Справа № 569/5946/25
02 липня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Рівне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025186010000204 від 09 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , 08.03.2025, приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Липинського, 55, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, внаслідок особистих неприязних відносин, що виникли раптово, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком своєї правої руки в лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_5 зліва, один удар кулаком своєї правої руки в тім?яно-потиличну ділянку голови, два удари кулаком своєї правої руки в область підборіддя потерпілого зліва внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забою м?яких тканин лобної ділянки голови зліва, крововиливу з двома саднами на його фоні в тім?яно-потиличній ділянці голови справа, крововиливу на підборідді зліва та в підщелепній ділянці зліва, які відповідно до висновку експерта як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на майданчику поблизу супермаркету «Велмарт», що за адресою: м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 23, умисно наніс один удар кулаком своєї правої руки в область нижньої губи ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи зліва та підвивиху 1-го лівого та 1-го правого зубів на нижній щелепі, які відповідно до висновку експерта як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 визнав повністю, не оспорюючи фактичних обставин дав показання, що 08.03.2025, приблизно о 10 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Липинського, 55, та на майданчику поблизу супермаркету «Велмарт», що за адресою: м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 23, внаслідок особистих неприязних відносин із ОСОБА_5 наніс останньому тілесні ушкодження. Не заперечує, що в результаті саме його дій потерпілий отримав тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 подав заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження без його участі. Просив покарання призначити на розсуд суду.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 , вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
До обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує інформацію про стан його здоров'я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, а тому, врахувавши наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є адекватний характеру вчинення обвинуваченим кримінально-караних дій, і буде необхідний й достатній для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Суд також вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушення, та не буде становити «особистий надмірний тягар для обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи". Крім того, призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, і воно випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Речові докази : - оптичні диски «СD-R» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1