Справа № 569/6085/24
1-о/569/5/25
30 червня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку Рівненського міського суду від 04.04.2024 по кримінальному провадженні №62024240030000353 від 22.03.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України, за нововиявленими обставинами, -
31.01.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд вироку Рівненського міського суду від 04.04.2024 по кримінальному провадженні №62024240030000353 від 22.03.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 368 КК України, за нововиявленими обставинами.
В своїй заяві просить скасувати вирок Рівненського міського суду від 04 квітня 2024 року, яким його визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 3 ст. 368 КК України і ухвалити новий виправдовувальний вирок яким визнати ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_4 та його адвокат в судовому засіданні повністю підтримали заяву за нововиявленими обставинами просили її задоволити з викладених у ній підстав.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Рівненського міського суду від 04.04.2024 по кримінальному провадженні №62024240030000353 від 22.03.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України, за нововиявленими обставинами, за недоведеністю та необґрунтованістю. З підстав викладених у письмовому запереченні на заяву. Окрім того вказав, що наведені заявником обставини не можна вважати нововиявленими, а це є намаганням у поза-процесуальний спосіб оскаржити вирок суду на підставі угоди про визнаннч винуватості з метою уникнення відповідальності.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши заяву ОСОБА_4 та додані до неї матеріали, частково дослідивши матеріали кримінального провадження №62024240030000353 від 22.03.2024 відносно ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи засудженийй ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Рівненського міського суду від 04.04.2024 по кримінальному провадженні №62024240030000353 від 22.03.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 368 КК України, за нововиявленими обставинами, яким затверджено угоду про визнання винуватості.
Згідно ч. 1, 2 ст. 461 КПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. При цьому зазначена норма закону містить вичерпний перелік таких обставин, зокрема:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання слідчого,прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншою правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Подана заява ОСОБА_4 за своєю формою та змістом не відповідає вимогам до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановленим ст. 462 КПК України, оскільки не містить даних про обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були та не могли бути відомі суду і особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, та обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин в розумінні ст. 459 КПК України.
Зазначені заявником обставини не є нововиявленими відповідно до ст. 459 КПК України, оскільки вирок суду не ґрунтувався на доказах, які, на думку заявника, «штучно створені», будь-які докази судом не досліджувались та оцінка їм у вироку не надавалась через те, що у підготовчому судовому засіданні розглядався обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Таким чином, посилання заявника на ті чи інші докази, їх штучне створення тощо - безпідставне, оскільки вирок суд доказами не обґрунтовував та на прийняття рішенням судом це не вплинуло, а саме твердження про штучне створення доказів є винятково оціночним судженням заявника, яке нічим не підтверджене.
Касаційний кримінальний суд Верховного суду у постанові від 07.02.2023 у справі № 675/1600/21, зокрема зазначив: «Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: - невідомість суду з причин, від нього незалежних; - істотне значення для провадження; - наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; - неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю суду; - відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.»
Водночас обставини, зазначені заявником як нововиявлені, вищенаведеним критеріям не відповідають, оскільки не встановлені ні розслідуванням, ні вироком суду, що набрав законної сили, та за своїми змістом і формою не є юридичними фактами, а лише оціночними судженнями заявника.
Відсутні також зазначені у вищевказаній постанові ККС ВС ознаки та умови для визнання обставини нововиявленою, оскільки до постановлення вироку матеріали досудового розслідування були в розпорядженні як заявника (ознайомлений за участі захисника з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України), так і в розпорядженні суду, якому матеріали досудового розслідування передані у підготовчому судовому засіданні до видалення суду в нарадчу кімнату та винесення вироку.
Також не заслуговує на увагу твердження заявника про те, що лише в день постановлення вироку (тобто 04.04.2024) він дізнався про те, що його повторно обвинувачують у вчиненні зазначених у вироку протиправних дій, оскільки йому у той день було вручене повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023180000000108 від 21.12.2023.
У кримінальному провадженні №42023180000000108 від 21.12.23 ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні з метою збуту та збуті наркотичних засобів у складі організованої групи осіб, вчиненому повторно, у місця позбавлення волі ( копія витягу з ЄРДР додається).
