ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4695/25
провадження № 2/753/5696/25
02 липня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10.03.2025 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтовано тим, що з 13.10.2007 сторони перебувають у шлюбі від якого мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім'ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить його інтересам, примирення неможливе.
Ухвалою від 07.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи по суті в судове засідання на 12.05.2025 об 10 год. 30 хв.; установив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі, на стягненні судового збору с відповідачки не наполягав.
12.05.2025 у зв'язку з неявкою відповідача суд відклав розгляд справи на 10 год. 30 хв. 02.07.2025.
Відповідач у судове засідання 02.07.2025 повторно не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надходили, про причини неявки не повідомив.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, суд розглянув справу без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 13.10.2007 сторони зареєстрували шлюб від якого мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд враховує висновок про застосування норми статті 111 СК України, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 456/848/16, що за змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Оскільки позивач в своїй заяві від 12.05.2025 не наполягав на стягненні з відповідачки судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснювався.
Керуючись нормами ст. 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 жовтня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, про що 13 жовтня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 1103.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова