Справа № 752/15920/25
Провадження №: 3/752/5815/25
іменем України
30 червня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, що має звання солдата резерву, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, -
встановив:
29 червня 2025 о 21 год військовослужбовець ОСОБА_1 появився на території ВЧ НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, що відбувалося в умовах особливого періоду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованих йому діянь за обставин, викладених у протоколі. Запевнив суд, що зробив для себе висновки і буде прикладати зусилля з метою недопущення таких випадків у майбутньому. Просив призначити штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і розстрочити його виконання строком на 3 місяці.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходить до наступного.
24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, в останнє Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, який затверджений Законом України від 16.04.2025 №4356-ІХ, строком до 09.08.2025. З урахуванням вимог ст.1 Закону України «Про оборону» та ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 24.02.2022 і на момент розгляду справи в Україні діє особливий період.
З даних військового квитка встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, з 16.05.2025 був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_2 . Таким чином відповідно до ч.6 ст. 2 «Про військовий обов'язок і військову службу» він є військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із чим на нього покладено обов'язок дотримуватися положень і правил військової служби, зокрема передбачених Статутом внутрішньої служби Збройний сил України.
29 червня 2025 року о 21 год ОСОБА_1 був виявлений на території ВЧ НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння. За результатами медичного огляду, проведеного 29.06.2025 о 23 год 00 хв за згодою ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується даними акту огляду на стан сп'яніння та роздруківкою спеціального приладу № 00221 «Алконт-М», згідно якого вміст алкоголю у видихуваному ним повітрі становив 2,03 проміле.
Факт вживання алкогольних напоїв та перебування у стані сп'яніння на території військової частини також не заперечувався ОСОБА_1 під час розгляду адміністративних матеріалів.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази доводять вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, появи на території військової частини у стані сп'яніння, що відбувалося в умовах особливого періоду.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.34- 35 КУпАП, судом не встановлено.
Суд вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення як штрафу у межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. На думку суду така міра покарання відповідає як вчиненому правопорушенню, так і меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення під час виконання службових обов'язків, він підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови, суд приходить до настпуного.
За положеннями ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно положень ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Оскільки положеннями чинного КУпАП не врегульовано питання надання розстрочки виплати штрафу у справах про адміністративні правопорушення, суд, вирішуючи заяву про надання розстрочки виплати штрафу, керується за аналогією приписами ч. 4 ст. 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи розмір штрафу та те, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 є його грошове забезпечення, як військовослужбовця, суд вважає можливим розстрочити йому виплату штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. строком на 2 місяці, з його щомісячною сплатою рівними частинами по 8500 грн. щомісячно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 15, 33-35, 40-1, ч.3 ст. 172-20, 276-280, 283-285, 301, 304 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Розстрочити ОСОБА_1 виплати штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень строком на 2 місяці, з його щомісячною сплатою рівними частинами по 8500 грн. щомісячно.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.