незаконно було анексовано Автономну Республіку Крим України.
У зв'язку із цим, Постановою Верховної Ради України від 27.02.2015 № 129 - VIII Російську Федерацію визнано державою - агресором. Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337 - VIII «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», визначено, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, з 20.02.2014 Автономна Республіка Крим та місто Севастополь фактично знаходились під окупацією військових підрозділів Збройних Сил Російської Федерації.
Згідно Указу Президента України від 24.03.2014 № 339 «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України», військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 повинні були прибути до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), для подальшого розподілу по військовим частинам Повітряних Сил Збройних Сил України.
Крім того, суд, безпосередньо дослідивши подані стороною обвинувачення докази, також встановив наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 05.04.2014 № 230 «Про організацію передислокації військових частин Збройних Сил України з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь» зобов'язано начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України провести передислокацію військових частин Збройних Сил України з території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь в інші регіони України, визначити місця їх дислокації на материковій частині України (т. 3 а.п. 51-52).
Окремим дорученням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_10 від 23.03.2014 зобов'язано вище командування Збройних Сил України та керівництво Міністерства оборони України організувати зустрічі військовослужбовців та членів їх сімей, яких змусили вибути з території півострова Крим до материкової частини України, їх обліку та визначення подальшого службового становища (т. 3 а.п. 40-41; т. 5 а.п. 159-161).
Як вбачається з спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України», серед іншого, визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території з 06.05.2014 до 12.05.2014 у визначені пункти; а також визначено пункти прибуття військовослужбовців, зокрема, місто Вінниця, військова частина НОМЕР_2 ; зобов'язано начальника Управління преси та інформації Міністерства оборони України забезпечити оприлюднення в засобах масової інформації та на офіційному сайті Міністерства оборони України вимоги цієї директиви (т. 3 а.п. 57-59; т. 5 а.п. 67-170).
Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 12.05.2014 № Д-2 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, відрядженими до державних органів, установ, організацій із залишенням на військовій службі, які повертаються з тимчасово окупованої території України» запропоновано: Голові Державного космічного агентства України та Генеральному директору Державного підприємства обслуговування повітряного руху України організувати прибуття відряджених військовослужбовців до зазначеного державного органу та підприємства з тимчасово окупованої території України до 30.05.2014 та реєстрацію відряджених військовослужбовців, які прибули, на збірному пункті, розгорнутому на фондах військової частини НОМЕР_3 ; відрядженим військовослужбовцям прибути на материкову частину України до ІНФОРМАЦІЯ_2 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відповідно у визначений строк; начальнику Управління преси та інформації Міністерства оборони України забезпечити оприлюднення в засобах масової інформації та на офіційному сайті Міністерства оборони України вимоги цієї директиви (т. 3 а.п. 55-56; т. 5 а.п. 171-174).
Відповідно до розпорядження Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_11 від 24.03.2014 № 47 «Про організацію зустрічі та розміщення військовослужбовців, виведених з території Автономної Республіки Крим» командирів військових частин (установ) зобов'язано: забезпечити розгортання місць відпочинку у військових частинах та установах, підготувати місця для розміщення військовослужбовців у дві черги та сформувати відповідну адміністрацію для здійснення всебічного забезпечення місць. Також зобов'язано начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних військових комісарів у разі звернення військовослужбовців до представників Військової служби правопорядку та військових комісаріатів надавати всебічну допомогу, інформувати про пункти збору та направляти до їх місця розміщення (т. 3 а.п. 42; т. 5 а.п. 162-163).
Наказом Міністерства оборони України від 07.04.2014 № 232 затверджено Тимчасовий порядок розрахунків з особовим складом, який переміщується з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, відповідно до якого військовослужбовцям, які прибувають із дислокованих на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь військових частин, установ та організацій, в яких відсутні (втрачені) грошові атестати, грошові атестати видаються (відновлюються) відповідними фінансово-економічними управліннями, які здійснюють фінансування військових частин, в яких зазначені військовослужбовці проходять службу (т. 3 а.п. 53-54, 43-47, 60-64; т. 5 а.п. 164-168).
Вищевказані докази підтверджують, що була вимога про передислокацію військових частин з Автономної Республіки Крим до материкової частин України та, відповідно, Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України вживались дії щодо організації прибуття відряджених військовослужбовців, членів їх сімей, з території півострова Крим до материкової частини України.
З довідки начальника Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України ОСОБА_12 від 19.12.2014 № 350/160/4229 вбачається, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.12.2013 № 678 майор ОСОБА_6 призначений на посаду старшого інженера служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 тактичної групи Повітряних Сил «Крим» повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 27 грудня 2013 року. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 13.05.2014 № 243 ОСОБА_6 зарахований у розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України. Контракт укладений на п'ять років з 22.06.2010 до 22.06.2015 наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 14.06.2010 № 308 (т. 3 а.п. 89-90).
Відповідно до оцінної карти військовослужбовця капітана ОСОБА_6 , старшого інженера служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини за період з 01.12.2009 до 01.11.2010 ОСОБА_6 визнаний таким, що відповідає займаній посаді (т. 5 а.п. 176).
Згідно із списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних Сил України, які прибули у 2014 році з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до пунктів дислокації на материковій частині України, наданим Управлінням персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 06.10.2021 за № 350/104/3239, ОСОБА_6 не прибув до пунктів дислокації на материковій частині України (т. 5 а.п. 237-250; т. 4 а.п. 1-19).
Відповідно до листів Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 09.04.2015 за № 12/4899 та від 23.06.2021 за № 2210/14-01-04-21 інформація про перетинання ОСОБА_6 державного кордону України у період з 2014 року по дату надання відповіді - відсутня (т. 3 а.п. 184; т. 5 а.п. 138-139).
Аналогічного змісту інформація міститься у рапорті старшого оперуповноваженого четвертого оперативного відділу (з дислокацією в м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_13 від 30.06.2021 (т. 5 а.п. 152).
Згідно із листом Державної фіскальної служби України від 05.06.2015 за № 13560/5/99-99-11-02-03-15 станом на 03.06.2015 відомості про джерела доходів фізичної особи - ОСОБА_6 за період 2014-2015 років згідно інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - відсутні. Крім того, станом на 27.05.2015 ОСОБА_6 згідно з Реєстром самозайнятих осіб не перебуває на обліку в контролюючих органах як фізична особа-підприємець (т. 3 а.п. 158-169).
В зведеній базі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у Вінницькій області ОСОБА_6 не значиться, що підтверджено листом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.07.2021 за № 15951/5/02-32-12-01-21 (т. 5 а.п. 144-146).
Протоколом огляду від 23.06.2021 оглянуто веб-сайт «Миротворець», на якому було виявлено внесені дані щодо ОСОБА_6 із зображенням фото особи, зокрема зазначено, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишній військовослужбовець Збройних Сил України на території АР Крим, зрадив присязі, прийняв громадянство рф, вступив на військову службу до окупантів (звання: підполковник, командир дивізіону). Також розміщено фотозображення особи схожої на ОСОБА_6 у військовій формі збройних сил рф та відповідними знаками розрізнення (т. 5 а.п. 89-133).
Відповідно до рапорту від 27.07.2022 старшим оперуповноваженим четвертого оперативного відділу (з дислокацією в м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_6 постійно проживав на території АР Крим та проходив службу в ЗСУ на посаді старшого інженера служби ракетно - артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «майор». Отримавши наказ від вищого командування повернутись на материкову територію України для продовження військової служби в Збройних Силах України, ОСОБА_6 прийняв рішення перейти на військову службу в зс рф. За наявними даними, станом на вересень 2018 року, ОСОБА_6 проходив службу на посаді командира дивізіону в одній з військових частин зс рф, що розташована в АРК. За наявною інформацією, вказана особа на даний час продовжує проходити військову службу в збройних силах російської федерації, перебуває на тимчасово окупованій території України АРК або на території рф, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Відповідно до даних, отриманих з Державної прикордонної служби України, ОСОБА_6 територію АРК у встановленому офіційному порядку не покидав, на материкову частину України не в'їжджав (т. 4 а.п. 23).
Як вбачається з протоколів огляду документів від 08.09.2021 та від 27.07.2022, слідчим оглянуто низку відеозаписів, зокрема під назвою «В Крыму на боевое дежурство заступили ракетные комплексы С-400 «Триумф» за посиланням
В процесі огляду інформації на зазначених відеозаписах зафіксований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на відеозаписах зазначений як «командир дивизиона», одягнений у військовий формений одяг зс рф, проходить військову службу на території Автономної Республіки Крим на стороні зс рф (т. 5 а.п. 212-228; т. 4 а.п. 47-57).
