30 червня 2025 рокуСправа №: 695/272/25
Номер провадження 3/695/397/25
30 червня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В.,
за участю: секретаря с/з - Оніщенко Н.В.,
прокурора - Циганника А.В.,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Сизька Д.Б.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області одночасно надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, які складено управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Пунктом 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
Постановою суду від 03.03.2025р. вказані справи, на підставі ст. 36 КУпАП об'єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний номер № 695/272/25, провадження № 3/695/397/25.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за №28/25 від 15.01.2025 ОСОБА_1 , будучи депутатом Золотоніської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» рішення №57-7/VIII «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році» на 57 сесії Золотоніської міської ради Черкаської області від 24.12.2024, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за №29/25 від 15.01.2025 ОСОБА_1 , будучи депутатом Золотоніської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинила дії при наявності у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» рішення №57-7/VIII «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році» на 57 сесії Золотоніської міської ради Черкаської області від 24.12.2024, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за №30/25 від 15.01.2025 ОСОБА_1 , будучи депутатом Золотоніської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» питання №5 «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році», яке розглядалось на засіданні постійної комісії з питань фінансів, цін, побутового та торгівельного обслуговування, господарської діяльності від 20.12.2024 року, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за №31/25 від 15.01.2025 ОСОБА_1 , будучи депутатом Золотоніської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинила дії при наявності у неї реального конфлікту інтересів зумовленого голосуванням голосом «за» питання № 5 «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році», яке розглядалось на засіданні постійної комісії з питань фінансів, цін, побутового та торгівельного обслуговування, господарської діяльності від 20.12.2024 року, діючи у власних інтересах, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.
Керуючись принципом рівності сторін і вимог змагальності процесу, регламентованих статтею 6 параграфом 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також керуючись позицією рішення Європейського суду з прав людини від 6 березня 2017 року у справі «Карелін проти Російської Федерації» судом були вислухані особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурор, а також свідки.
У судовому засіданні прокурор наполягав на притягненні ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_1 будучи начальником відділу зв'язків з громадськістю Золотоніської міської ради, знаходячись у прямому підпорядкуванні секретаря міської ради (у зв'язку з достроковим припиненням повноважень міського голови ОСОБА_2 секретар Золотоніської міської ради ОСОБА_3 тимчасово здійснює повноваження Золотоніського міського голови) та одночасно будучи депутатом та членом постійної депутатської комісії з питань фінансів, цін, побутового та торговельного обслуговування, господарської діяльності, на засіданні комісії, під час розгляду питання «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році» та як депутат міської ради на 57 сесії Золотоніської міської ради Черкаської області від 24.12.2024 під час прийняття рішення №57-7/VІІІ «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році» про наявність конфлікту інтересів не повідомляла та віддала свій голос «за» за вказане рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Приватний інтерес ОСОБА_1 прокурор обґрунтовував тим, що розмір її премії, виплат залежить від ОСОБА_3 , її ставленні до своєї підлеглої, яке може виражатись у поблажливому відношенні, ймовірної можливості віддячити як майновим так і не майновим способом. Разом із тим ОСОБА_1 є депутатом міської ради та здійснює представницькі повноваження, а тому у неї виникає суперечність, що має вплив на об'єктивність та неупередженість прийняття нею відповідного рішення під час голосування, а саме поруч із представницькими повноваженнями депутата виникає приватний інтерес. За наявності вищевказаного приватного інтересу депутат Золотоніської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 могла суб'єктивно та упереджено приймати рішення «за» під час голосування як на засіданні постійно діючої комісії, членом якої вона є, так і під час голосування на сесії міської ради. За вказаних обставин у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаних правопорушень, а тому остання підлягає до адміністративної відповідальності з адміністративним стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, не визнала. Просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень. Додатково пояснила, що секретар ради ОСОБА_3 не впливає на визначення розміру її премій, ніякого майнового або немайнового інтересу під час голосування в ОСОБА_1 не було та на жодні додаткові для себе вигоди вона не розраховувала.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сизько Д.Б. у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Зазначив, що зі змісту протоколів та зібраних у даній справі доказів не вбачається який саме вид позаслужбових стосунків мали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що є необхідною складовою для встановлення наявності або відсутності таких позаслужбових стосунків та відповідно встановлення факту наявності або відсутності дій ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів. Просив врахувати письмове клопотання про закриття провадження по даній справі, яке отримано судом 30.06.2025р. та відповідно до якого нормами чинного законодавства визначено, що суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів не достатньо констатувати існування тільки приватного інтересу, а слід безпосередньо встановити, що такий інтерес наявний та він суперечить представницьким повноваження особи. Однак із зібраних у даній справі доказів не вбачається що у ОСОБА_1 був наявний реальний конфлікт інтересів; що вона не повідомила про його наявність, а потім ще й в умовах існування реального конфлікту інтересів приймала участь в обговоренні та прийнятті рішення як на засіданні комісії так і на сесії; що ОСОБА_1 свідомо розраховувала на додаткове матеріальне заохочення з боку секретаря міської ради в питанні визначення їй розміру премій, якогось іншого заохочення чи поблажливого ставлення. Посилання особи, уповноваженої на складання протоколів про адміністративні правопорушення, про вчинення дій в інтересах секретаря міської ради ОСОБА_3 з власних корисливих мотивів та вказівки на подальше відношення ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яке може виражатися у поблажливому відношенні, ймовірної можливості віддячити як майновим, так і немайновим способом є неспроможними. Відміною потенційного від реального конфлікту є не лише наявності суперечності між приватним інтересом та службовим повноваженням, а насамперед, що така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Формулювання суті адміністративного правопорушення, викладене у протоколах про адміністративне правопорушення, передбачає виключно припущення. У цій справі відсутні фактичні дані, на підставі яких можливо прийти до висновку, що дії ОСОБА_1 призвели до поблажливого відношення до неї з боку секретаря міської ради ОСОБА_3 , що та їй віддячила майновим чи немайновим способом, про що йде мова у протоколах про адміністративне правопорушення.
У ході розгляду справи було допитано свідків, а саме:
- ОСОБА_3 пояснила суду, що вона працює на посаді секретаря Золотоніської міської ради. Заробітну платі працівникам міської ради обраховує бухгалтерія виходячи із фонду оплати праці. Хоча свідок і підписує розпорядження про преміювання, однак його проект розробляється та готується керуючою справами міської ради, яка і визначає розмір премії. Усіх керівників відділів преміюють однаково. Жодного разу свідок не преміювала більше ніж зазвичай ОСОБА_1 , ніколи з нею не обговорювала результати голосувань, не обіцяла жодних додаткових премій чи винагород будь-якої форми;
- ОСОБА_4 пояснила суду, що вона працює на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області. Секретар міської ради ОСОБА_3 не має відношення до визначення розміру премії ОСОБА_1 .. Такі функції належать керуючому справами міськвиконкому. Ніяких змін у розмірі премій ОСОБА_1 до голосування та після голосування не відбулось, про відносини, крім робочих, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 свідку не відомо;
- ОСОБА_5 пояснила суду, що вона працює на посаді керуючої справами виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області. Секретар міської ради ОСОБА_3 не має відношення до визначення розміру премії ОСОБА_1 .. Порядок преміювання начальників відділів відбувається наступним чином, бухгалтерія здійснює аналіз залишку коштів для можливості преміювання; головний бухгалтер доповідає про залишок коштів свідку і та готує подання про преміювання, який подає керівнику установи. Розміри премій визначає свідок. Ні до голосування ні після голосування ОСОБА_1 не отримувала премії більші ніж зазвичай, жодного разу ОСОБА_3 не зверталася до свідка з проханням про зміну розміру премій ОСОБА_1 ..
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника адвоката Сизька Д.Б., свідків, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції цих норм за своїм змістом є бланкетними адміністративно-правовими нормами, тобто нормами, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, ст.ст. 1, 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст.59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норми ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» (далі Закону) - правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону, приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).
