Справа №:755/11975/25
Провадження №: 2-о/755/490/25
"02" липня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи,
27 червня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи.
30 червня 2025 року вищевказану заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано в провадження судді Савлук Т.В.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якої встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Рубіжне Луганської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За нормою ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом ДРАЦСу зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, зверненню до суду з заявою про встановлення факту смерті у певний час має передувати звернення заявника до органу ДРАЦСу із заявою про реєстрацію смерті особи, після одержання відмови органу ДРАЦСу у реєстрації факту смерті, заявник має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.
Водночас заявник не надала до суду підтвердження свого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням про проведення державної реєстрації смерті або письмової відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у проведення такої реєстрації.
Отже, заявнику необхідно надати суду належні письмові докази свого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, або письмової відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану про причини неможливості проведення такої реєстрації.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
До заяви додано документ про сплату судового збору (платіжна інструкція № 0.0.4409963290.1 від 13 червня 2025 року), проте виходячи з реквізитів зазначеного платіжного документу, судовий збір за ним сплачено у іншій справі.
Відтак, на виконання ухвали суду заявник має надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Додатково роз'яснюю, що при зверненні із заявою до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи, - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки у строк не більше, ніж десять днів з дня отримання заявником ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.