ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2333/25
провадження № 2/753/4799/25
02 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Голосної А.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,
У лютому 2025 року адвокат Голосна Аліна Володимирівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог від 22 травня 2025 року) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в розмірі 57 411,33 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, позивач посилається на те, що 12 липня 2024 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу Renault Logan, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Ford Fusion, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок якої належний позивачу транспортний засіб Renault Logan, отримав механічні пошкодження.
Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року у справі № 753/14594/24, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія транспортного засобу Ford Fusion, д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
Звітом про визначення вартості матеріального збитку № 72853 від 25 вересня 2024 року, встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Renault Logan, д.р.н. НОМЕР_1 , складає: 90 750,72 грн. з врахуванням ПДВ, а вартість відновлювального ремонту вищевказаного транспортного засобу становить: 145 662,05 грн.
Страховик заподіювача шкоди ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснив виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «І AM ГРУП» у розмірі: 81 583,93 грн.
Натомість, станом на день пред'явлення позову відповідач не відшкодував заподіяну позивачеві шкоду у повному обсязі. Різниця несплаченої матеріальної шкоди становить 57 411,33 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/2333/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 15 квітня 2025 року.
15 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 22 травня 2025 року.
22 травня 2025 року представник відповідача подав пояснення щодо заявлених вимог, в яких зазначив, що відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу за вих. № 72853 від 25 вересня 2024 року, розраховано вартість ремонту транспортного засобу Renault Logan, д.н.з НОМЕР_1 у сумі 145 662,05 грн., з урахуванням технічного стану та умов експлуатації Renault Logan, д.н.з НОМЕР_1 встановлено фізичний знос транспортного засобу на рівні 0,61 та з урахуванням фізичного зносу розраховано матеріальний збиток в сумі 90 750,72 гривні.
При розрахунку виплати страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» враховано франшизу в розмірі 2 500,00 грн.
Таким чином, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , яка забезпечена на підставі Договору обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів ЕР216319477 становить 88 250,72 грн та відповідальність відшкодувати які лежить на Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Отже, на думку представника відповідача обов'язок ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «І АМ ГРУП» становить різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування, обов'язок щодо виплати якого лежить на ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», а саме 57 411,23 грн відповідно до такого розрахунку: 145 662,05 грн - 88 250,82 грн = 57 411,23 грн, де 145 662,05 грн - вартість відновлювального ремонту; 88 662,05 грн - обов'язок ПрАТ «СК Україна» щодо виплати страхового відшкодування.
Однак, як вказує представник відповідача підставою визначення розміру шкоди є Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, при цьому жодних доказів того, що майно Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ ГРУП» відремонтовано позивачем не надано, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу податок на додану вартість. У цих доводах відповідач звертається до висновків, яких дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.
Таким чином, ОСОБА_1 визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ ГРУП» в сумі 47 842,69 гривень, що становить різницю між зобов'язанням ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» щодо виплати страхового відшкодування на підставі полісу ЕР.216319477 та вартістю відновленого ремонту за вирахуванням податку на додану вартість (57 411,23 грн/1.2*0,2 = 9 568,54 грн (ПДВ)).
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 12 липня 2024 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Logan, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Ford Fusion, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок якої належний позивачу транспортний засіб Renault Logan, отримав механічні пошкодження.
Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року у справі № 753/14594/24, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія транспортного засобу Ford Fusion, д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Ford Fusion, д.р.н. НОМЕР_2 , на момент пригоди застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № 216319477, франшиза становить 2 500 грн.
Згідно із Звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 25 вересня 2024 року, складеного СОД ТОВ «БВН ЕВ Груп», вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 145 662,05 грн., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали - 90 750,72 грн.
Як зазначає позивач, ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «І AM ГРУП» у розмірі 81 583,93 грн. Водночас доказ здійснення такої виплати позивач не надав.
Позивач просить стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту КТЗ та виплаченим страховим відшкодуванням (з урахуванням уточнення позовних вимог) у розмірі 57 411,33 грн.
Відповідно до частини першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частиною другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Із встановлених у цій справі обставин слідує, що :
- цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, завдану під час експлуатації транспортного засобу, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»,
- вартість відновлювального ремонту КТЗ (з урахування ПДВ) становить 145 662,05 грн.;
- вартість матеріального збитку, завданого позивачеві в результаті ДТП (з урахуванням ПДВ), обов'язок по відшкодуванню якого покладений на страховика, становить 90 750,72 грн.,
- франшиза - 2500 грн.;
Отже на відповідача покладається обов'язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) у сумі 57 411,33 грн. (з урахуванням ПДВ).
Водночас відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.
У цій справі позивач не надав доказів понесених фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП, позивач також не надав доказів виплати страхового відшкодування страховиком заподіювача шкоди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зменшення вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ (20%), оскільки документальне підтвердження факту оплати проведеного позивачем ремонту в матеріалах справи відсутнє.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 47 842,78 грн. (57 411,33 / 1,2), а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьою статті 2 ЦПК України).
