печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29669/25-к
24 червня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника - адвоката ОСОБА_4 ;
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025000000000053 від 09.01.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст.190 КК України, -
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000000053 від 09.01.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст.190 КК України, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000053 від 09.01.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Під час досудового розслідування 30.04.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст.190 КК України, тобто у:
- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України;
- закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
Суть підозри обгрунтовує наступним.
Так, ОСОБА_5 , визначивши вчинення злочинів як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи умисно з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, шляхом скоєння умисних кримінальних правопорушень, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше вересня 2024 року в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння коштами громадян шляхом обману в особливо великих розмірах.
Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи корисливі мотиви наживи і мету власного збагачення ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2024, з метою створити в оточуючих враження про те, що він має вплив у правоохоронні та оборонній сферах, повідомив особам серед кола своїх знайомих, завідомо неправдиву інформацію про те, що він має впливових знайомих серед найвищого керівництва Збройних Сил України та Служби Безпеки України.
Так, на початку вересня 2024, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи введеним в оману і впевненим, що ОСОБА_5 , має вплив серед вищого керівництва Збройних сил України, до останнього звернувся ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням допомогти своїй знайомій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вирішивши питання саме про призначення (переведення) її мобілізованого до Збройних Сил України сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на той момент проходив базову військову підготовку, до не бойового підрозділу ЗСУ.
Реалізуючи додатково виниклий злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами, що належать ОСОБА_9 , ОСОБА_5 на початку вересня 2024 року в ході телефонної бесіди повідомив ОСОБА_11 про те, що може допомогти та перевести (призначити) ОСОБА_10 до Генерального штабу ЗСУ або до будь-якої не бойової військової частини, однак оскільки даним питанням буде займатись один із заступників Головнокомандувача ЗСУ це буде коштувати 10 000 доларів США, чим ввів в оману ОСОБА_11 та в подальшому - ОСОБА_9 .
Так, 08.09.2024 ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем мешкання, будучи введеною в оману, передала грошові кошти в розмірі 10 000 США ОСОБА_11 для передачі ОСОБА_5 .
Цього ж дня реалізуючи вищевказаний злочинний план та діючи умисно, ОСОБА_5 , відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_11 , прибув до АЗС «Grand Petrol», що розташована за адресою: м. Київ, Столичне Шосе 98.
В денний час доби, 08.09.2024, точного часу досудовим розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 , зустрівшись із ОСОБА_11 на вищевказаній заправній станції, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та з корисливих спонукань, в черговий раз запевнив його про те, що при передачі йому грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, ОСОБА_10 буде призначено (переведено) на посаду військовослужбовця до Генерального штабу Збройних Сил України, або до будь-якої не бойової військової частини, достовірно знаючи про те, що не має повноважень та реальної можливості вплинути на призначення (переведення) ОСОБА_10 .
В ході вказаної зустрічі, маючи намір на продовження заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , розуміючи її довірливість та усвідомлюючи той факт, що вона вже введена в оману його словами, ОСОБА_5 попросив її номер телефону у ОСОБА_11 під приводом ведення з нею особистих розмов без посередників на що ОСОБА_11 погодився та повідомив йому номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належний ОСОБА_9 .
В подальшому ОСОБА_11 будучи введеним в оману ОСОБА_5 передав останньому грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що станом на 08.09.2024 складало 410 890 гривень, відповідно до офіційного курсу Національного Банку України, після чого ОСОБА_5 на автомобілів марки «Toyota Camry» покинув місце зустрічі, в подальшому розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний задум на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , розуміючи її довірливий стан, усвідомлюючи факт введення її в оману, ОСОБА_5 на початку жовтня 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, зателефонував ОСОБА_9 з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 в месенджері «WhatsApp» та повідомив, що наказ про переведення її сина ОСОБА_10 був підписаний та він направлявся до військової частини де її син проходив військову службу, однак особа яка його доставляла загинула в Сумській області в районі бойових дій та на даний час не можливо відновити вищевказаний наказ, через, що необхідно терміново надати ОСОБА_5 додаткові 15 000 доларів США, оскільки в керівництві Збройних сил України відбулись кадрові зміни і дані кошти необхідні для налагодження відповідних корупційних зв'язків та повторного вирішення питання щодо видачі наказу про призначення (переведення) ОСОБА_10 .
ОСОБА_9 будучи введеною в оману погодилася на вищевказану вимогу та зібравши необхідну суму грошових коштів домовилась про зустріч з ОСОБА_5 11.10.2024 на АЗС «Grand Petrol», за адресою: м. Київ, Столичне Шосе, 98.
11.10.2024, в денний час доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію злочинного плану, діючи умисно та з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_9 на вищевказаній автозаправній станції, де в ході розмови з запевнив її, що через місяць ОСОБА_10 буде переведено до Генерального штабу Збройних сил України, достовірно знаючи про те, що не має повноважень та реальної можливості вплинути на його призначення (переведення).
В свою чергу, ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, довірившись ОСОБА_5 , передала останньому грошові кошти в сумі 15 000 доларів США, що на момент 11.10.2024 складало 618 108 гривень відповідно до офіційного курсу Національного Банку України. Отримавши зазначені кошти та запевнивши ОСОБА_9 про швидке вирішенням питання щодо призначення (переведення) її сина, ОСОБА_5 покинув місце зустрічі, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_5 продовжуючи діяти відповідно до свого злочинного задуму, впродовж жовтня 2024 року, періодично телефонував ОСОБА_9 в месенджері «WhatsApp» та під різними приводами пов'язаними буцім то з раптово виникаючими питаннями щодо призначення (переведення) її сина, шахрайським шляхом отримував від неї грошові кошти, в період з 14.10.2024 по 18.10.2024, шляхом переведень на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 , який належить йому на загальну суму 80 000 гривень наступними транзакціями:
- 14.10.2024 о 18:46 годин на суму 20 000 гривень;
- 15.10.2024 о 19:23 годин на суму 20 000 гривень;
- 16.10.2024 о 20:29 годин на суму 20 000 гривень;
- 17.10.2024 о 20:04 годин на суму 10 000 гривень;
- 18.10.2024 о 10:27 годин на суму 10 000 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію злочинного плану, діючи умисно та з корисливих мотивів, у невстановлений час, але не пізніше 01.11.2024, в ході телефонної розмови в месенджері «WhatsApp» повідомив ОСОБА_9 що для термінового вирішення питання переведення її сина до Генерального штабу Збройних сил України, необхідно надати йому додатково 30 000 доларів США в найкоротший термін.
Ведена в оману ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_5 про свою згоду на передачу зазначеної суми грошових коштів та 01.11.2024 близько 06:00 годин, діючи за попередньою домовленістю, прибула до м. Києва з метою передачі грошових коштів.
Цього ж дня, в денну пору доби, точного часу в ході досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 продовжуючи діяти відповідно до свого злочинного плану на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , розуміючи її довірливий стан, усвідомлюючи факт введення її в оману та переслідуючи корисливий мотив і мету особистого протиправного збагачення, діючи умисно, зустрівся з останньою на АЗС «Grand Petrol», за адресою: м. Київ, Столичне Шосе 98, де в ході особистої розмови в черговий раз запевнив останню в тому, що її сина буде призначено (переведено) до небойового підрозділу Збройних сил України в найкоротші терміни, достовірно знаючи про те, що не має повноважень та реальної можливості вплинути на призначення або переведення вищевказаного військовослужбовця.
Під час цієї зустрічі, будучи введеною в оману ОСОБА_5 , ОСОБА_9 передала останньому грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, що станом на 01.11.2024 складало 1 245 555 гривень відповідно до офіційного курсу Національного Банку України, після чого ОСОБА_5 покинув місце зустрічі, а здобутими коштами у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 наприкінці грудня 2024 року, з метою прикриття своїх шахрайських дій та підтримання стану омани, попередньо дізнавшись від невстановлених осіб, що ОСОБА_10 перебуває на навчанні у навчальному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Сухопутних військ Збройних сил України, зателефонував ОСОБА_9 , в месенджері «WhatsApp» повідомив останній, що він виконав свої домовленості та завдяки ньому ОСОБА_10 було переведено у вищевказаний навчальний підрозділ, достовірно знаючи про те, що він не мав таких повноважень та реальної можливості вплинути на дане переведення.
В ході цієї ж розмови, ОСОБА_5 , не покидаючи мети особистого протиправного збагачення за рахунок ОСОБА_9 , повідомив останній що для звільнення її сина зі Збройних сил України за станом здоров'я необхідно додатково надати грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США в найкоротший термін.
