ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13575/25
провадження № 2-з/753/119/25
"01" липня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сирбул О. Ф., розглянувши заяву адвоката Фролова Дениса Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,
25 червня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою про поділ майна подружжя звернувся адвокат Фролов Денис Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизовного розподілу судових справ між суддями від 30.06.2025 справу передано судді Сирбул О. Ф.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.07.2025 провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.
Разом з позовом представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, а саме просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на автомобіль Nissan Qashqai номер кузова НОМЕР_1 , 2022 року випуску, держаний номер якого НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2025, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Сирбул О. Ф.
В обгрнутування заяви про забезпечення позову, представник позивача зазначає, що позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву про поділ спільного майна подружжя, предметом якого є автомобіль «NISSAN QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , оціночна вартість якого за висновком експерта становить: 1 103 880,00 грн (один мільйон сто три тисячі вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.), який було придбано під час шлюбу та оскільки автомобіль зареєстровано на відповідача ОСОБА_2 існує ризик його одноосібного відчуження відповідачем, що унеможливить або істотно ускладнить виконання судового рішення. Також у заяві представник позивача повідомив, що автомобіль є рухомим цінним майном, що спрощує його відчуження або приховування, що створює ризик втрати предмета спору або ускладнення виконання рішення про його поділ у натурі чи компенсаційній формі. Також, відповідач може виїхати за кордон і вивезти автомобіль, що унеможливить виконання рішення суду.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.
Вивчивши доводи представника позивача та додані до заяви копії документів, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якого позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
Заявник вже звернувся до суду з позовною заяву до ОСОБА_2 про поділ майна продужжя, предметом якої є автомобіль Nissan Qashqai номер кузова НОМЕР_1 , 2022 року випуску, держаний номер якого НОМЕР_2 .
Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС автомобіль Nissan Qashqai номер кузова НОМЕР_1 , 2022 року випуску, держаний номер якого НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_2 .
Оскільки власником вищезазначеного автомобіля є ОСОБА_2 , остання може вчинити дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Оскільки предметом позову, який подав до суду позивач, є поділ майна подружжя, накладення арешту на вказаний автомобіль, який належить відповідачу, гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.
Обраний захід забезпечення позову є співмірним з заявленими позивачем вимогами, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим, суд зауважує, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому, при накладенні арешту на майно, вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, зокрема, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, не є необхідним.
З огляду на вказане, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фролова Д. С. про забезпечення позову поданої разом з позовом, слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 76, 116-117, 260, 261, п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Фролова Дениса Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль Nissan Qashqai номер кузова НОМЕР_1 , 2022 року випуску, держаний номер якого НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Строк пред'явлення ухвали до виконання - 3 роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: