02.07.2025
Справа № 696/838/25
Провадження № 2-з/696/3/25
іменем України
02 липня 2025 року суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павленко Мар'яни Василівни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, -
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що ОСОБА_1 подала до суду позов до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.
При цьому в порядку забезпечення позову просить накласти арешт на транспортні засоби: автомобіль Skoda Fabia (2009 року), державний номерний знак НОМЕР_1 , та трактор моделі FT244К, державний номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстровані на праві власності за відповідачем.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, встановлено, що така заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у заяві про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
При цьому питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов'язаний вказати, у відповідності до п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, ціну позову та пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов'язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім цього, у заяві про забезпечення позову не зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК) щодо вартості майна, які необхідні для встановлення співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також доказу того, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу - трактора моделі FT244К, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також ч. 6 ст. 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 605,60 грн.
Проте позивачем ОСОБА_1 , у порушення вимог Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не було сплачено судовий збір та не наведено доводів і не подано доказів на підтвердження підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з огляду на відсутність у заяві про забезпечення позову ціни позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, відсутності відомостей про вартість майна, на яке необхідно накласти арешт, та несплату судового збору й ненадання доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, заяву слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 151-154, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павленко Мар'яни Василівни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення), а якщо ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Білопольська