Справа № 752/10937/25
Провадження № 2/752/6501/25
02.07.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором №L6982402 від 22.09.2018р. в загальному розмірі 26 960,90 грн., з яких 8 200,00 грн. сума основного боргу, 1 539,00 грн. сума процентів за користування кредитом, 4 099,99 штрафи, 4 100,00 грн. сума комісії, сума 3% річних у розмірі 1 613,03 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 7 408,88 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання кредиту відповідач звернувся до ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та між сторонами був укладений Договір кредитної лінії №L6982402 від 22.09.2018р. За цим Договором відповідач отримав від ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» грошові кошти у кредит, які зобов'язався повернути у строки, встановлені Договором. 01.07.2019р. між ТОВ «ФК «Дінеро» та позивачем укладено Договір відступлення права вимоги №01072019, за яким позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № L6982402 від 22.09.2018р. Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість, то заявлені відповідні вимоги для стягнення боргу в судовому порядку.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.05.2025р. відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Він Фінанс», постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 06.06.2025р. Також матеріали справи містять докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не направив.
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно
з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
22 вересня 2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір кредитної лінії №AG7801918, за умовами якого позичальник зобов'язується надати кредит (кредити) позичальнику в межах ліміту кредитної лінії на основі заяви (заяв) позичальника та за умови схвалення, і позичальник зобов'язується повернути позичальнику суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня терміну оплати.
Як вбачається, Договір кредитної лінії складається із Спеціальних умов Договору кредитної лінії та Загальних умов Договору кредитної лінії.
Спеціальними умовами для короткострокового кредиту визначаються, зокрема, ліміт кредитної лінії, сума кредиту, відсоткова ставка в день, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю в день, потенційний ліміт кредитної лінії, надана сума кредиту, загальна вартість кредиту, реальна річна відсоткова ставка, дата повного погашення, штраф, комісія.
Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії створені на основі заяви позичальника, яка була подана через особистий кабінет на порталі та відповідно до оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) позичальника на власний розсуд кредитодавця.
Такі Спеціальні умови були складені сторонами 22.09.2028р. та 01.10.2028р., якими сторони погоджували ліміт кредитної лінії, сума кредиту, відсоткова ставка в день, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю в день, потенційний ліміт кредитної лінії, надана сума кредиту, загальна вартість кредиту, реальна річна відсоткова ставка, дата повного погашення, штраф, комісія.
Так, зокрема, було визначено наступне: ліміт кредитної лінії - 8 250,00 грн.; сума кредиту - 1 400,00 грн.; відсоткова ставка в день - 0,73%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченої заборгованістю, в день - 21,00 грн.; потенційний ліміт кредитної лінії - 20 000,00 грн.; надана сума кредиту - 8 200,00 грн.; загальна вартість кредиту - 9 739,00 грн.; реальна річна відсоткова ставка - 261,09%; дата повного погашення - 28.01.2019р.; штраф, якщо є - 50%.
У відповідності до п. 4.1. Загальних умов Договору кредитної лінії за користування сумами, які надаються в якості кредиту (кредитів) за Договором та в межах ліміту кредитної лінії, позичальник повинен сплачувати кредитодавцю відсотки по кредиту за відсотковою ставкою, яка зазначається у Спеціальних умовах кредиту. Оплата відсотків по кредиту здійснюється до останнього дня терміну оплати. Відсотки по кредиту обчислюються за весь період часу, коли кредит (кредити) використовувався (використовувались) позичальником, починаючи з першого дня надання кредиту та закінчуючи днем, коли всю суму наданого кредиту було повернуто кредитодавцю - для короткострокового кредиту, або закінчуючи днем, коли повну суму відповідно Договірного платежу, встановленого графіком платежів, були оплачено кредитодавцю - для довгострокового кредиту. Ставка відсотків за кредитом є фіксованою.
Згідно з п. 4.2. Загальних умов Договору кредитної лінії, якщо позичальник не погасив кредит до останнього терміну оплати, позичальник повинен сплатити штраф, який обчислюється як відсоток, зазначених у Спеціальних умовах кредиту, що застосовується до простроченої суми наданого кредиту - для короткострокового кредиту, або суми відповідного договірного платежу, виходячи з графіку платежів - для довгострокового кредиту, після закінчення терміну оплати, на вимогу кредитодавця та у відповідності з такою вимогою в повній сумі штрафу разовим платежем або частинами у встановлені вимогою дати. В будь-якому випадку розрахунок штрафу не повинен перевищувати максимального розміру штрафу, передбаченого законодавством.