У відповідь на це ОСОБА_9 погодилась на передачу грошових коштів, однак повідомила що на даний час не має такої суми, а тому передасть їй пізніше.
Разом з цим, після вищевказаної розмови, ОСОБА_9 , зрозумівши, що ОСОБА_5 не має на меті допомагати їй у вирішенні питання звільнення її сина із Збройних сил України за станом здоров'я, а лише незаконно збагатитись за її рахунок, звернулась до правоохоронних органів та 22.01.2025 була залучена до конфіденційного співробітництва та надалі діяла під контролем правоохоронних органів.
В свою чергу ОСОБА_5 , продовжуючи свою протиправну діяльність та не покидаючи мети особистого протиправного збагачення за рахунок зловживання довірою ОСОБА_9 , продовжував телефонувати ОСОБА_9 в період з кінця 22.01.2025 по 07.03.2025 та наполягати на необхідності сплатити грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США для звільнення її сина ОСОБА_10 із Збройних сил України за станом здоров'я оскільки якщо він не встигне в найкоротший час домовитись з відповідними керівниками її сина ОСОБА_9 можуть відправити до бойового підрозділу, що виконує завдання в зоні проведення бойових дій безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
Так, 04.03.2025 в ході телефонної розмови в месенджері «WhatsApp» ОСОБА_5 в черговий раз повідомляв ОСОБА_9 , про те що нібито веде перемовини щодо звільнення її сина ОСОБА_10 із Збройних сил України, остання повідомила, що має частину грошових коштів в розмірі 5000 доларів США та може передати їх ОСОБА_5 для початку процедури звільнення ОСОБА_10 із ЗСУ за станом здоров'я, на що останній погодився та запропонував зустрітись з метою передачі частини коштів в розмірі 5 000 доларів США.
Так, 07.03.2025 о 16:50 годин задіяна до конфіденційного співробітництва ОСОБА_9 , будучи під контролем правоохоронних органів, прибула до АЗС «Socar», розташований за адресою: м. Київ, вулю Сортувальна, 24, де зустрілась з ОСОБА_5 , за попередньою з ним домовленістю.
Перебуваючи на зазначеній АЗС, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, ОСОБА_5 , будучи впевнений у перебуванні ОСОБА_9 в стані обману, запросив останню до автомобіля марки «Mersedes Benz S500» д.н.з. НОМЕР_4 , на якому самостійно приїхав, де перебуваючи в салоні отримав від останньої грошові кошти в розмірі 5 000 доларів, що на момент 07.03.2025 складало 206 371 гривень відповідно до офіційного курсу Національного банку України.
Отримавши зазначені грошові кошти ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що даної суми не достатньо для звільнення сина зі служби у Збройних сил України за станом здоров'я та запевнив її, що у випадку передачі повної суми в розмірі 20 000 доларів США його буде звільнено за станом здоров'я, достовірно знаючи про те, що не має повноважень та реальної можливості вплинути на звільнення ОСОБА_10 зі служби. Після того як ОСОБА_9 покинула вищевказаний транспортний засіб, ОСОБА_5 покинув на ньому місце зустрічі, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_5 , діючи у межах єдиного злочинного задуму направленого на шахрайське заволодіння грошовими коштами шляхом введення в оману ОСОБА_9 , у період з 08.09.2024 по 07.03.2025 протиправно заволодів грошовими коштами на загальну суму 2 560 924 гривень (що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідає особливо великим розмірам) розпорядившись ними на власний розсуд.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння коштами громадян шляхом обману в особливо великих розмірах.
Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи корисливі мотиви наживи і мету власного збагачення, ОСОБА_5 на початку 2024 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, з метою створити в оточуючих враження про те, що він має вплив у правоохоронні та оборонній сферах, повідомив особам серед кола своїх знайомих, завідомо неправдиву інформацію про те, що він має впливових знайомих серед найвищого керівництва Збройних Сил України та Служби Безпеки України.
Так, приблизно в середині грудня 2024, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи введеним в оману і впевненим, що ОСОБА_5 , має вплив серед вищого керівництва в Службі безпеки України, до останнього звернувся ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з проханням допомогти своєму знайомому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у працевлаштуванні до Служби безпеки України.
