ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5373/22
провадження № 2-др/753/140/25
02 липня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Гродовської О.П., розглянувши заяву адвоката Андрієнка Сергія Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/5373/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УХЛ-МАШ» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року у справі № 753/5373/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УХЛ-МАШ» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
07 червня 2025 року шляхом формування заяви в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» ЕСІТС представник відповідача - адвокат Андрієнко Сергій Володимирович подав заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 753/5373/22, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «УХЛ-МАШ» грошову суму 82 800 (вісімдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 червня 2025 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.
Судове засідання з розгляду вказаної заяви призначено на 27 червня 2025 року.
19 червня 2025 року представник позивача - адвокат Гродовська О.П. подала клопотання, в якому просила відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення та стягнення з позивача витрат на правничу допомогу.
Заперечення представника позивача ґрунтуються на тому, що (1) визначення та узгодження правової позиції, способу та тактики захисту інтересів клієнта не є окремим видом правової допомоги; (2) підбір нормативно-правового обґрунтування та правових позицій охоплюється складенням заяв по суті та заяв з процесуальних питань та не підлягає окремому нарахуванню і стягненню; (3) підготовка до судового засідання охоплюється представництвом адвоката у судовому засіданні і також не підлягає окремому розрахунку; (4) відшкодування витрат на складання клопотання про відкладення розгляду справи, виготовлення копій документів та надсилання їх засобами зв'язку, складення клопотання про відкликання доказу не можуть бути відшкодовані позивачем, оскільки виготовлення копій не є правовою допомогою, а складання вказаних клопотань було спричинено неможливістю прибуття адвоката відповідала, за що позивач не є відповідальним; (5) відкликання копії посадової інструкції не спричинено неправомірними діями позивача, а є волею відповідача на розпорядження своїми процесуальними правами, оскільки саме він не зміг забезпечити надання оригінал посадової інструкції; (6) більшість судових засідань відкладалося через невиконання ухвали суду про витребування доказів, тобто з незалежних від позивача причин, а тому покладення таких витрат на позивача не відповідає принципам співмірності і справедливості.
Узагальнюючи, представник позивача вказує, що предмет спору у цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів не відповідають сумі, вказаній у звітах, заявлені до стягнення витрати не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і становлять ля позивача надмірний тягар. .
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти поданої заяви та підтримала надані письмові пояснення..
Як передбачено частинами першою, третьою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьою статті 2 ЦПК України).
За результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання про судові витрати позивача, що відповідно до положень статті 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із заявою про компенсацію судових витрат представник відповідача звернувся 07 червня 2025 року, тобто у строк, передбачений ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як визначено частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.
Водночас суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги представник відповідача надав:
(1) договір про надання правової допомоги №ЮО-02/2018 від 25 січня 2018 року, у укладений між Приватним акціонерним товариством «УХЛ-МАШ» та адвокатом Андрієнком Сергієм Володимировичем, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання йому правової допомоги обумовленого ним виду в інтересах Клієнта на умовах, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності відшкодувати фактичні витрати, пов'язані із виконанням завдання Клієнта.
(2) Додаткові угоди до Договору № 4 від 28 грудня 2019 року, № 6 від 28 грудня 2021 року, № 10 від 30 грудня 2022 року, № 14 від 30 грудня 2023 року, № 16 від 31 грудня 2024 року, якими сторони продовжували строк дії договору, востаннє до 31 грудня 2025 року, та Додаткову угоду № 11 від 10 січня 2023 року до Договору, якою сторони погодили прийняття Адвокатом доручення Клієнта щодо надання йому правової (професійної правничої) допомоги по захисту інтересів у зв'язку з розглядом цивільної справи № 753/5373/22 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УХЛ-МАШ» в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, та затвердили План-кошторис надання правової допомоги у справі № 753/5373/22, яким погодили перелік робіт (послуг), одиниці виміру, та їх вартість.
(3) Звіти про надання правової допомоги у справі № 753/5373/22 у період з 10 до 31 січня 2023 року, з 01 лютого по 30 листопада 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 29 лютого 204 року, з 01 березня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 01 серпня 2024 року по 31 травня 2025 року. згідно з якими Адвокатом виконані такі дії по наданню правничої допомоги:
- ознайомлення з матеріалами позовної заяви, визначення та узгодження правової позиції, способу та тактики захисту інтересів Клієнта, підбір нормативно-парового регулювання та правових позицій, що підлягають застосуванню, проведення консультацій з Клієнтом - вартістю 4 000 грн.
- складання, підготовка до подання та подання до суду першої інстанції заяв по суті спору - відзив на позовну заяву (вартістю 12 000 грн.), пояснення на клопотання позивача про витребування доказів (вартістю 1 000 грн.), клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19 липня 2023 року (вартістю 1 000 гр.), клопотання про долучення письмового доказу (вартістю 1 000 грн.), клопотання про відкликання письмового доказу, а саме посадової інструкції (вартістю 1 000 грн.);
- виготовлення копій заяв по суті або заяв з процесуальних питань та доданих до них документів для надання їх іншій стороні спору та надсилання їх засобами поштового зв'язку (вартістю 200 грн.);
- підготовка адвоката до призначених судових засідань (16 судових засідань, загальною вартістю 16 000 грн.)
- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях (15 судових засідань, загально вартістю 45 000 грн.)
- ознайомлення з матеріалами справи в суді зі зняттям копій з наявних документів - вартістю 1600 грн.
Загальна вартість правничої допомоги складає 82 800,00 грн.
(4) акти надання правничої допомоги, рахунки на оплату правової допомоги платіжні інструкції на оплату правової допомоги згідно зі звітами і рахунками;
Розглянувши виконані адвокатом роботи по наданню правничої допомоги відповідачу, суд вважає, що ознайомлення з матеріалами справи в суді і зняття їх копій (1 600 грн.), проведення консультацій з Клієнтом, визначення та узгодження правової позиції, способу та тактики захисту інтересів Клієнта, а також виготовлення копій заяв та надсилання їх іншій стороні (200 грн.) мають організаційний характер, за своєю природою не належать до правової допомоги як окрема послуга, а дії з ознайомлення з матеріалами позовної заяви, підбору нормативно-правового регулювання та правових позицій, що підлягають застосуванню (4 000 грн.) охоплюються складанням, підготовкою та поданням до суду відзиву на позовну заяву, а тому такі витрати на думку суду не підлягають відшкодуванню.
Підготовка клопотань про відкладення розгляду справи, про долучення письмового доказу, про відкликання письмового доказу (всього 3 000 грн.) є складовими підготовки та участі адвоката у судовому засіданні, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі.
З урахуванням характеру, тривалості судових засідань, відкладення розгляду справи здебільшого у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів, процесуальних питань, що розглядалися у судових засіданнях, суд також вважає, що витрати на оплату підготовки адвоката до призначених судових засідань (загальною вартістю 16 000 грн.) та представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях (15 судових засідань, загальною вартістю 45 000 грн.) за обставинами цієї справи не відповідають критеріям дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, а тому покладаються на позивача частково.
З огляду на складність і категорію справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, кількість судових засідань та їх тривалість, у яких брав участь представник відповідача, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів та їх необхідність, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, їх необхідність у цьому випадку, зважаючи також і на тривалість розгляду справи, суд вважає, що за обставинами цієї справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 000 грн. відповідатимуть наведеним вище критеріям та є обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Таким чином заява адвоката Андрієнка С.В. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/5373/22 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Андрієнка Сергія Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/5373/22 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «УХЛ-МАШ» витрати на правничу допомогу в сумі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень.
В іншій частині - у задоволенні заяви відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «УХЛ-МАШ» (код ЄДРПОУ 14311749, вул. Казимира Малевича, буд. 66, м. Київ, 03150).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено 02 липня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК