печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2287/15-ц
пр. 4-с-63/25
05 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця щодо скасування арешту на банківський рахунок та рішення державного виконавця,
08.11.2022 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анни Володимирівни при винесенні постанови про накладення арешту від 05.07.2020 в рамках ВП № НОМЕР_5 в частині накладення арешту на зарплатний рахунок боржника ОСОБА_1 - неправомірними; зобов'язати державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анну Володимирівну в провадженні якої знаходиться ВП № НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 757/2287/15-ц виданого 18.04.2016 Печерським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Ірпінської міської ради Київської області суми у розмірі 456315,95 грн, - зняти арешт із заробітного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» банківської картки № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритого на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Печерським відділом ГУ ДМС України в м. Києві 12.08.2001 року, що накладений згідно постанови про арешт коштів боржника від 05.07.2022 прийнятої в рамках ВП НОМЕР_5 відкритого на підставі виконавчого листа № 757/2287/15-ц виданого 18.04.2016 Печерським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Ірпінської міської ради Київської області суми у розмірі 456315,95 грн.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, як передбачено частиною першою статті 447 ЦПК України.
Учасники розгляду у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про нього належним чином, скаржник надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Звертаючись до суду з відповідною скаргою ОСОБА_1 посилається на те, що на виконанні в державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анни Володимирівни знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_5 відкрите на підставі виконавчого листа № 757/2287/15-ц виданого 18.04.2016 Печерським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Ірпінської міської ради Київської області суми у розмірі 456315,95 грн.
Наприкінці серпня 2022 року, ОСОБА_1 не змогла скористатися банківською карткою виданою в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на яку перераховувалася її заробітна плата. Підставою для блокування банківської картки та користуванням рахунковим рахунком як стало відомо скаржниці в відділенні АТ КБ «Приватбанк» слугувало накладення арешту відповідно до постанови державного виконавця від 05.07.2022, яку скаржниця не отримувала і з якою остання змогла ознайомити тільки на сайті ВДВС.
05.09.2022 представником скаржниці було направлено адвокатський запит в якому останній просив надати відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження та постанову про накладення арешту на кошти боржника, а також заяву про скасування арешту на банківську картку.
Станом на 18.10.2022 державний виконавець проігнорувала як адвокатський запит та і заяву, письмову відповідь не надала, особистий прийом з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не веде з посиланням на військовий стан, що змістило представника заявниці звернутися до виконавця з повторною заявою та запитом. На час звернення з цією скаргою до суду відповідь від державного виконавця не отримано.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 123 ЦПК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Частиною два цієї статті передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відтак, зважаючи, що скаржнику фактично стало відомо про порушення його прав наприкінці серпня 2022 року, 05.09.2022 представником скаржниці було направлено адвокатський запит державному виконавцю, а також заяву про скасування арешту на банківську картку (до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження надсилання зазначених документів державному виконавцю засобами поштового зв'язку). Проте скаржник звернувся до суду лише 08.11.2022, судом встановлено, що останнім пропущено процесуальний строк, встановлений ст. 449 ЦПК України для подачі скарги на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця.
Приписами частини 9 статті 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За встановлених обставин вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк на подачу скарги на бездіяльність державного виконавця встановлений ст. 449 ЦПК України, питання про поновлення пропущеного процесуального строку в скарзі та долучених до неї документів ним не порушується, самостійно вирішити зазначене питання суд не уповноважений.
Відтак наявні підстави для застосування положень ст.ст. 126, 449 ЦПК України щодо залишення скарги без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 126, 127, 258-261, 268, 352-355, 447, 449 ЦПК України, суд,
Скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця щодо скасування арешту на банківський рахунок та рішення державного виконавця - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга пода
Суддя Р.В. Новак