02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/9804/25
провадження № 2-з/753/102/25
"04" червня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» - адвоката Коваленка Олександра Дмитровича про забезпечення позову в рамках розгляду цивільної справи №753/9804/25
У липні 2024 року Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2024 матеріали справи №910/8612/24 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва в межах розгляду справи №910/5612/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2024 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості до розгляду в межах справи №910/5621/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2025 позов Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» у справі №910/5621/24 (910/8612/24) в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ампір Капітал» про стягнення 1 276 820,02 грн. залишено без розгляду. Матеріали справи №910/5621/24 (910/8612/24) в частині позовних вимог Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 1 276 820,02 грн. передані за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято до розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено її в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
02.06.2025 на адресу Дарницького районного суду м. Києва за допомогою поштового відправлення «Укрпошта» надійшла заява представника Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» - адвоката Коваленка Олександра Дмитровича про забезпечення позову, яка обґрунтована наступним.
23.04.2023 між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал» було укладено кредитний договір №10/23-К, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 1 200 000,00 грн. для поповнення обігових коштів, строком по 18.12.2023 включно. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити фіксовану ставку в розмірі 24% річних за користування кредитом в гривнях, на умовах, передбачених договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 17.04.2024 між АТ «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №10/23-К/ПОР - 1, за умовами якого поручитель солідарно (в тому ж самому обсязі) відповідає перед кредитором за виконання ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал» кредитних зобов'язань перед банком.
30.04.2024 поручитель ОСОБА_1 сплатив АТ «ОКСІ БАНК» 50 000,00 грн. «для погашення кредиту №10/23 від 28.04.2023».
Разом із цим, станом на день подачі даної заяви до суду, ані позичальник ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал», ані поручитель ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №10/23-К від 23.04.2023 не погасили, проценти за користування кредитними коштами та прострочені проценти не сплатили, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 27.06.2024 складає 1 276 820,02 грн., з яких: 1 200 000,00 грн. - прострочена сума кредиту; 76 820,02 грн. - прострочені відсотки.
Як було вказано вище та зазначається у змісті даної заяви, в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває на розгляді справа №910/5621/24 про банкрутство ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал».
Разом із цим, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №10/23-К від 23.04.2023, 17.04.2024 між АТ «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №10/23-К/ПОР - 1, проте, з боку останнього не було здійснено погашення заборгованості за кредитом, не вчинено інших дій, спрямованих на погашення заборгованості юридичної особи ТОВ «Фінансова компанія «Ампір Капітал». Окрім того, на контакт з представниками банку вказана особа не йде, вимоги банку про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором та договором поруки не виконує.
Таким чином, вищевказані обставини дають об'єктивні підстави вважати, що існує обґрунтована ймовірність можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення та наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме/нерухоме майно та на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки фінансового поручителя ОСОБА_1 , в межах суми заборгованості за кредитним договором №10/23-К від 23.04.2023, яка складає 1 276 820,02 грн. Банк стверджує, що майно, яке є в наявності у ОСОБА_1 , в тому числі грошові кошти, які знаходяться на рахунках останнього, можуть бути відчужені (витрачені не на погашення заборгованості перед банком) або зменшитися за кількістю на момент набрання законної сили рішенням суду, що значно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали даної справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
За приписами пп. 1, 2 ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […]
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […]
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20).
З доданих до заяви про забезпечення позову документів будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_1 має намір ухилитися від виконання рішення суду позивачем не надано, як і не наведено у змісті самої заяви.
Крім цього, положеннями частини першої ст. 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, законодавством передбачений обов'язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.
З наведеного вище слідує, що відомості про те, на яких рахунках та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача, а також відомості про наявність у нього рухомого та нерухомого майна, є необхідними для забезпечення позову.
Варто зауважити, що накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банках або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
При цьому, відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Звертаючись до суду із даною заявою про забезпечення позову, заявником не надано суду відомостей щодо рахунків ОСОБА_1 в банківських та інших кредитно-фінансових установах, як і не надано будь-яких доказів наявності у власності останнього рухомого/нерухомого майна, а також оцінка їх вартості, які могли б підтвердити обставини, викладені у змісті заяви про забезпечення позову, зокрема доводи заявника про можливість відчуження останнім такого майна або ж його зменшення за кількістю на момент набрання законної сили рішенням суду, у разі задоволення позовних вимог, що в свою чергу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання такого рішення в майбутньому.
З огляду на викладене вище, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись стст. 149-153, 259-260, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні представника Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» - адвоката Коваленка Олександра Дмитровича про забезпечення позову в рамках розгляду цивільної справи №753/9804/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складення повного тексту ухвали - 04.06.2025.