Справа № 758/7726/25
Категорія 68
01 липня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Лебідь О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича про надання строку на примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, представник позивача 20.06.2025 надіслав до суду заяву про надання строку на примирення, а саме на 6 місяців.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чимном.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали провадження, розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, відповідна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року №605/434/18 (61-3235св19).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 виявила бажання зберегти сім'ю.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у сторін є неповнолітня дитина, а тому, діючи в інтересах дитини, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача задовольнити та надати подружжю строк на примирення терміном у 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до закінчення строку для примирення, встановленого судом.
На підставі викладеного та керуючись 240, 251, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича про надання строку на примирення - задовольнити.
Надати сторонам у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу строк для примирення терміном у 6 (шість) місяців.
Зупинити провадження у даній справі до 01 січня 2026 року у зв'язку із наданням строку на примирення.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Леся БУДЗАН