ОСОБА_5 керуючись наміром на протиправне збагачення та маючи на меті незаконне заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, шляхом введення в оману ОСОБА_13 , достовірно знаючи про те, що не має повноважень та реальної можливості вплинути на працевлаштування ОСОБА_13 до Служби безпеки України, повідомив ОСОБА_12 , що може по сприяти у працевлаштуванні ОСОБА_13 до СБУ, однак це буде вартувати 60 000 доларів США, оскільки погоджується на пряму з Головою СБУ та буде контролюватись безпосередньо одним з керівників Департаментів СБУ.
ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зрозумівши, що ОСОБА_5 намагається ошукати ОСОБА_13 та заволодіти його грошовими коштами шляхом введення в оману останнього і не має на меті сприяти йому у працевлаштуванні до СБУ звернулись до правоохоронних органів та 16.01.2025 були залучені до конфіденційного співробітництва.
ОСОБА_5 в подальшому реалізуючи свій намір на заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, шляхом введення в оману ОСОБА_13 , діючи відповідно до злочинного плану здійснив телефонну бесіду за участі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в месенджері «WhatsApp» з номеру телефону НОМЕР_2 , де з метою введення в оману ОСОБА_13 , повідомив останньому, що може посприяти в працевлаштуванні його до СБУ та у якнайшвидший термін йому необхідна сума в розмірі 22 000 доларів США та копії його особистих документів для початку процесу працевлаштування.
У відповідь на це ОСОБА_13 будучи залученим до конфіденційного співробітництва та діючи під контролем правоохоронних органів, погодився на передачу грошових коштів, однак повідомив що на даний час не має такої суми, а тому може передати її пізніше.
Реалізуючи свій злочинний задум направлений на заволодіння грошовими коштам в особливо великому розмірі, шляхом введення в оману ОСОБА_13 , ОСОБА_5 в період з 20.03.2025 по 28.03.2025 здійснював постійні дзвінки в месенджері «WhatsApp» з номеру телефону НОМЕР_2 до ОСОБА_12 , як посередника та наполягав на якнайшвидшій сплаті йому грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, нібито для вирішення питання працевлаштування ОСОБА_13 до СБУ. Однак зрозумівши по ходу розмови, що у ОСОБА_13 на даний час немає зазначеної суми, діючи відповідно до складного ним злочинного задума направленого на заволодіння грошовими коштами шляхом введення в оману ОСОБА_13 маскуючи свою шахрайську діяльність повідомив ОСОБА_12 , що через довгий час очікування повної суми грошових йому потрібна сума в розмірі 2 000 доларів США в якості неустойки за його послуги.
20.03.2025 в ході телефонної розмови ОСОБА_14 з ОСОБА_5 останній повідомив, що ОСОБА_13 готовий передати за його допомогою грошові коштів в розмірі 2 000 доларів США в якості неустойки за його послуги.
Так 24.03.2025 о 17:08 годин, ОСОБА_12 , будучи залучений до конфіденційного співробітництва та під контролем правоохоронних органів, за попередньою домовленістю, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 16, зустрівся з ОСОБА_5 , який діючи відповідно до злочинного плану, маючи на меті протиправне заволодіння грошовими коштами, шляхом введення в оману ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , будучи впевненим у перебуванні їх у стані обману, діючи умисно, повторно, отримав від ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 2 000 доларів США, що на 24.03.2025 становило 83 055 гривень 40 копійок відповідно до офіційного курсу Національного банку України.
Отримавши грошові кошти ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_12 , що даної суми грошових коштів недостатньо для працевлаштування ОСОБА_13 до Служби Безпеки України та необхідно надати йому повну суму в розмірі 60 000 доларів США.
В подальшому ОСОБА_5 покинув місце зустрічі з отриманими грошовими коштам та розпорядився ними на власний розсуд.
30.04.2025 року приблизно о 11:10 годин здіяний до конфіденційного співробітництва діючи під контролем правоохоронних органів та за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 здійснив дзвінок в месенджері «WhatsApp», останньому на його номер телефону та повідомив, що ОСОБА_13 передав йому, як посереднику, грошові кошти для вирішення питання працевлаштування до СБУ в повному обсязі, як обговорювали попередньо, а саме 20 000 доларів США.
ОСОБА_5 маючи на меті незаконне збагачення в особливо великому розмірі за рахунок ОСОБА_13 , та не маючи на меті дійного сприяння останньому у працевлаштуванні його до СБУ, оскільки достовірно знав про те, що не має повноважень та реальної можливості вплинути на це, повідомив ОСОБА_12 час та місце зустрічі для передачі йому грошових коштів.
Так, ОСОБА_5 цього ж дня близько 13:00 годин продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, приїхав на визначене ним місце, а саме за адресою: Київська область, с. Ходосіївка, Обухівське шосе, 2 де зустрівся з ОСОБА_12 та маючи на меті протиправне заволодіння грошовими коштами, будучи впевненим у перебуванні ОСОБА_13 і, як наслідок, ОСОБА_12 у стані обману, діючи умисно, повторно, отримав від ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння вищевказаними коштами, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки відразу після передачі ОСОБА_12 грошових коштів був затриманий на місці та не мав реальної можливості розпорядитися ними.
Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.04.2024 року 20 000 доларів США еквівалентно сумі у 831 294 гривен та становить особливо великий розмір майнової шкоди, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином ОСОБА_5 , діючи у межах єдиного злочинного задуму направленого на шахрайське заволодіння грошовими коштами шляхом введення в оману ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , будучи впевненим у перебуванні останніх у стані обману, у період з 24.03.2025 по 30.04.2025 вчинив закінчений замах на заволодіння грошовими коштами на загальну суму 914 349 гривень (що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідає особливо великим розмірам).
Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, сторона обвинувачення приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим та ефективним.
Строк дії застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, проте в даному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Зазначені дії не могли бути здійсненні та завершені у визначений слідчим суддею строк застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з об'єктивних причин, у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, об'ємністю кримінального провадження, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
На теперішній час встановлені слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, у зв'язку з чим сторона обвинувачення вважає, що є підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених. Зауважив, що підозра є цілком обгрунтованою належними доказами, а продовження існування ризиків у кримінальному провадженні є доведеним.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та абсолютно не доведено ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В задоволенні клопотання сторони обвинувачення просили відмовити, або застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000053 від 09.01.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.
В рамках вказаного кримінального провадження, 30.04.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст.190 КК України.
01.05.2025 слідчим судею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.04.2025, включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних матеріалах даних, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема: протоколом допиту ОСОБА_13 , який підтвердив про обставини, які є предметом доказування у даному кримінальному провадженні; протоколами допитів свідка ОСОБА_12 який підтвердив про обставини, які є предметом доказування у даному кримінальному провадженні; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколами огляду та вилучення коштів; протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами обшуків та протоколом огляду місця події; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Відтак доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
19.06.2025 заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000053 від 09.01.2025, до трьох місяців, тобто до 30.07.2025.
Для закінчення кримінального провадження необхідно: за однією із версій сторони обвинувачення, підозрюваний міг діяти узгоджено з іншими невстановленими на сьогоднішній час особами, які шляхом надання засобів та знарядь, усуненням перешкод, іншими діями сприяли вчиненню кримінальних правопорушень; у кримінальному провадженні проводяться заходи з встановлення інших можливих потерпілих осіб, яким завдано шкоди протиправними діями підозрюваного;у кримінальному провадженні здійснюється розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій;у кримінальному провадженні проведено та заплановано проведення великої за обсягом кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у тому числі тимчасових доступів до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, без проведення яких неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, та і ті обставини, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом'якшують обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;зазначені вище відомості після отримання їх органом досудового розслідування мають бути належним чином опрацьовані та проаналізовані;у кримінальному провадженні проводиться огляд речей і документів вилучених в ході проведення обшуків; крім того у кримінальному провадженні після завершення розсекречення матьеріалів отриманих у результаті НСРД планується проведення додаткових судових експертиз.
На теперішній час встановлені слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст.190 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, у тому числі і домашнього арешту, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, а відповідно клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_5 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у зазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі та розшукові дії, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , в межах строку досудового розслідування.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, а також конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , вважаю, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти встановленим в провадженні ризикам.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного. під вартою ступінь ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави як альтернативного запобіжного заходу підлягає зменшенню до 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 573 800, 00 (два мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот) грн.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні № 12025000000000053 від 09.01.2025 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 30.07.2025 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 573 800, 00 (два мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю. Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30.07.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1