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
В свою чергу відповідач просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
Обидві сторони заперечували проти обґрунтованості та співмірності витрат на правову допомогу іншої сторони у заявлених розмірах.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як визначено частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги позивач надав:
- договір про надання правової допомоги № 01Б-1/1112 від 05 жовтня 2023 року, укладений між АБ «Лідії Поліщук» та ТОВ «І АМ Груп», додаткову угоду № 3 до цього договору від 12 липня 2024 року, якою сторони погодили вартість години часу адвоката, який діє від імені Бюро з надання клієнту правничої допомоги, яка полягатиме у підготовці до розгляду та участі у судовому розгляді справи у зв'язку з відшкодуванням шкоди, завданої транспортному засобу Renault Logan, реєстраційний № НОМЕР_1 ; внаслідок ДТП від 12 липня 2024 року
- розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 22 січня 2025 року, згідно з яким адвокатом надано таку правничу допомогу: написання адвокатського запиту до ПрАТ «СК ПЗУ Україна» - вартість 1 000 грн., написання адвокатського запиту до Дарницького районного суду м. Києва - вартість 1000 грн., вивчення і надання правової консультації по Звіту № 72853 від 25 вересня 2024 року щодо вартості матеріального збитку - вартість 2000 грн., написання вимоги до ОСОБА_1 - вартість 4000 грн., підготовка та подання позовної заяви до суду - вартість 8000 грн., а всього на суму 16 000 грн.
- акт виконаних робіт до договору № 13.01 від 24 січня 2025 року, яким підтверджено надання адвокатом правничої допомоги.
- платіжна інструкція № 332 від 24 січня 2025 року про оплату 16 000 згідно договору про надання правничої допомоги.
- ордер на надання правничої допомоги, виданий Адвокатським бюро «Лідії Поліщук» адвокату Голосній А.В., яка брала участь у розгляді цієї справи.
Відповідач на підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги надав:
- договір про надання правової допомоги № 09/05-2025 від 09 травня 2025 року, укладений між АБ «РО Лекс» та ОСОБА_1 , додаткову угоду до цього договору від 09 травня 2025 року, якою сторони погодили, що за надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги щодо захисту його порушених прав, а саме представництво інтересів у Дарницькому районному суді міста Києва у межах розгляду справи 753/2333/25, Клієнт зобов'язується сплати гонорар (винагороду) за виконану роботу з розрахунку 2 000 грн. за годину роботи, 2 500 грн. за одне судове засідання, але не менше 10000 грн.
- розрахунок наданих послуг за договором від 21 травня 2025 року, згідно з яким адвокатом надано таку правничу допомогу: ознайомлення з матеріалами № 753/2333/25 - вартість 2 000 грн., підготовка та подання письмових пояснень до суду - вартість 6 000 грн., участь судових засіданнях - вартість 2 500 грн. а всього на суму 10 500 грн.
- квитанція про сплату ОСОБА_1 5 000 згідно договору про надання правничої допомоги.
Розглянувши подані докази та оцінивши заперечення сторін проти розміру витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що
- позивач, будучи потерпілим, міг самостійно отримати копію постанови Дарницького районного суду м. Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а отже витрати на подання адвокатського запиту з цього питання не відповідають критерію їх необхідності,
- так само не відповідають вказаному критерію і витрати позивача на написання вимоги до ОСОБА_1 , оскільки законодавство у спірних правовідносинах не передбачає обов'язкового досудового врегулювання спору,
- вивчення і надання правової консультації по Звіту № 72853 від 25 вересня 2024 року щодо вартості матеріального збитку охоплюються підготовкою та поданням позовної заяви до суду, а тому такі витрати на думку суду не підлягають відшкодуванню.
- ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи мають організаційний характер, а тому за своєю природою не належать до правової допомоги як окрема послуга і не підлягає відшкодуванню позивачем.
З огляду на викладені вище міркування, зважаючи на складність і категорію справи, обсяг виконаних адвокатами робіт, тривалість судових засідань, у яких сторони брали участь, і форму участі представників, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що за обставинами цієї справи відповідатимуть наведеним вище критеріям та будуть обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. та витрати відповідача у розмірі 7 000 грн., які підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7500,00 грн. (47 842,78 /57 411,33 х 9 000), з позивача на користь відповідача 1 166,67 грн. ((1 - 47 842,78 /57 411,33) х 7 000).
Як передбачено частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 333,33 грн. (7500 - 1166,67) та витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2 523,33 грн. (47 842,78 /57 411,33 х 3 028).
Керуючись ст. 2, 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» відшкодування майнової шкоди у розмірі 47 842 (сорок сім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 78 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 633 (шість тисяч триста тридцять три) грн. 78 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 523 (дві тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 33 коп.
У іншій частині - у задоволенні позову відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» (місто Київ, вул. Каунаська, буд.13, кв. 8, код ЄДРПОУ 41738295);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , без РНОКПП, серія і номер паспорту НОМЕР_3 , виданий Томаківським РВ УМВС України в Дніпропетровській обл 10 лютого 2005року. ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02 липня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК