печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26886/25-к
пр. 1-кс-23761/25
09 червня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022100130000617 від 14.09.2022 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Уткіно Перевальського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022100130000617 від 14.09.2022 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 62022100130000617 від 14.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 112 від 05.05.2021 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду кулеметника 1 відділення снайперів взводу снайперів та вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
01.08.2021 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 193 старшого солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду водія-стрільця 4 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 .
Так, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, перебуваючи на посаді водія-стрільця 4 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників), 04.08.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокувалась в АДРЕСА_3 та проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчим ОСОБА_4 у порядку ст. 135 КПК України 17.09.2024 викликано до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру на 10:00 год. 20.09.2024.
У визначений час ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився, у зв'язку з чим у порядку ст. ст. 135, 278 КПК України повідомлення про підозру 20.09.2024 скеровано за відомими адресами проживання ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку.
Крім того, слідчим 20.09.2024 викликано ОСОБА_4 у порядку ст. 135 КПК України до органу досудового розслідування для проведення слідчих (розшукових) дій: допиту підозрюваного та вручення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Встановлення місцезнаходження підозрюваного та вручення йому повістки доручено оперативному підрозділу у порядку ст. 41 КПК України.
Однак, ОСОБА_4 до органу досудового розслідування для проведення слідчих (розшукових) дій не з'явився, причини неявки органу досудового розслідування не повідомив, його місцезнаходження згідно матеріалів виконання доручення наразі невідоме, у зв'язку з чим, постановою слідчого від 22.09.2024 ОСОБА_4 оголошений у розшук.
03.09.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100130000617 від 14.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, зупинено.
07.06.2025 о 10:15 год. місцезнаходження ОСОБА_4 встановлено та останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.06.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100130000617 від 14.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відновлено.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному та його захиснику 09.06.2025 о 10: 15 год.
На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, просили визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розслідується кримінальне провадження № 62022100130000617 від 14.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону.
20.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яку у порядку ст. 135, 278 КПК України скеровано за відомими адресами проживання ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку.
07.06.2025 о 10:15 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням в/ч НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення;
- матеріалами службового розслідування за указаним фактом;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
- поясненнями ОСОБА_7 від 06.12.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.09.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 5 ст. 407 КК України особу підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, характер вчинення кримінального правопорушення, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі і домашнього арешту. А відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Також, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави підозрюваному ураховує підходи, закріплені у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 соціальний та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах нижче мінімального розміру визначеного законом, а саме у розмірі 12 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3 028 грн) 36 336 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та відповідно до його майнового стану, буде достатнім стримуючим приписом від порушення процесуальних обов'язків.
Оцінивши зазначені обставини слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваного.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Аргументи прокурора щодо застосування до підозрюваного ініційованого запобіжного заходу без визначення розміру застави, оскільки на це вказує КПК України слідчий суддя відхиляє, оскільки чинний кримінальний процесуальний закон у абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану не встановлює обов'язок, а надає право слідчому судді/суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 62022100130000617 від 14.09.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.07.2025.
Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 07.06.2025 о 10 год. 15 хв.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 12 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 36 336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.07.2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1