Відповідно до протоколу огляду документів від 19.08.2022 слідчим проведено огляд через пошукову стрічку «Google» указу президента рф «Про військову форму одягу, знаках розрізнення військовослужбовців і відомчих відзнаках», яким затверджено військову форму одягу військовослужбовців зс рф, інших військ, військових формувань та інших органів. Зазначеним оглядом в мережі Інтернет виявлено фотозображення щодо правил розміщення на військовому форменому одязі зс рф знаків розрізнення та відзнак (т. 4 а.п. 76-99).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової портретної експертизи від 19.09.2022 № СЕ-19/102-22/13029-ФП встановлено, що на зображеннях осіб чоловічої статі, що містяться у відеозаписі під назвою «В Крыму на боевое дежурство заступили ракетные комплесы С 400», що міститься на диску для лазерних систем зчитування, наданому на дослідження, протягом часових міток з 02:02 по 02:03, з 02:11 по 02:26 та 3 02:41 по 02:43, відповідно до таймера плеєра; відеозаписі під назвою «Третий дивизион С-400 заступил на боевое дежурство в Крыму», що міститься на диску для лазерних систем зчитування, наданому на дослідження, протягом часових міток з 00:41 по 00:55 відповідно до таймера плеєра; відеозаписі під назвою «на защиту Крыма встал еще», що міститься на диску для лазерних систем зчитування, наданому на дослідження, протягом часових міток з 00:19 по 00:35 відповідно до таймера плеєра; двох роздрукованих фотознімках ОСОБА_6 та копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , що надані в якості зразків - зображена одна і та ж сама особа (т. 4 а.п. 168-191).
На графічних зображеннях військової форми (куртки, кепки) та знаків розрізнення (фальш-погонів, шевронів, нашивок), що містяться на особі чоловічої статі, що міститься у відеозаписі під назвою «В Крыму на боевое дежурство заступили ракетные комплесы С-400», що міститься на диску для лазерних систем зчитування, наданому на дослідження, протягом часових міток з 02:02 по 02:03, з 02:11 по 02:26 та з 02:41 по 02:43, відповідно до таймера плеєра; на особі чоловічої статі, що міститься у відеозаписі під назвою «Третий дивизион С-400 заступил на боевое дежурство в Крыму», що міститься на диску для лазерних систем зчитування, наданому на дослідження, протягом часових міток з 00:41 по 00:55 відповідно до таймера плеєра; на особі чоловічої статі, що міститься у відеозаписі під назвою «на защиту Крыма встал еще», що міститься на диску для лазерних систем зчитування, наданому на дослідження, протягом часових міток з 00:19 по 00:35 відповідно до таймера плеєра; на зображеннях військової форми, що містяться в протоколі огляду від 19.08.2022, наданому на дослідження - зображений ідентичний військовий одяг, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової фототехнічної експертизи від 12.09.2022 № СЕ-19/102-22/13028-ФП (т. 4 а.п. 194-212).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.202 свідок ОСОБА_15 впізнав особу на фотознімку під № 1, а саме - ОСОБА_6 , як такого, з яким проходив військову службу у 2014 році у ВЧ НОМЕР_4 , який вчинив дезертирство і не вийшов на материкову частину України з тимчасово окупованої території АРК (т. 4 а.п. 64-67).
Свідок ОСОБА_16 впізнала особу на фотознімку під № 1, а саме - ОСОБА_6 , як такого, з яким проходила військову службу у 2014 році у ВЧ НОМЕР_4 , який вчинив дезертирство і не вийшов на материкову частину України з тимчасово окупованої території АРК та з мережі Інтернет їй відомо, що останній на момент публікацій відповідних відеозаписів проходив військову службу в ЗС РФ, що підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2022 (т. 4 а.п. 68-71).
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2022 свідок ОСОБА_17 впізнав особу на фотознімку під № 1, а саме - ОСОБА_6 , як такого, з яким проходив військову службу у 2014 році у ВЧ НОМЕР_4 , який вчинив дезертирство і не вийшов на материкову частину України з тимчасово окупованої території АРК та з мережі Інтернет йому відомо, що останній на момент публікацій відповідних відеозаписів проходив військову службу в ЗС РФ (т. 4 а.п. 72-75).
Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа згідно ст. 99 КПК України, а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про окупацію Автономної Республіки Крим внаслідок збройної агресії рф, достовірними доказами обвинувачення, а тому покладає в основу вказаного вироку.
Більш того, всі вказані дані узгоджуються між собою та відомостями, які суд вважає загальновідомими.
