02.07.2025 Справа № 756/117/25
Справа №756/117/25
Провадження № 2/756/1947/25
30 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участі секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вони із відповідачем із 29.10.2011 по 04.11.2024 перебували у зареєстрованому шлюбі. Одразу після розірвання шлюбу у листопаді 2024 року відповідач змінив замки на вхідних дверях квартири, сховав її особисті та спільні речі, не надавши доступ до квартири, у якій вона була зареєстрована з часу реєстрації шлюбу. Наразі позивач мешкає періодично у рідної сестри та у знайомих. Позивачка є пенсіонеркою та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3 853,72 грн., яка є її єдиним джерелом доходів та якої недостатньо для належного забезпечення її матеріального існування. Вона з січня 2018 року є особою з інвалідністю 2 групи довічно, потребує постійного прийому медикаментів. У зв'язку з викладеним просить стягувати з відповідача на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) щомісячно на строк інвалідності, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову.
17.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні у позову з огляду на те, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки, оскільки є особою похилого віку, проживає один, дітей не має, єдиним доходом є пенсія, потребує постійного лікування у зв'язку з наявними в нього хронічними хворобами. Позивачка має трьох дорослих дітей, які зобов'язані надавати їй матеріальну допомогу. Крім того, позивач отримує пенсію, а отже забезпечена прожитковим мінімумом.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з викладених у позові підстав.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.10.2011, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.11.2024, яке набрало законної сили 05.12.2024.
З 02.01.2018 позивачці встановлено безстроково інвалідність 2 групи загального захворювання, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0962568. Захворювання пов'язане з ураженням опорно-рухового апарату, що також підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 від 16.10.2024 КНП ЦПМСД № 1 Оболонського району, у якій сімейним лікарем також заначено, що позивач потребує постійного прийому медикаментів.
Відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером, отримує пенсію за віком, розмір якої у березні 2025 року становив 13 664,38 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 9471 4848 7014 2458 від 06.03.2025 ГУ ПФУ м. Києві (Оболонський район).
З наданих відповідачем виписок з історії хвороби стаціонарного хворого №№ 6101823, 6101524, 6102296 та висновків за результатами УЗД ОСОБА_2 , 1952 року народження, має ряд хронічних захворювань, у зв'язку з якими у травні, червні та серпні 2023 року проходив стаціонарне лікування у КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» з операційним втручанням.
Також у судовому засіданні встановлено та визнано учасниками справи, а отже відповідно д ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, що позивач має доньку, яка проживає в росії; у листопаді 2024 року за заявою відповідача позивача знято з реєстрації у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується статтею 76 СК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК України); непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 161/16931/16-ц; постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17.
Згідно з ч. ч. 1, 3 статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно з частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із наданих позивачкою документів вбачається, що пенсійне посвідчення видане ОСОБА_3 06.03.2018 довічно, тобто позивачка є пенсіонером, однак жодних документів на підтвердження розміру своєї пенсії позивач суду не надала, що позбавляє суд можливості зробити висновок про те, що вона потребує матеріальної допомоги. Крім того, позивачем не надано доказів того, що за нею на праві власності не зареєстроване нерухоме майно.
Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження матеріального стану відповідача, у справі наявна лише довідка про розмір отриманої відповідачем пенсії у березні 2025 року, що підтверджує лише те, що відповідач, як і позивач, є непрацездатним.
Рішенням Конституційного Суду №1-р/2024 від 29 жовтня 2024 року частину 4 статті 75 Сімейного кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України, а саме те, що один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у цьому ж рішенні вказав, що нужденність одного з подружжя, який є непрацездатним, повинна встановлюватися із урахуванням співвідношення між його заробітною платою, пенсією, іншими доходами та тими потребами, які є важливими для його нормального життєзабезпечення.
Конституційний Суд України зазначає, що потребу в матеріальній допомозі за наявності спору слід визначати в судовому порядку у кожному конкретному випадку у спосіб зіставлення доходів і витрат позивача та відповідача, а також перебування в особи (відповідача) на утриманні інших осіб (батьків, дітей від інших шлюбів тощо), що дасть можливість повною мірою визначити матеріальну потребу одного з подружжя і можливості іншого з подружжя в наданні утримання (аліментів) та забезпечить тому з подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, можливість її отримати, а призначення особі відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого з подружжя. Призначення державою соціальних виплат не може впливати на призначення аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати можливість такого призначення.
Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, скільки коштів на місяць остання змушена витрачати на своє лікування, придбання медикаментів тощо, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості зіставити доходи і витрати позивача з метою визначити у повній мірі її матеріальні потреби та потребу в аліментах. З огляду на викладене суд навіть позбавлений можливості оцінити дохід позивача у порівнянні з прожитковим мінімумом (вартісною оцінкою споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення її життєдіяльності), який відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн.
За таких обставин, вимоги позивачки є недоведеними, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата виготовлення повного судового рішення - 02.07.2025.
Суддя О.О. Тиха