Справа № 569/5406/25
13 червня 2025 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Галінської В.В.
розглянувши клопотання представника відповідача Головного Управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 21 березня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі. призначено підготовче судове засідання на 28 квітня 2025 року в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна,) з повідомленням викликом сторін.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року підготовче провадження у справі за ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів - закрито призначено справу до судового розгляду по суті на 13 червня 2025 року в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна,) з повідомленням викликом сторін.
28 квітня 2025 року від представника Головного Управління Пенсійного фонду України у Рівненській області надійшов відзив з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, обгрунтоване тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Своє клопотання представник мотивує тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень, а враховуючи те, що у позовній заяві позивач зазначив, що наявний спір між ним та Головним управлінням щодо нарахованих але недоотриманих виплат за життя померлого батька ОСОБА_2 по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/14235/22, то дана справа підлягає до закриття враховуючи те, що нею не вірно визначена підсудність цієї справи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового провадження.
Так, статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України - суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватно правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватно правовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача суми нарахованої, але не отриманої пенсії батька позивача ОСОБА_2 в порядку спадкування на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/14235/22.
Отже, адміністративні правовідносини між позивачем та відповідачем - відсутні, оскільки позивач звернувся за захистом права на спадщину.
Тобто, у даному випадку виник спір про цивільне право, а тому має приватно правовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц, від 03.04.2019 у справі №808/1346/18 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.06.2019 у справі №180/754/17.
За приписами Цивільного процесуального кодексу України спори щодо складу спадщини вирішуються за правилами цього кодексу.
При цьому слід зазначити про відсутність публічно-правових відносин саме між позивачем та пенсійним органом, оскільки пенсійний орган в даному випадку не виконує жодних владних чи управлінських функцій відносно позивача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що правовідносини, що виникли в даній справі, з огляду на наведені обставини не належать до юрисдикції адміністративних судів, а вказаний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, а тому в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -