Справа № 569/13112/25
іменем України
Справа № 569/13112/25
30 червня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12025186010000241 від 16 березня 2025 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, Рівненської області, українця, громадянина України, розлученого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, навідник 4 десантно-штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Відповідно до указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року ОСОБА_3 , 09 вересня 2024 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України у військову частину НОМЕР_2 , після чого направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 337 від 21 жовтня 2024 року, солдата ОСОБА_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 21 жовтня 2024 року №112-РС на посаду НАВІДНИКА 4 ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОГО ВІДДІЛЕННЯ 2 ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОГО ВЗВОДУ 6 ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОЇ РОТИ 2 ДЕСАНТНОГО-ШТУРМОВОГО БАТАЛЬЙОНУ, ВОС-101281Д, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно цього ж наказу, він вважається таким, що з 21 жовтня 2024 року прийняв справи та посаду навідника 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти НОМЕР_3 десантно-штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно ст. ст. 3, 27 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та Законів України, виконувати свої службові обов'язки, що визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, сумлінно вивчати військову справу, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, бути дисциплінованим, пильним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Однак, ОСОБА_3 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, умисно спричинив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_4 , за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , 15 березня 2025 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи на розі магазину «АТБ», що за адресою: м. Рівне, по вул. Київська, 47, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесну суперечку із ОСОБА_4 , після чого, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс для ОСОБА_4 , шість ударів предметом, що схожий на частину металевої арматури по тілу потерпілого а саме в ділянку лівого плеча та область ребра з лівого боку, та один удар вищевказаним предметом в ділянку правого коліна, спричинивши останньому наступні тілесні ушкодження: поверхневе садно на бічній поверхні носа зліва, глибоке садно по передній поверхні грудної клітки зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 3-го ребра, поверхневе садно по передній поверхні правого колінного суглобу, які відповідно до висновку експерта №Е-337 від 15.05.2025, як кожне окремо так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч.1 ст.302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви, потерпілий ОСОБА_4 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового засідання. Вимоги ч.2 ст.302 КПК України останньому роз'яснено.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2025 року ухвалено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вимогами частини 2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Згідно заяви, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст. 302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_3 згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_6 , що стверджується його власним підписом у заяві.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за вказаною статтею КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення та особу винного, який на диспансерному обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
У відповідності до частини 1 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7