01.07.2025 Справа № 756/8768/25
Унікальний номер 756/8768/25 Номер провадження 2-з/756/100/25
про відмову у забезпеченні позову
01 липня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання зобов'язань припиненими та стягнення моральної шкоди,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист прав споживача, визнання зобов'язань припиненими та стягнення моральної шкоди.
Одночасно з поданням позову позивач надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: заборонити АТ КБ «Приватбанк» нараховувати проценти, пеню, штрафи, комісії та інші платежі на спірну суму кредитної заборгованості у розмірі 73 495,65 грн до ухвалення рішення у справі по суті; заборонити «Приватбанк» вимагати сплати суми основної кредитної заборгованості до остаточного вирішення справи по суті; заборонити АТ КБ «Приватбанк» передавати інформацію про її як про боржника будь-яким третім особам, у тому числі колекторським компаніям, фінансовим установам, бюро кредитних історій та іншим організаціям, що формують кредитну історію.
В обгрунтування поданої заяви зазначає, 13.05.2025 в результаті шахрайських дій третіх осіб з використанням методів соціальної інженерії з її кредитної картки, відкритої в АТ КБ «Приватбанк» було незаконно списано кошти. Загальна сума сформованої заборгованості перед банком у результаті цієї операції становить 73495,65 грн.
З приводу шахрайських дій було подано заяву до правоохоронних органів, за результатами якої відкрито кримінальне провадження.
Заявник зазначає, що оскільки предмет спору стосується оспорювання самого факту виникнення заборгованості, будь-яке нарахування процентів, штрафних санкцій, пені, передача інформації про заборгованість третім особам, фактично відбуватиметься щодо спірної суми, яка ще не визнана судом. Станом на момент подання заяви банк ще не нараховує проценти, штрафи чи пеню. Однак, з 25.06.2025 заплановано початок нарахування процентів, що призведе до збільшення розміру спірної заборгованості, ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також може завдати мені додаткових фінансових і репутаційних втрат. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що предмет спору буде штучно змінюватися та збільшуватися протягом судового розгляду, а також може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також існує ризик передачі інформації про заборгованість третім особам (колекторським компаніям, фінансовим установам, бюро кредитних історій), що призведе до порушення моїх прав на захист персональних даних (ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»), завдання моральної шкоди те погіршення кредитної історії.
Заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи у відповідності до положень ст. 153 ч. 1 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких вона клопоче перед судом.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків, в даному випадку, заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть, в даному випадку, внаслідок заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір щодо несанкціонованого, на думку позивача, списання грошових коштів. Однак, судом не встановлено наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 152, 153, 353 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.В. Белоконна