Справа № 754/18048/24
Провадження № 2/756/2688/25
Іменем України
27 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Макушевої А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача
Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі - ТОВ «Укр кредит фінанс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг партнерс») було укладено Договір факторингу № 02/10/2021 про відступлення права вимоги за кредитними договорами. 09 листопада 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ТОВ «Факторинг груп» було підписано додаток № 1 до Договору, відповідно до до якого ТОВ «Укр кредт фінанс» відступив (передав) на користь ТОВ «Факторинг партнерс» своє право вимоги заборгованості за кредитним договором № 0638-0922 від 28 лютого 2021 року.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. При цьому в позові представник позивача зазначив, що у разі своєї неявки не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, а у разі неявки відповідача не проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами та відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалити заочне рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов'язання боржником за кредитним договором, які надані фінансовою установою та право на яке відступлено згідно з договором факторингу.
Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 28 лютого 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0638-0922 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.5-12)
Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 6600 грн строком на 21 день (пункт 3.1 Договору)(а.с.5)
Підпунктом 7 визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 142% або 9372 грн у грошовому вираженні, включає в себе проценти за користуванням кредитом 42% або 2772 грн у грошовому вираженні.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується випискою від Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 17 вересня 2024 року, у якій містяться дані про успішне перерахування коштів на платіжку картку клієнта: « Успішний переказ від 28 лютого 2021 року на суму 6600 грн, картка № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі LIQPAY- 1577197825» (а.с.41-42)
Однак відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 16 764 грн, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.43-45)
28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» (далі- Клієнт) та ТОВ «Факторинг партнерс» (далі- Фактор) укладено Договір факторингу № 02/10/2021, 09 листопада 2021 року між Клієнтом та Фактором підписано Реєстр боржників (додаток №1 до Договору), відповідно до якого Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників (згідно Додатку до Договору №1).
Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року, ТОВ «Факторинг партнерс» набув право вимоги заборгованості за кредитним договором № 0638-0922 від 28 лютого 2021 року у розмірі 17110,23 грн, а саме: 6600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10164 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 288,19 грн - інфляційні збитки, 58,04 грн - нараховані 3% річних.
IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 4 цієї Статті передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з вимогами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України).
Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеною наявність заборгованості відповідача за кредитним договором № 0638-0922 і презюмує їх дійсність на підставі вимог статті 204 та частини 2 статті 1081 ЦК України.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів погашення відповідачем заборгованості перед кредитором та/або Фактором, що порушує право останнього.
Отже, порушене право грошової вимоги за договорами факторингу, укладеним між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» від 28 жовтня 20210 року № 02/10/2021 на загальну суму 17110,23 грн, підлягає захисту.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Крім того, враховуючи те, що позивач надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро та підтвердив здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги, керуючись вимогами частини 3 статті 137 ЦПК України, суд вважає необхідним також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Вирішуючи питання співмірності таких витрат, суд враховує вимоги частини 4 статті 137 ЦПК України та правий висновок, викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц.
Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 442,40 грн судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, 6, офіс 521) 17110 (сімнадцять тисяч сто десять) грн 23 коп. заборгованості за кредитним договором та 11 442 (одинадцять тисяч чотириста сорок дві) грн 40 коп. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено 27 червня 2025 року.
СУДДЯ О.С. Примак-Березовська