Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5825/25
Номер провадження 1-кс/711/1511/25
27 червня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №120252500000000384 від 14.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про продовження строку тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, неодруженого, не працюючого, раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №120252500000000384 від 14.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120252500000000384 від 14.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усупереч Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Указам Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 та № 451/2023 від 26.07.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024 та 26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення особи через державний кордон України, розуміючи порядок перетину державного кордону України, вчинив активні дії, направлені на організацію незаконного переправляння військовослужбовця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через державний кордон України, шляхом розробки плану, визначення місця та часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, за наступних обставин.
Так, 24.04.2025 близько 16 год. 02 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся з ОСОБА_7 , в ході спілкування останній розповів ОСОБА_5 про те, що він проходив військову службу, однак через певний час самовільно залишив військову частину. ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що законних підстав для перетину кордону військовослужбовцем немає, запитав у ОСОБА_7 , чи хоче він перетнути державний кордон України. Після чого ОСОБА_5 повідомив, що вартість переправлення через державний кордон України буде коштувати 6000 доларів США, а саме: 1000 доларів США необхідно надати наперед для того, щоб розпочати процедуру перетину та оформлення відповідних документів, а решту 5000 доларів США - після безпосереднього перетину державного кордону. Для оформлення документів ОСОБА_5 попросив ОСОБА_7 надіслати у мобільному застосунку «Telegram» зображення власного паспорту громадянина України та військового квитка. Також, ОСОБА_5 розповів, що організує незаконний перетин кордону ОСОБА_7 наступним чином: ОСОБА_5 підшукає особу з інвалідністю та надасть ОСОБА_7 акт встановлення факту здійснення догляду за такою особою з інвалідністю. Надалі, 10.05.2025 ОСОБА_7 на підставі акту разом з особою з інвалідністю та невстановленим працівником Служби безпеки України перетне кордон на контрольно-пропускному пункті «Рава-Руська», що на кордоні з Республікою Польща. В свою чергу, працівник Служби безпеки України повинен усунути перешкоди, які можуть виникнути на пункті пропуску, через перебування ОСОБА_7 на військовій службі та самовільне залишення військової частини.
Надалі, в період часу з 24.04.2025 до 30.04.2025 в ході листування в мобільному застосунку «Telegram» між користувачем « ОСОБА_8 », який є ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_5 пришвидшував ОСОБА_7 до передачі йому 1000 доларів США для підготовки акту встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю. 25.04.2025 ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_5 надіслав останньому фотозображення власного військового квитка серії НОМЕР_2 , однак зазначив, що паспорт громадянина України знищений, на що ОСОБА_5 пообіцяв усунути дану перешкоду та отримати копію паспорту ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне переправляння ОСОБА_7 через державний кордон України, 30.04.2025 близько 15 год. 00 хв. зустрівся з останнім, який діяв під контролем правоохоронних органів, біля пекарні-кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 10. В ході вказаної зустрічі чоловіки перейшли на дитячий майданчик поблизу будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 34, де ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 раніше обумовлену частину грошових коштів в розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень, що еквівалентно 1 000 доларів США, за організацію незаконного переправляння військовослужбовця ОСОБА_7 через державний кордон України, відразу після чого ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненої з корисливих мотивів.
З урахуванням зібраних доказів, 01.05.2025 ОСОБА_5 оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси 02.05.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28.06.2025.
19.06.2024 постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000384 від 14.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, до трьох місяців, тобто до 01.08.2025.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-даними рапортів о/у УСР в Черкаській області ДСР НПУ від 10.04.2025, 15.04.2025 та 24.04.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_7 від 24.04.2025, 25.04.2025, 28.04.2025 та 01.05.2025;
-даними протоколів огляду предмета від 24.04.2025 та 25.04.2025;
-даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 30.04.2025;
-даними протоколу огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 30.04.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_9 від 01.05.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_10 від 01.05.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_11 від 17.06.2025;
-даними протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 30.04.2025;
-даними протоколу огляду предмета від 09.05.2025;
-речовими доказами;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:
-наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
-у разі визнання винуватим ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
-вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді позбавлення волі;
-у ОСОБА_5 відсутні особи, які перебувають на його утриманні.
Оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявні станом і на даний момент, а тому є підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.
-необхідно зазначити, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схиляти їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували підозрюваного;
-перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 матиме змогу вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик підтверджується тим, що підозрюваний має боргові зобов'язання перед третіми особами, а тому, не маючи стабільного постійного доходу, ОСОБА_5 шукатиме інше джерело легкого і швидкого отримання грошових коштів, у тому числі і підшукування нових «клієнтів» для незаконного переправлення через державний кордон України, про що доводять показання свідка ОСОБА_11 .
Ініціатор клопотання вказує, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
3 урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
При цьому зазначено, що обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу є необхідність у долученні до матеріалів кримінального провадження результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виконання вимог ст. 290 КПК України при завершенні досудового розслідування, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування тощо.
