ЄУ № 712/6987/25
Провадження №2-а /712/201/25
02 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря Дубини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову №254/М/2025 від 18.01.2025 та закрити провадження у справі.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16.01.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розгляд справи було призначено на 14 год. 00 хв. 18.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 254/М/2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинене ОСОБА_1 .
Постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, незаконна та необґрунтована, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
16.01.2025 близько 17 години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних та проходження ВЛК. У подальшому відносно останнього були складені адміністративні протоколи про відсутність військово-облікових документів (при наявності електронного документу) та неявки по повістці (яку він не отримував).
Попри це, ОСОБА_1 було утримано у вказаному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 16.01.2025 по 18.01.2025 без будь-яких законних підстав.
Від проходження ВЛК останній відмовився. Після чого, останнього з 11 год. 00 хв. 18.01.2025 з невідомих причин було переміщено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де було складено адміністративний протокол про відмову від проходження ВЛК.
Однак, навіть після складання відповідних матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжували незаконно, без наявності законних підстав, утримувати ОСОБА_1 з 18.01.2025 по 10:00 год. 22.01.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_5 були умисно створені умови, за яких ОСОБА_1 фізично був позбавлений можливості переміщатися та не мав реальної можливості 18.01.2025 бути присутнім при розгляді справи в м. Черкаси, а саме давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, чим було грубо порушено право на захист.
Указані факти підтверджуються відповіддю на адвокатський запит про його перебування в ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 18.01.2025, що додається.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи 16.01.2025, тобто лише за 1 день до дня розгляду справи -18.01.2025.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Утім, відповідачем не надано до матеріалів справи під час винесення оскаржуваної постанови жодних доказів непред'явлення позивачем військово-облікового документу.
Короткий зміст заперечень відповідача
Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка аргументів учасників сторін
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що відносно позивача 16.01.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно із яким 16.01.2025 ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Указане діяння є порушенням ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 18.01.2025 о 14 год. 00 хв., про що повідомлений позивач, який указаний факт не оспорює.
18.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесена постанова № 254/М/2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Накладено штраф у сумі 17000 грн.
Відповідно до постанови, відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово - облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням вимоги частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-Х11 зі змінами та абз.3 п.п.10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 повідомлено та роз'яснено, пояснення останній не надав, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідачем під час розгляду справи було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 не пред'явив військово-обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з його відсутністю, про що був складений протокол. На момент розгляду справи було встановлено, що громадянин порушив вимоги ч.6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ зі змінами та абз.3 п.п.10-1 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачу інкримінується порушення приписів частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ зі змінами та абз.3 п.п.10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Позивач до позову додав витяг з додатку «Резерв +», де вбачається, що ОСОБА_1 уточнив свої дані лише 22.05.2025 о 16 год. 24 хв., тобто за день до подання позову.
Отже, як вбачається з наданих відповідачем документів, позивач оновив свої дані лише 22.05.2025 о 16 год. 24 хв., тобто через 4 місяці після складання відносно нього протоколу від 16.01.2025 та після винесення постанови № 254/М/2025 від 18.01.2025.
Позивач не надав доказів того, що він мав військово-обліковий документ у паперовій формі, який би міг пред'явити працівнику ТЦК, і оновив свої дані вчасно, як того вимагає чинне законодавство України у сфері мобілізації.
Указані дії позивача свідчать про свідоме ухилення як від адміністративної відповідальності, так і про ухилення від мобілізації.
Позивач не довів суду про те, що він мав військово-обліковий документ та пред'явив його на вимогу працівника ТЦК, а отже останній порушив чинне законодавство прооборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Усі доводи позивача, наведені у позові, зводяться до незгоди позивача з діями відповідача під час складання оскаржуваної постанови.
Позивачем не доведено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він заявляв будь-які клопотання, подавав докази тощо.
Відсутність фото-, відеофіксації не свідчить про недостатність підстав для висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки позивач вчасно не оновив свої облікові дані та не мав військово-облікового документу.
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа». Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Відповідно до п. 17 указаного Порядку для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.
Позивач вимоги чинного законодавства про мобілізаційну підготовку не виконав.
Відповідно до п. п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Крім того, абз. 4 п. 10-1 Правил зобов'язував уточнити протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тобто в термін до 16 липня 2024 року.
За змістом вимог постанови КМУ № 721 від 18.06.2024 електронний військово-обліковий документ, запроваджений у мобільному додатку порталу Дія або Резерв+, має таку ж юридичну силу, як і паперовий. Відсканувавши QR-код, уповноважені органи можуть перевіряти його чинність й отримати усю необхідну інформацію.
Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ, регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Постанова 559).
Так, Постановою 559 визначено, що військово-обліковий документ створюється в електронній та/або паперовій формі.
Для формування військово-облікового документу в електронній формі необхідно скористатися засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.
Постанова 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про таку особу.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (QR-код).
QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
Пункт 9 Постанови 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Посилання позивача на те, що відповідач мав перевірити дані позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста суд не приймає до уваги.
Так, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як зазначено вище, позивач оновив свої дані лише 22.05.2025, тобто за день до подачі позову, що унеможливлювало перевірку відповідачем даних позивача як на день складання протоколу, так і на день винесення постанови.
Указані дії позивача підтверджують лише тривалість порушення ним чинного законодавства у сфері мобілізації і свідчать про ухилення від мобілізації.
Суд також звертає увагу на те, що оспорювана постанова винесена 18.01.2025 о 14 год. 00 хв., договір на правничу допомогу з адвокатом позивач уклав 17.01.2025, що спростовує його доводи про те, що позивач незаконно утримувався з 16.01.2025 по 22.01.2025 у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки він не міг одночасно знаходитися у приміщеннях ТЦК та укладати договори на правничу допомогу за межами ТЦК.
Указаним також спростовуються доводи позивача про те, що він не міг скористатися правовою допомогою, оскільки на час винесення оскаржуваної постанови позивач вже користувався послугами адвоката, якщо припустити, що такий договір з останнім був укладений у приміщенні ТЦК.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Натомість відповідачем повністю доведено, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий час, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив, що вчиняв правопорушення, однак відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення № 254/М/2025 від 18.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,не підлягає скасуванню і її слід залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати слід покласти на позивача.
Оскаржувану постанову позивач отримав 21.05.2025, тому процесуальні строки підлягають поновленню з причин поважності їх пропущення.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 254/М/2025 від 18.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, залишити без змін.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 - АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 02.07.2025.
Суддя: О.С. Стеценко