Справа № 493/1204/25
Номер провадження 2-н/493/199/25
02 липня 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Волошин І.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Заявник звернувся до Балтського районного суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за спожитий природній газ.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п.4,5 ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Із поданої заяви вбачається, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.07.2022 по 31.05.2025 у розмірі 36709,14 грн.
Згідно відповіді №1537577 від 02.07.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 23.11.2007 року.
Відповідно до доданої заявником Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №430885233 від 11.06.2025 року ОСОБА_2 , являється власником житлового будинку з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .
В цій же Інформаційній довідці також зазначено, що власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Отже, всупереч вимогам ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не додано жодного договору, укладеного між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та боржником ОСОБА_1 , не долучено інших доказів, які б обґрунтовували підставність вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме доказів, які б підтвердили факт проживання ОСОБА_1 та користування послугами, які надає ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за адресою: АДРЕСА_1 , за якою виникла заборгованість, а також доказів належності йому об'єкта нерухомого майна за вказаною адресою .
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Згідно ЦПК України судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що подана заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
Відтак, ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст.163, 165, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.