Пунктом 4.3. Загальних умов Договору кредитної лінії визначено, що комісії та затрати сплачуються винятково за вибором та за бажанням позичальника за одержання додаткових послуг, які не вимагаються кредитодавцем і вважаються обов'язковими після укладення Договору. Комісія за організацію продовження сплачується в разі запиту позичальником додаткової послуги - періоду продовження дати оплати або дати повного погашення. Комісія за організацію продовження обчислюється як відповідний відсоток від несплаченої суми кредиту, залежно від тривалості періоду продовження, який для зручності позичальника представлений як сума у гривнях у Спеціальних умовах кредиту і підлягає оплаті під час обробки запиту про продовження. Оплата позичальником комісії за організацію продовження становить підтвердження ним (є відповідним доказом) продовження дати оплати або дати повного погашення, і жодні інші формальності не є потрібними. Інформативно кредитодавець може відправити позичальнику додаткову угоду до Спеціальних умов кредиту, в якій міститиметься продовжена дата оплати або дата повного погашення на виконання запиту позичальника. Комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень сплачується позичальником кредитодавцю за надання останнім додаткових послуг, а саме: за щоденну підготовку та направлення документів/повідомлень стосовно простроченої суми договірних платежів. Комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень сплачується щоденно у гривнях у сумах, як визначено у Спеціальних умовах кредиту, починаючи з другого дня після закінчення терміну оплати та закінчуючи днем, коли всі прострочені суми договірних платежів було сплачено кредитодавцю.
Судом встановлено, що Договір кредитної лінії укладений шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох
або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
За частиною 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Положення частини 6 даної статті Закону передбачають шляхи надання відповіді особи, якій адресова пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчиненні дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про
електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 10561 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Матеріали справи свідчать, що 22.09.2018р. ТОВ «ФК «Дінеро» на виконання умов Договору кредитної лінії перерахувало відповідачу 6 800,00 грн., а 01.10.2018р. - 1 400,00 грн. Загальна сума наданого кредиту 8 200,00 грн.
Також судом встановлено, що 01.07.2019р. між ТОВ «ФК «Дінеро», як первісним кредитором, та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», як новим кредитором, що в подальшому було перейменовано на ТОВ «Він Фінанс», був укладений Договір
відступлення прав вимоги №01072019, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Згідно з підпунктом 6.2.3. п. 6.2. Договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання Акту прийому-передачі. При цьому виконання новим кредитором та первісним кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається. Стягнення заборгованості боржників новий кредитор проводить з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.
01.07.2019р. сторони Договору відступлення права вимоги підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників від 01.07.2019р.; 28.05.2021р. підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників від 01.07.2019р.; 28.05.2021р. підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників від 15.07.2019р.; 28.05.2021р. підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників від 30.10.2019р.; 15.07.2019р. підписали Акт прийому-передачі реєстру боржників від 15.07.2019р.
Таким чином, виходячи з умов Договору відступлення прав вимоги, а також з огляду на наданий до матеріалів справи реєстр боржників від 01.07.2019р. до Договору відступлення права вимоги, позивач у даній справі 01.07.2019р. став кредитором за кредитними договорами, укладеними ТОВ «ФК «Дінеро» та позичальниками, в тому числі і за Договором № AG7801918, боржник ОСОБА_1 .
У відповідності до вимоги ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно вимог ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором кредитної лінії ні позивачу, ні первісному кредитору ТОВ «ФК «Дінеро».
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у сумі 17 938,99 грн., з яких 8 200,00 грн. основного боргу, 1 539,00 грн. заборгованості за відсотками, 4 100,00 грн. комісії.
Оскільки відповідач прострочив грошове зобов'язання, позивач просить
стягнути з нього 3% річних у розмірі 1 613,03 грн., інфляційні витрати в розмірі 7 408,88 грн., а також штраф у розмірі 4 099,99 грн.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Разом з тим, згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
За таких обставин, нарахування 3% річних, інфляційних витрат та штрафу на суму боргу в період дії в Україні воєнного стану не відповідає п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 235,42 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 13 839,00 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять грн. 00 коп.) грн., яка складається із заборгованості за основним боргом 8 200,00 (вісім тисяч двісті грн. 00 коп.) грн., заборгованості за відсотками 1 539,00 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять грн. 00 коп.) грн., заборгованості за комісією 4 100,00 (чотири тисячі сто грн. 00 коп.) грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 1 235,42 (одна тисяча двісті тридцять п'ять грн. 42 коп.) грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, б. 8, код ЄДРПОУ 38750239).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено та підписано 02.07.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА