Справа № 697/1310/25
№ пров. 3/697/662/2025
01 липня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.2 ст. 126, ч.1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 17.05.2025 о 18:00 год в с. Ліпялве по вул. І.Франка,42 керував т.з.ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд зі згоди водія проводився за допомогою приладу Драгер, результат 1,41 проміле тест 342, чим порушив п.2.9. а ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 17.05.2025 о 18:00 год. в с. Ліпляве по вул. І.Франка, 42 керував т.з. ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким т.з., чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 126 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 17.05.2025 близько 14:15 год в с. Келеберда розпивав слабоалкогольний напій «Рево» та розливне пиво по вул. Центральній, неподалік магазину «Квіточка», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та його опікун не з'явилися будучи належним чином повідомлені про розгляд справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 та ч.1 ст. 178 КУпАП до таких не відноситься. ОСОБА_1 та його опікуну було відомо про судове засідання, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи без їх участі. Їх право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи обізнаним про складення протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 та повідомленим про розгляд справи в Канівському міськрайонному суді, вони не з'явилися, не повідомили причини своєї неявки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Необхідно зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
В ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Перешкоди у розгляді справи без участі ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про розгляд справи, відсутні.
Оскільки справи одночасно розглядаються одним і тим же органом суддя дійшов висновку про об'єднання справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ч.3 ст. 126 та ч.1 ст. 178 КУпАП в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний номер №697/1310/25, провадження №3/697/662/2025.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно ч.1 ст. 178 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст. 126 та ч.1 ст. 178 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333574 від 17.05.2025;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333598 від 17.05.2025;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 690875 від 19.05.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-відеозаписами до протоколу серії ЕПР1 № 333574 від 17.05.2025 та серії ЕПР1 № 333598 від 17.05.2025.
Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Разом з тим, у відповідності з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що гр. ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1ст.130,ч. 2 ст.126 та ч.1 ст. 178 КупАП.
Відповідно до ст.24-1ч.1п.2КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від 16 до 18 років може бути застосовано такий захід впливу як попередження.
Враховуючи викладене, обставини вчинення правопорушення, дані про особу правопорушника (вчинив правопорушення у неповнолітньому віці, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності), суд приходить до переконання про можливість та доцільність застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження згідно ст. 24-1 ч. 1 п. 2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 24-1, ч.1 ст.130, ч.2 ст.126, ст. 178, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення №697/1310/25, 697/1312/25 та № 697/1313/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 та ч.1 ст. 178 КУпАП, в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний номер №697/1310/25, провадження №3/697/662/2025.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 та ч.1 ст. 178 КУпАП та згідно ст. 24-1 ч. 1 п. 2 КУпАП застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Канівського
міськрайонного суду Л. О. Колісник