Тобто, для констатації наявності або відсутності у діях чи бездіяльності особи події та складу вищевказаного адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи мав місце за даних обставин по справі, власне, реальний конфлікт інтересів.
Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об'єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій.
Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов'язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Отже, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Аналогічне визначення понять «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією».
Таким чином матеріали справи повинні доводити конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Таким чином, ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає лише за умови наявності саме реального конфлікту інтересів, а за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень саме в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Виходячи з аналізу загальних положень Закону України Про запобігання корупції, суб'єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов'язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП щодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписами Закону України «Про запобігання корупції», суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є депутатом Золотоніської міської ради Черкаської області.
Рішенням Золотоніської міської ради №1-11/VІІІ від 20.11.2020 «Про затвердження персонального складу комісій міської ради» ОСОБА_1 затверджено у складі постійної комісії з питань фінансів, цін, побутового та торгівельного обслуговування, господарської діяльності.
Крім того, розпорядженням Золотоніського міського голови №266-к від 05.10.2022 відповідно до статті 10 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоуправління» ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 призначена на посаду начальника відділу зв'язків з громадою з 05.10.2022, з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Відповідно до рішення Золотоніської міської ради від 20.11.2020 №1-8/VIII ОСОБА_3 обрано на посаду секретаря Золотоніської міської ради на строк повноважень Золотоніської міської ради.
Рішенням Золотоніської міської ради №14-2/VIII від 11.11.2021 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2 » враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 42 та п. 1 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» секретар Золотоніської міської ради ОСОБА_3 тимчасово здійснює повноваження Золотоніського міського голови з моменту дострокового припинення повноважень Золотоніським міським головою ОСОБА_2 .
Згідно з відомостями протоколу засідання постійної комісії Золотоніської міської ради з питань фінансів, цін, побутового то торгівельного обслуговування, господарської діяльності від 20.12.2024 на порядок денний було винесено питання №5 «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році».
У вищевказаному протоколі, членами постійної комісії вирішено винести всі розглянуті питання на розгляд сесії. Протокол підписано депутатами: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .
Відповідно до рішення Золотоніської міської ради № 57-7/VIII «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році» від 24.12.2024 встановлено преміювання секретаря Золотоніської міської ради щомісячно протягом 2025 року в межах затвердженого фонду оплати працівників апарату міськвиконкому в розмірі 100% від посадового окладу з урахуванням встановлених доплат згідно штатного розпису з урахуванням наявних коштів фонду преміювання.
Згідно результату поіменного голосування 57 чергової сесії Золотоніської міської ради 8 скликання від 24.12.2024 за питання «Про умови оплати праці секретаря міської ради у 2025 році» №57_5-к депутат ОСОБА_1 голосувала голосом «ЗА» за основу та в цілому. Відповідно до підсумків голосування: за - 15; проти - 0; утрималися - 4; не голосували - 5; відсутні - 2; всього - 26; рішення прийнято.
Особа, уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, вважає, що ОСОБА_1 при прийнятті вказаних вище рішень, діяла у власних інтересах, тому що розмір її премій, виплат залежить від ОСОБА_3 .. Також у протоколах про адміністративні правопорушення є вказівка на відношення ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , яке може виражатися у поблажливому відношенні, ймовірної можливості віддячити як майновим, так і немайновим способом.
Відповідно до Розділу 3 Положення про преміювання працівників апарату міської ради та виконавчого комітету, його відділів, управлінь, служб та робітників, не віднесених до апарату управління, встановлена процедура преміювання. Пуктом 3.1. передбачено, що бухгалтерія міськвиконкому проводить розрахунки суми коштів, що може бути спрямована на преміювання щомісяця та визначає відсоток спрямування коштів на преміювання. До 15 числа поточного місяця ці дані надаються керуючому справами для узагальнення. Пунктом 3.2. встановлено, що керівники структурних підрозділів у разі необхідності зміни розміру відсотка преміювання (зменшення, збільшення, скасування) до 19 числа поточного місяця вносять керуючому справами пропозиції щодо змін в преміюванні працівників структурних підрозділів. Пуктом 3.3. встановлено, що керуючий справами міськвиконкому на підставі наданих пропозицій та розрахунків бухгалтерії міськвиконкому до 25 числа поточного місяця готує проект розпорядження щодо преміювання працівників для узгодження з міським головою.
Отже, відповідно до вказаного Положення процедура преміювання працівників Золотоніської міської ради не передбачає можливості секретарю міської ради ОСОБА_3 , яка виконує обов'язки голови міської ради, самостійно визначати розмір премії, яка буде виплачуватись ОСОБА_1 .. Такі функції належать керуючому справами міськвиконкому та частково бухгалтерії.
Особа, уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, вказує, що ОСОБА_1 при прийнятті вказаних рішень, діяла в інтересах ОСОБА_3 , діяла суб'єктивно та упереджено у власних інтересах. Також у протоколах про адміністративні правопорушення є вказівка на відношення ОСОБА_3 , яке може виражатися у поблажливому відношенні, ймовірної можливості віддячити як майновим, так і немайновим способом.
Разом з тим, відміною потенційного від реального конфлікту, як вже зазначалось, є не лише наявності суперечності між приватний інтерес та службовим повноваженням, а насамперед, що така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Однак, у цій справі відсутні фактичні дані, на підставі яких можливо прийти до висновку, що дії ОСОБА_1 призвели до поблажливого відношення до неї з боку її ОСОБА_3 , що та їй віддячила майновим чи немайновим способом, про що йде мова у протоколах про адміністративне правопорушення.
Наведені вище докази, зокрема пояснення свідків та вказане Положення про преміювання працівників не передбачає можливості секретарю ради, яка тимчасово здійснює повноваження Золотоніського міського голови самостійно визначати розмір премії, яка буде виплачуватись ОСОБА_1 ..
Суб'єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов'язаного з корупцією, характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань, і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Таким чином, хоч і ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» про порушення вимог якої ОСОБА_1 зазначено в адміністративних протоколах, передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за частинами 1 та 2 статті172-7 КУпАП настає лише за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах лише реального конфлікту інтересів.
Проаналізувавши зміст протоколів про адміністративні правопорушення судом не встановлено факту наявності суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив під час голосування голосом «за» питання №5 «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році» та рішення № 57-7/VIII «Про умови оплати праці секретаря ради у 2025 році».
Окрім того, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що після голосування розмір премій ОСОБА_1 був завищеним, вона отримала додаткові матеріальні заохочення чи мала лояльне ставлення секретаря міської ради ОСОБА_3 ..
Під час судового розгляду справи стороною захисту надано суду копії розпоряджень на преміювання працівників апарату та витягів з додатку до розпорядження міського голови, самостійних управлінь та відділів виконкому Золотоніської міської ради за період липень 2024 - квітень 2025.
Із вказаних розпоряджень вбачається, що розмір премії та надбавки ОСОБА_1 ні збільшений ні зменшений не був.
Вказане підтверджує доводи сторони захисту, що жодні додаткові надбавки чи премії в порівнянні з іншими працівниками до ОСОБА_1 ні до ні після голосування останньої на засіданні комісії та сесії не застосовувались.
Суду не надано доказів щодо наявності реального впливу, що призвів до отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, чи інших можливостей, з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей, в порівнянні з іншими працівниками міської ради.
Крім цього, суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом і особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз встановлених судом обставин справи свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 такого обов'язкового елементу складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, як вина у формі прямого чи непрямого умислу.
З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами 1,2 статті 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винною у вчиненні цих правопорушень під час розгляду справи встановлено не було.
Сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме - не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Суд вважає, що матеріалами справи не доведено існування реального та потенційного конфлікту інтересів, оскільки у ОСОБА_1 не було приватного інтересу та суперечності між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
У свою чергу, уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконливого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП є недоведеною, а факт наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, про який би вона була зобов'язана повідомити у встановленому законом порядку, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в її діях відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 172-7, 247, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.
Суддя Середа Л.В.