Справа № 756/7111/25
Номер провадження № 1-кс/756/1363/25
21 травня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000772, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ліда, Гродненської області, Республіки Білорусь, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого заступником директора ПІІ ТОВ «Автобат», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
20.05.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000772, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 26.03.2025, близько 14:35 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у громадському місці, за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, поблизу будинку 1, маючи умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням пістолету «ФОРТ-12Р» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., який належить до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, що споряджений гумовими патронами, придатними до стрільби, який він зберігав при собі, здійснив два постріли у голову ОСОБА_6 , який стояв навпроти, на відстані витягнутої руки від нього, спричинивши останньому тілесні ушкодження, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 підозрюється у грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як вказує у своєму клопотанні прокурор, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість повідомленої підозри та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, на те, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним існуючим ризикам у кримінальному провадженні.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт, оскільки не погоджуються з підозрою, наразі не допитувався органом розслідування, крім того ризики не доведені, всі свідки допитані, крім того має проблеми зі здоров'ям, має інвалідність 2-ї групи, одружений.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки ризики не доведені, повідомив, що не буде переховуватися від органу досудового розслідування.
Вислухавши думку учасників, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінального провадження, внесеного 26.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000772, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
26.03.2025 о 15:10 год., ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Київського Апеляційного суду підозрюваному ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до ухвали Київського Апеляційного суду від 15.05.2025 №11-сс/824/3283/2025 ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 28.0-3.2025 скасовано. Рішенням суду ОСОБА_5 заборонено цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком до 24.05.2025 включно.
19.05.2025 керівником Оболонської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100050000772 від 26.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 186 КК України, до трьох місяців, тобто до 26.06.2025.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві), із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:
-показання, отримані під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_6 , від 26.03.2025;
- довідка №1973 з КНП «КМКЛ ШМД», що видана на ім'я ОСОБА_6 від 26.03.2025;
-затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 від 26.03.2025;
-проведений обшук за адрресою : АДРЕСА_1 від 26.03.2025;
-проведений обшук за адресою: АДРЕСА_2 , який проводився у транспортному засобі марки «КІА sportage» від 26.03.2025;
- проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1, який проводився у транспортному засобі марки «Mersedes» GLE 250 від 26.03.2025;
-проведеним оглядом місця події, за адресою: АДРЕСА_3 біля 2 під'їзду від 26.03.2025;
-показання, отримані під час допиту в якості свідка ОСОБА_7 від 26.03.2025;
-показання, отримані під час допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 26.03.2025;
-показання, отримані під час допиту в якості свідка ОСОБА_9 від 26.03.2025;
- показання, отримані під час допиту в якості свідка ОСОБА_10 від 26.03.2025;
- показання, отримані під час допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 26.03.2025;
- проведений пред'явлення особи для впізнання за фотознімком потерпілому ОСОБА_6 від 27.03.2025;
- проведеним оглядом предмета, а саме: мобільного телефону марки iphone 6s plus, від 27.03.2025;
- проведеним оглядом предмета, а саме: мобільного телефону марки iphone «12 Pro», від 27.03.2025;
- проведені слідчі експерименти за участю свідка ОСОБА_8 , від 04.04.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Між тим, підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Тож, на думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочину, тобто можливості того, що ОСОБА_5 міг вчинити злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 181 КК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме можливість ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на впливати на потерпілого та свідків.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, тобто існує ризик, передбачений п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки суд погодився з тим, що існує ризик, передбачений пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тож суд погоджується з існуванням підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як то продовження застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 ..
Відповідно до ст. 178 КПК України в судовому засіданні було встановлено, що наразі існують вагомі докази про вчинення підозрюваним інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, рівень доведеності підозри (вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення), а також те, що ОСОБА_5 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, раніше не судимий.
Суд дійшов до висновку, що встановлені у судовому засіданні ризики повністю обґрунтовують запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про продовження застосування якого просить прокурор у клопотанні, а тому суд уважає, що цілком обґрунтованим, та відповідним особі підозрюваного, а також меті запобіжного заходу є доцільність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді заборони цілодобово залишати житло саме за адресою : АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_5 ..
Також, слід покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України а саме:
-утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Суд зауважує, що ним перевірено у судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо, унаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження.
Ураховуючи наведене, клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 26.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000772, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 181, 186, 192-199, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050000772 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту строком на 37 (тридцять сім) днів, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків переміщення до сховища під час повітряної тривоги та звернення за медичною допомогою, з зобов'язанням з'являтися до слідчого чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, за першим викликом.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 37 (тридцять сім) днів, тобто в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, а саме:
- -утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, а останнім днем строку дії ухвали є 26.06.2025. Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування кримінального провадження, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у випадку необхідності залишити житло в інший час, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на інший, більш суворий.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику та прокурору, а також спрямувати до відповідного підрозділу поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1