Подання окремих доказів в копіях пояснюється процесуально, оскільки є наслідком виділення шляхом копіювання матеріалів даного провадження з інших кримінальних проваджень, про що прокурором подано відповідні достовірні докази у вигляді прийнятих та належно оформлених процесуальних рішень. Більш того, це не впливає на зміст самих доказів.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Інші, подані стороною обвинувачення та досліджені судом документи, доказового значення в межах даного провадження не мають, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
Так, відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
Нормами Закону України «Про громадянство України» визначено підстави і порядок набуття та припинення громадянства України. Зокрема ст. 2 зазначеного Закону встановлено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: в Україні існує єдине громадянство та якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання.
Відповідно до ст.ст. 17 -20 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави.
При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде його громадянство, якщо вийде з громадянства України та не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України.
Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України, користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.
Згідно із статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.
Відповідно до листа УДМС в Рівненській області № 5601.8-2490/5.1-22 від 17.08.2022 ОСОБА_6 документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Дзержинським РВ УМВС України в Харківській області 12.11.1996 (т. 4 а.п. 60; т. 5 а.п. 178-179). Ідентифікаційний номер 2722520974 виданий на ім'я ОСОБА_6 06.07.2000, свідоцтво про одруження ОСОБА_6 видане Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова 27.06.1997 (т. 3 а.п. 93-96; т. 5 а.п. 175).
За інформацією територіальних органів ДМС, ОСОБА_6 є громадянином України, подання про втрату ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України не ініціювалось, що підтверджено листом директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України ОСОБА_18 від 17.08.2022 (т. 4 а.п. 26).
Отже, ОСОБА_6 є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України та залишається громадянином України по теперішній час, незалежно від місця його проживання та фактичне набуття ОСОБА_6 громадянства рф не впливає на зміст його правових відносин з Україною, за якими він визнається лише громадянином України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 почав проходити військову службу в зс рф з 2014 року по 2018 рік включно під час збройного конфлікту міжнародного характеру між державами рф та Україною, являючись при цьому громадянином України, чим вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме - перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту.
Дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджено, що на момент окупації Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, був особою старшого офіцерського складу, отже, мав достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення ним фактів збройного конфлікту між Україною та рф.
Проходження військовослужбовцем ЗСУ військової служби у лавах збройних сил держави-окупанта, використання знань та навичок на користь рф на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення і функціонування незаконно створених збройних формувань рф на окупованій території України, виконання обов'язків військовослужбовця рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а, отже, завдання ним шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.
Той факт, що обвинувачений є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, підтверджено дослідженою довідкою, складеною начальником Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України ОСОБА_12 від 19.12.2014 за № 350/160/4229, відповідно до якої майор ОСОБА_6 проходив військову службу на посаді старшого інженера служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 тактичної групи Повітряних Сил «Крим» повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 27.12.2013 по 13.05.2014, призначений наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.12.2013 року № 678. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 13.05.2014 № 243 зарахований у розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України. Контракт укладений на п'ять років з 22.06.2010 до 22.06.2015 наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 14.06.2010 № 308.
Отже, аналізуючи всі зібрані по справі докази у їхній сукупності, взаємозв'язку та співставленні, й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.111 КК України (в редакції до Закону № 1689-VII від 07 жовтня 2014 року), ч. 1 ст. 408 КК України, оскільки він, будучи громадянином України, вчинив державну зраду, тобто умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, а також вчинив дезертирство, тобто нез'явлення з метою ухилитися від військової служби у разі переведення до нового місця служби.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії особливо тяжких злочинів та нетяжких злочинів, обставини їх вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, зокрема, перебування обвинуваченого на момент вчинення державної зради на військовій службі, що значно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
На підставі наведеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавленні волі в межах санкцій ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07 жовтня 2014 року) з конфіскацією всього належного йому майна та ч. 1 ст. 408 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно із ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України, їх тривалість, а також дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень мав статус військовослужбовця Збройних Сил України, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_6 військового звання "майор".
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.10.2022 у справі №127/22913/22 (провадження 1-кс/127/9227/22) - залишити без змін.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 369-371, 373-376, 475 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України (в редакції до Закону № 1689-VII від 07 жовтня 2014 року ) та ч. 1 ст. 408 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.111 КК України (в редакції до Закону № 1689-VII від 07 жовтня 2014 року) у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання "майор";
- за ч. 1 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначити ОСОБА_6 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання "майор".
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави - 5285 гривень 84 копійки процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експертів.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.10.2022 у справі №127/22913/22 (провадження 1-кс/127/9227/22) - залишити без змін.
Речові докази, які знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1