На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з даним клопотанням та просила суд продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.08.2025 включно, із визначенням розміру застави 242 240 грн.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ньому та додані до нього докази. Також прокурор вказав, що з урахуванням зібраних на даний час доказів ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Крім того, ризики, зазначені в клопотанні, не втратили своєї актуальності та продовжують існувати, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, в разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, може переховуватись від слідства та суду. Також підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у даному кримінальному провадженні та шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, задля уникнення ним кримінальної відповідальності. Крім того, зважаючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, а також зважаючи на покази свідка ОСОБА_11 така протиправна діяльність носила систематичний характер та органом досудового розслідування встановлюються відомості щодо можливих вчинень підозрюваним аналогічних злочинів, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, є обґрунтованим. Відтак є всі підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування та залишення розміру застави визначеного слідчим суддею при продовженні запобіжного заходу останньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому зазначив, що жодних доказів на вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, органом досудового розслідування не надано. Крім того, він не погоджується з правовою кваліфікацією злочину, який його інкримінується. Він визнає, що вчиняв шахрайські дії, оскільки ОСОБА_7 ніяк не міг перетнути державний кордон через відсутність паспорту. Щодо зазначених ризиків, то на його переконання вони необґрунтовані та не доведені. Він має постійне місце проживання, за яким мешкає разом з матір'ю та братом, який є інвалідом дитинства та потребує постійного догляду. Оскільки матір працює, то саме він здійснює догляд за братом. Також вказав, що застава у вже визначеному розмірі для нього є непомірною. Зазначив, шо після внесення застави проживатиме за місцем проживання матері ОСОБА_13 , 1953 року народження.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого вказуючи на необґрунтованості підозри та недоведеності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Зокрема, адвокат вказував, що інкриміновані в провину ОСОБА_5 дії є безпідставними та необґрунтованими, оскільки докази надані стороною обвинувачення вказують на вчинення ОСОБА_5 шахрайських дій. Вказане, зокрема, підтверджується показами свідків. Крім того, його підзахисний не заперечує вчинення саме шахрайських дій. Щодо вказаних ризиків зазначав, що ризик переховування не може гуртуватись на тяжкості покарання. Просив врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де проживає разом з матір'ю та братом, який є особою з інвалідністю, за яким здійснює догляд саме його підзахисний, оскільки матір працює на двох роботах. Ризик впливу на свідків, в тому числі на понятих, та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення не обґрунтовані жодними доказами, ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення та виступають формальними доводами. На його переконання, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання вказаним прокурором ризикам. У разі, якщо слідчий суддя прийде до висновку продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то просив врахувати, що його підзахисний вже досить тривалий час перебуває в СІЗО, що свідчить про неможливість внесення застави у визначеному судом розмірі, а тому просив зменшити визначений розмір застави, оскільки він є непомірним для ОСОБА_5 та його родини.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120252500000000384 від 14.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме - в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненої з корисливих мотивів.
Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
30.04.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.05.2025 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
02.05.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/3791/25) підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28.06.2025 включно, та визначено розмір застави в сумі 242 240 грн. 00 коп., у разі внесення якої на підозрюваного покладено наступні обов'язки: вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) зі свідками у даному кримінальному провадженні, доведених до відому ОСОБА_5 про їх статус, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
19.06.2025 першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_14 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000384 від 14.04.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 01.08.2025.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановили наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: даними рапортів о/у УСР в Черкаській області ДСР НПУ від 10.04.2025, 15.04.2025 та 24.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_7 від 24.04.2025, 25.04.2025, 28.04.2025 та 01.05.2025; даними протоколів огляду предмета від 24.04.2025 та 25.04.2025; даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 30.04.2025; даними протоколу огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 30.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_9 від 01.05.2025; показаннями свідка ОСОБА_10 від 01.05.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 від 17.06.2025; даними протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 30.04.2025; даними протоколу огляду предмета від 09.05.2025; речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично адвокат та підозрюваний дають оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування, на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним та потребує детальної перевірки в ході подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлених під час досудового розслідування слідчим суддею при обрані запобіжного заходу, про продовження існування яких вказує сторона обвинувачення.
Зокрема, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оцінюється судом в світлі обставин цього кримінального правопорушення та особистої поведінки обвинуваченого, його сімейного стану, відсутності офіційного працевлаштування та засобів до існування, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та не має міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем проведення досудового розслідування. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім того, обставини інкримінованих йому в провину дій щодо незаконного переправляння осіб через державний кордон України, свідчать про можливість незаконного перетину державного кордону України підозрюваним та переховування останнього від слідства та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, наявність матері ОСОБА_15 та брата ОСОБА_5 , який є інвалідом з дитинства першої групи, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки зважаючи на відсутність у підозрюваного законного офіційного джерела доходів, та з урахуванням інкримінованих йому дій, вбачається, що вказана незаконна діяльність могла мати систематичний характер та могла бути джерелом отримання незаконного прибутку підозрюваним, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались при продовженні строку обраного запобіжного заходу, не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення інкримінованого в провину ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та встановлення обмеження на виїзд за межі України військовозобов'язаних осіб, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.
Під час оцінки виправданості втручання у права і свободи підозрюваного слідчий суддя також враховує доводи прокурора про необхідність додаткового часу для проведення та завершення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, що мають важливе значення для кримінального провадження, а також доводи щодо обставин, які перешкоджали здійснити ці дії раніше та строку, необхідного для їх проведення або завершення.
Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
19.06.2024 постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000384 від 14.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України до трьох місяців, тобто до 01.08.2025.
З огляду на зазначене, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення, суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування злочину, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою, а тому такий запобіжний захід, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, має бути продовжений в межах строку досудового розслідування, а саме до 27.07.2024 включно.
Визначаючи питання щодо розміру застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту щодо зменшення розміру застави, а саме на те, що ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю ОСОБА_15 та братом ОСОБА_5 , який є інвалідом з дитинства першої групи, відсутності у підозрюваного офіційного джерела доходу, що свідчить про непомірний розмір визначеної застави, а тому при продовженні запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. 00 коп., з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №120252500000000384 від 14.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовільнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.08.2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., у разі внесення якої, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №120252500000000384, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2025.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду/слідчого судді,
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.08.2025, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 01 серпня 2025 року включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1