Заявник ОСОБА_4 був обізнаний про те, що його підозрюють також і у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 307 КК України, з дня повідомлення йому про підозру, тобто з 08.02.2024, коли йому було повідомлено про підозру за ч.1, 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудове розслідування кримінальних правопорушень за ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України, за вчинення яких ОСОБА_4 у подальшому засуджений вироком від 04.04.2024, первинно здійснювалось у кримінальному провадженні №42023180000000108 від 21.12.2023.
Підозрюваний ОСОБА_4 у ході досудового розслідування дав покази, в яких підтвердив свою причетність до вчинення злочинів за ч. 1, 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 307 КК України, і заявив про намір укласти угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 368 КК України.
Водночас з матеріалів кримінального провадження вбачалось, що до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, причетні також інші особи.
У зв'язку із наведеним 22.03.2024 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3 ст. 368 КК України, виділені в окреме кримінальне провадження за №62024240030000353, обвинувальний акт у якому з угодою про визнання винуватості розглянутий судом.
Інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, заявником не наведені.
Твердження заявника про порушення його права на захист та неознайомлення з матеріалами кримінального провадження також є неправдивими та спрямованими на введення суду в оману з метою уникнення від відповідальності.
З моменту затримання ОСОБА_4 як підозрюваного йому було забезпечено постійну участь захисника ОСОБА_7 під час досудового розслідування та судового розгляду, документи, які підтверджують ці обставини, містяться у матеріалах кримінального провадження. Ознайомлення ОСОБА_4 та його захисника з матеріалами досудового розслідування здійснено відповідно до закону, про що складено протокол, згідно вимог ст. 290 КПК України.
Безпідставними є твердження заявника про невідповідність зазначеної у вироку дати обвинувального акта - 22.03.2024.
У вступній частині вироку зазначено: «…обвинувальний акт по кримінальному провадженню №62024240030000353 від 22.03.2024…».
Таким чином, суд не зазначав у вироку дати обвинувального акта, оскільки йдеться про дату реєстрації кримінального провадження №62024240030000353 у ЄРДР - 22.03.2024, що підтверджується постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 22.03.2024, та витягом з ЄРДР, відповідно до якого виділеному кримінальному провадженню 22.03.2024 присвоєно №62024240030000353.
Також не відповідають дійсності твердження з приводу того, що у вироку міститься вказівка на те, що обвинувачений на дату вручення обвинувального акта перебував на посаді в ДУ «Городищенська ВК».
Ні у вступній, ні у резолютивній частині вироку суд не зазначає про перебування ОСОБА_4 на посаді в ДУ «Городищенська ВК». У мотивувальній частині вироку, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, суд зазначив формулювання обвинувачення, зокрема про перебування ОСОБА_4 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» на час вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому у вироку взагалі відсутня вказівка на те, що обвинувачений на дату вручення обвинувального акта перебував на посаді в ДУ «Городищенська ВК».
Відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду на підставі угоди може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
При цьому умови та наслідки укладання угоди про визнання винуватості, його процесуальні права як підозрюваного та обвинуваченого, характер обвинувачення, вид покарання неодноразово роз'яснювались ОСОБА_4 , у тому числі в присутності його захисника ОСОБА_7 , зокрема перед укладенням такої угоди, під час її укладення ( що випливає із змісту угоди), а також судом у підготовчому судовому засіданні перед її затвердженням. Судом також у підготовчому судовому засіданні перевірялась добровільність укладення угоди з ОСОБА_4 та його згода на призначення покарання.
Таким чином, викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду доводи заявника, на думку суду, є намаганням у поза-процесуальний спосіб оскаржити вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості з метою уникнення відповідальності.
Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, у справах «Шабельник проти України», «Півень проти України», «Тригубенко проти України», «Науменко проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, також вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватись для виправлення судових рішень, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є, зокрема - обов'язковість рішень суду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував: принцип остаточності судового рішення означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду й ухвалення нового рішення у справі.
За змістом ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, судове рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуте в межах кримінальної процедури відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів, які могли вплинути на результати розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене те, що заява ОСОБА_4 про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами містить доводи стосовно незгоди з доказами, на яких ґрунтується вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04.04.2024 і не містить обставин, які могли б вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 459, 467, 467 КПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку Рівненського міського суду від 04.04.2024 по кримінальному провадженні №62024240030000353 від 22.03.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України, за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя -