Справа № 703/3644/25 р.
3/703/1641/25
01 липня 2025 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю секретарів судового засідання Холодняк Л.П., прокурора Фуркало В.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Михайлівської сільської ради Черкаської області, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_2 », інваліда 2 гр.,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, -
встановила:
ОСОБА_1 , будучи депутатом Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2025, а декларація фактично подана 11.04.2025, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП є дата наступна за граничною датою, до закінчення якої необхідно було подати декларацію, тобто 01.04.2025.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є місце виникнення обов'язку подавати декларацію, тобто Михайлівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, яка знаходиться за адресою: 20825, Черкаська область, Черкаський район, с. Михайлівна, вул. Героїв Майдану, буд. 27.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю. Також додав, що у зв'язку зі зміною місця роботи, був сильно заклопотаний, тому втратив зв'язок із часом та пропустив строки, хоча був обізнаний, оскільки неодноразово подавав декларацію.
Прокурор в судовому засіданні протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП підтримала, просила притягнути особу до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Згідно з постановою №28 Михайлівської сільської територіальної виборчої комісії «Про реєстрацію депутатів Михайлівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області» від 02.11.2020 року ОСОБА_1 набув повноваження депутата Михайлівської сільської ради Черкаської області.
У розумінні «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларацію відповідно до встановлено Законом порядку.
Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" здійснення заходів фінансовогоконтролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 р. за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
З 1 січня до 31 березня 2025 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2024 звітний період.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не припиняв повноваження депутата Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, тому граничним терміном подачі декларації щорічна за 2024 рік є 31.03.2025.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.
Таким чином, можна говорити, про те, що умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи ознайомлений із вимогами Закону про обов'язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавав електронні декларації, не виконав вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушив. Він усвідомлював обов'язок подати електронну декларацію і те, що, маючи для цього можливості, її не подав. Однак наявність такого не є обов'язковою для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом його діяння.
Про необхідність виконання зазначених вище вимог ОСОБА_1 знав, оскільки з 2017 року неодноразово подавав різного виду декларації та під власний підпис був попереджений про вимоги, заборони та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб- сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Водночас, як під час документування даного правопорушення так і під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу, поважних причин несвоєчасного подання ним декларації не з'ясовано.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Статтею 1 Закону, передбачено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку, ОСОБА_1 обов'язком якого, як суб'єкта відповідальності визнається необхідність діяти лише в рамках закону, порушено встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.
Разом з тим слід зазначити, що виходячи з вимог правової кваліфікації та із врахуванням ситуації в державі, правопорушення, пов'язані з корупцією, для кваліфікації яких не передбачено обов'язкової наявності наслідків чи ознак суспільної небезпечності, не можуть вважатися малозначними.
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
З урахуванням положень ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з особи у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 31.07.2019 р., ОСОБА_1 має інвалідність 2 гр.
Тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 , від сплати судового збору під час розгляду справи звільняється.
Керуючись ст. 23, 24, 33, 34, 35, ст.172-6,283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тгм.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з ОСОБА_1 , у примусовому порядку у подвійному розмірі в сумі 1 700 грн., відповідно до ст.308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.В. Крива